Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Філософія науки і техніки


Геращенко Тетяна Григорівна. Філософсько-методологічний аналіз сучасної парадигми інформації: дисертація канд. філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Геращенко Т.Г. Філософсько – методологічний аналіз сучасної парадигми інформації. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.09 – філософія науки. – Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії Наук України. Київ, 2003.

В дисертації досліджується сутність сучасної парадигми інформації, яка ґрунтується на методологічних засадах інформаційного, системного, когнітивного, кібернетичного та інформаціологічного підходів. Проаналізовано особливості інформаційних процесів у напрямі ускладнення структурних рівнів організації матерії. Показано, що еволюція систем супроводжується зростанням ролі інформації в їх життєдіяльності. Доведено, що інформація спонукала виникненню та поступовому ускладненню різних форм життя, вона є невід’ємною властивістю систем, що самоорганізуються. Запропонована оригінальна характеристика штучного інтелекту, аналізуються практичні можливості моделювання процесів мислення у процесі взаємодії людини і машини.

У висновках підведено підсумки проведеного дослідження, викладено його результати, зроблено узагальнюючі висновки і намічені шляхи подальшого визначення методологічних підходів щодо вивчення інформаