Анотація до роботи:

Петрушов В.М. Філософія європейського адогматизму: парадокс віри С. Кіркегора і sola fide Л. Шестова. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософії. Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2008.

У дисертації здійснена розробка концепції європейського адогматизму.

Адогматичне мислення виводиться з античного скептицизму і пов’язується з екзистенціальною філософією, зокрема філософією С.Кіркегора і Л.Шестова.

Термін «європейський адогматизм» з’являється в авторській інтерпретації в контексті узагальненого аналізу критичних течій скептицизму, нігілізму і постмодернізму, кожна з яких стає джерелом ментально-креативних та онтологічних особливостей адогматизму. Вбираючи в себе найбільш плідні ідеї цих філософій і надаючи їм нових синтетичних смислів та значення, адогматизм поступово перетворюється в самостійну парадигму, спрямовану на виявлення й аналіз найбільш гострих суперечностей буття та мислення (абсурду, парадоксів, контрадикцій).

Основний дискурс розгортається на текстовому підгрунті праць С.Кіркегора, Л.Шестова як найбільш видатних фундаторів європейського адогматизму в тісному полемічному сплетінні з думками Ф.Ніцше, Е.Гусерля, М.Гайдеггера, А.Камю, М.Бердяєва та інших представників критичного філософського знання.

Екзистенційний простір європейського мислення проаналізовано в поєднанні віри і розуму, що дало можливість сформулювати метафізичний постулат «віра є ентелехія розуму» і тим самим встановити онтологічний зв’язок між цими основоположними філософськими категоріями.

На підставі розгорнутого тлумачення цього постулату запропонована концепція інтегрального раціоналізму, яка спрямована на гармонійне поєднання філософських, наукових та релігійних форм пізнання світу.

У висновках підводяться підсумки дослідження, відзначається, що європейський адогматизм як невід’ємна частина європейського інтелектуалізму постає потужною креативною силою, яка поєднує в собі філософську традицію критичного світосприйняття і творчу варіантність нинішнього мислення, спирається на історію та сучасність.

Історичність є актуальністю адогматичного філософування, часовим виміром досконалості загальної культури людства, яке невпинно прагне пізнати сенс свого буття. У досягненні цієї високої мети у нього, крім розуму і віри, інших засобів немає. І те, що людство переслідують час від часу лиха та потрясіння, свідчить про наявність глибокого парадоксу у відношеннях між розумом та вірою – спробою взаємного подолання у визначенні цієї найвищої істини буття замість того, щоб стати поряд на одному аксіологічному рівні, позначеному фундаментальним принципом «віра є ентелехія розуму». У широкому сенсі ця формула була, є і буде ментальною ареною зіткнення різних філософських систем і течій за право бути домінуючим світоглядом, що поглинаює в собі досвід минулого, реалії сучасності та перспективи майбутнього. Європейський адогматизм визрів у цій боротьбі онтологічно і креативно. Певний час, перебуваючи у латентному стані під поверхнею різних критичних філософій та в глибинних думках мислителів, які протистояли наступу раціоналізму, він набував характерних для нього ознак, форми та змісту. С. Кіркегор і Л. Шестов стали виразниками головних ідей адогматизму, залишивши після себе творчу спадщину, яка містить у собі величезний інтелектуальний потенціал, здатний за відповідних умов історико-філософського аналізу перетворитися на сучасну критичну парадигму європейського адогматизму. Дослідницьке поле, яке окреслюється умовними межами його ідейного змісту, виявилося досить різноплановим, багатоаспектним та продуктивним з точки зору взаємодії з філософськими течіями скептизму, нігілізму і постмодернізму.

Становлення європейського адогматизму як філософії критичного мислення відбулося на онтологічному підґрунті фідеїстичної інтроспекції С. Кіркегора та метарефлексії Л. Шестова, що обумовило екзистенційний прорив філософської думки за межі парадоксальності й абсурдності людського буття і тим самим відкрило шлях до його адогматичного сприйняття.

С. Кіркегор своїм філософуванням довів, що хоча розум відкриває нам очі на світ, але він нічого не сповіщає про те, що з побаченого робить з нас людину; лише віра відкриває нам горизонт, де ми впізнаємо суто людське.

Метафізичний постулат «віра є ентелехія розуму» дає можливість встановити онтологічний зв’язок між цими основоположними філософськими категоріями і слугує підставою обгрунтування концепції інтегрального раціоналізму. Методологічна трансформація філософських ідей і сутнісних рис адогматизму в концептуальні засади інтегрального раціоналізму свідчить про конструктивні можливості адогматичного мислення, спрямованого на гармонійне поєднання філософських, наукових та релігійних форм пізнання світу.

Спираючись на концептуальні засади інтегрального раціоналізму і уявлення С. Кіркегора про внутрішні світи індивіда, здійснена спроба логіко-інтуїтивної реконструкції віртуальної реальності з метою розширення меж адогматичного мислення.

Концепція адогматизму слугує теоретико-методологічною підставою вирішення актуальної проблеми взаємодії офіційної науки і так званої паранауки, яка набула особливої гостроти останнім часом, і вироблення стратегії порозуміння між ними у площині втілення засад інтегрального раціоналізму.

Публікації автора:

Монографія:

Петрушов В.М. Європейський адогматизм: історико-філософська ретроспектива, сучасні інтенції. – Харків: Вид-во УкрДАЗТ, 2007. – 376 с.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Петрушов В.М. Атакуючий адогматизм // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Український центр духовної культури, 2006. - Вип. 52. - С. 154-156.

2. Петрушов В.М. Античний скептицизм як висхідна форма європейського адогматичного мислення // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Український центр духовної культури, 2006. - Вип. 53. – С. 56-64.

3. Петрушов В.М. Адогматизм Лева Шестова як вирок сучасному розуму // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Український центр духовної культури, 2006. - . Вип. 59. – С. 56-65.

4. Петрушов В.М. Контрадикторні фрагменти філософії Лева Шестова у контексті феноменології Едмунда Гуссерля // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – Київ-Полтава, 2006. - Вип. 16. – С. 3-12.

5. Петрушов В.М.Адогматичний дух Заратустри в суперечці з вічним блаженством Квідама // Наукові записки Харківського університету повітряних сил. Соціальна філософія. Психологія. – Харків: ХУПС, 2007. – Вип. 3(29). – С. 39-44.

6. Петрушов В.М. Адогматичний контекст наукових і «антинаукових» поглядів на проблему «можливості неможливого» // Вісник Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Теорія культури і філософія науки. – Харків, 2007. - № 791 – С. 98-105.

7. Петрушов В.М. Кіркегорівська критика неспроможності спекулятивного мислення бути підґрунтям сприйняття християнства // Філософські пошуки. —Львів-Одеса: Cogito – Центр Європи, 2007. – Вип.. 25. – С. 215-232.

8. Петрушов В.М. Кіркегор і Гегель: два погляди на історичність християнства // Культура народов Причорноморья. Научный журнал. —Симферополь, 2007. - №118 – С. 113-117.

9. Петрушов В.М. Контрадикторні фрагменти філософії // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – Київ-Полтава, 2007. — Вип. 17. – С. 16-29.

10. Петрушов В.М. Ретроспективна актуалізація творчості Лева Шестова в інтерпретації Альбера Камю // Мультиверсум. Філософський альманах,– К.: Український центр духовної культури, 2007. - Вип. 66. – С. 123-133.

11. Петрушов В.М. Ф. Ніцше – Л. Шестов; «по той бік добра і зла» //Наукові записки Харківського університету повітряних сил. Соціальна філософія. Психологія. – Харків: ХУПС, 2007. – Вип. 2(28). – С. 108-116.

12. Петрушов В.М. Екзистенціальний простір європейського мислення в поєднанні віри і розуму (У площині думок С. Кіркегора і Л. Шестова) // Гуманітарний часопис. Харківський національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний університет», 2007. – №4 – С.12-22.

13. Петрушов В.М. Абсурд і парадокс як модуси адогматичного мислення// Наукові записки Харківського університету повітряних сил. Соціальна філософія. Психологія. —Харків: ХУПС, 2008 — Вип. 1(30). – С. 50-56.

14. Петрушов В.М. Адогматичні вияви постмодернізму// Філософські проблеми гуманітарних наук. Наукове видання Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. – Київ, 2008. – №12–13. – С. 83-88.

15. Петрушов В.М. Адогматичні екзистенціали у філософії Л. Шестова. //Вісник національного технічного університету України (Київський політехнічний інститут). Філософія, психологія, педагогіка. — Київ: КПІ. 2008. – №1(22) – С. 55-61.

16. Петрушов В.М. Археологія скептицизму – концептуальне відображення сучасного адогматизму//Мультиверсум. Філософський альманах. – Київ, 2008. – Вип. 69. – С.68-75.

17. Петрушов В.М. Аспектність трансверсального розуму та його адогматична складова. (У контексті європейської мультиментальності). //POS OFFICE, Образи часу – образи світу. Вісник Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Теорія культури і філософія науки. —Харків, 2008. – № 813 – С. 80-92.

18. Петрушов В.М. «Від дійсності до можливості» та «від можливості до дійсності» як способи адогматичного сприйняття віртуальної реальності з позиції екзистенціалізму Кіркегора// Філософські перипетії. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія: Філософія. — Харків, 2008, №812. – С.147-153.

19. Петрушов В.М. Викриття обмеженості «церковної теорії» у відображенні суті християнства// Політехнічний вісник. Збірник наукових праць. – Київ: Вид-во ІНТАС, 2008. – Вип.32. – С. 30-36

20. Петрушов В.М. Європейські інтуїції Л. Шестова і їх сучасні проекції// Гуманітарний часопис. Харківський національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». — Харків, 2008. — №2. – С. 5-12.

21. Петрушов В.М. Іронічно-скептична філософія С. Кіркегора і місце у ній подвійної рефлексії // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – Київ-Полтава, 2008. — Вип. 18 – С. 3-12.

22. Петрушов В.М. Онтологічна спорідненість синектичного мислення і шестовського адогматизму // Філософсько-антропологічні студії. — Київ: «Стилос». Дніпропетровськ ДНУ, 2008. – С. 454-461.

23. Петрушов В.М. Трансверсальний розум – некласична онтологія адогматизму// Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – Київ-Полтава, 2008. — Вип.19. – С. 3-15.

24. Петрушов В.М. Екзистенція сумніву та феномен скептицизму // Гуманітарні студії. Збірник наукових праць. Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка. — Київ, 2008. – Вип. 3. – С. 81-89.

25. Петрушов В.М. Адогматизм — постмодернізм: метафілософський дискурс// Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Український центр духовної культури, 2008. — Вип. 71. – С. 101-109.

У інших виданнях

1 Петрушов В.М. Конструююча роль філософії у розбудові української культурної ідентичності // Культура у філософії ХХ століття. Матеріали 1У Харківських Міжнародних Скороводинівських читань. – Харків, 1997. – С. 270-271.

2 Петрушов В.М. Інтегральний раціоналізм як методологічна основа синтезу філософії, науки і релігії // Проблема раціональності наприкінці ХХ століття. Матеріали У Харківських Міжнародних Скороводинівських читань. — Харків, 1998. – С. 165-166.

3 Петрушов В.М. Онтологічне обґрунтування справедливості. // Ідея справедливості на схилі ХХ століття. Матеріали У1 Харківських Міжнародних Сковородинівських читань. — Харків, 1999. – С. 170-171.

4 Петрушов В.М. Протестантське підґрунтя екзистенціальної комунікації К. Ясперса // Обрії комунікації та інтерпретації. Матеріали УШ Харківських міжнародних Сковородинівських читань. — Харків, 2001. – С. 79-80.

5 Петрушов В.М. Чи православний сектант-проповідник, чи оригінальний філософ, український інтелігент //Філософська спадщина Г.С. Сковороди і сучасність. Матеріали 1Х Харківських Міжнародних Сковородинівських читань. (до 280 річчя Г.С. Сковороди) — Харків, 2002. – С. 176-180.

6 Петрушов В.М. Розуміння свободи у стоїків та його місце у європейській філософії // Проблеми свободи у теоретичній та практичній філософії. Матеріали Х Харківських Міжнародних Сковородинівських читань 26-27 вересня 2003. — Харків, 2003. – С. 71-73.

7 Петрушов В.М. Анамнезіс Платона і його значення для сучасних епістемологічних пошуків //Філософія і література. Матеріали Х1 Харківських Міжнародних Сковородинівських читань. 24-25 вересня 2004. — Харків, 2004. – С. 94-96.

8 Кравченко П., Петрушов В. Рецензія на книгу: В.В. Ільїна «Апологія ірраціонального. Філософія для тебе» - Київ: Вид-во Європейського університету, 2005. – 232 с.// Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – Київ-Полтава, 2007. - №17. – С.279-284.

9 Петрушов В.М. Історія української філософії як складова частина нормативного вузівського курсу філософії // Університетська філософія в ретроспективі та перспективі (до 200-річчя Харківської університетської філософії). Матеріали ХІІ Харківських Міжнародних Сковородинівських читань 25 лютого 2005. – Харків, 2005. – С. 84-86.

10 Петрушов В.М. Адогматизм Л. Шестова як вирок сучасному розуму. //Філософські стратегії ХХ1 століття. Матеріали Х1У Харківських Міжнародних Сковородинівських читань 29-30 вересня 2006. – Харків, 2006. – С. 60-62.

11 Кравченко П., Петрушов В. Філософія творення «організованого суспільства» в Україні. Рецензія на книгу: В.П. Андрущенко. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: досвід соціально-філософського аналізу. – Київ: тов. «Атлан-ЮЄмСі», 2006. – 488с. //Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – Київ-Полтава, 2007. - №18. – С. 281-289.

12 Петрушов В.М. Парадокс віри — абсурд буття: проблемне поле екзистенційного адогматизування// Історико-філософські читання, колізії синтезу філософії і релігії в історії вітчизняної філософії (до 180-річчя Памфила Юркевича). Вісник Товариства Російської філософії при Українському філософському фонді. Полтава, 2007. — Вип. 7. — С. 293-299.

13 Петрушов В.М. Sola Fide - екзистенціальний вимір адогматичного мислення // Г.С. Сковорода і образи філософії. Збірка наукових статей. —Харків: Майдан, 2007. – С. 162-177.

14 Петрушов В.М. Деякі особливості проведення метафізичного експерименту // Матеріали 1Х Міжнародної науково-практичної конференції «Людина, культура, техніка у новому тисячолітті» 22-23 квітня 2008. Національний аерокосмічний університет ім.. М.Є. Жуковського «ХАІ». —Харків, 2008. – С. 50-51

15 Петрушов В.М. Креативні інтенції адогматизму Лева Шестова // Дні науки філософського факультету - 2008. Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченко. Міжнародна наукова конференція (16-17 квітня 2008 року). Матеріали доповідей та виступів. — Київ, 2008. – С. 43-44.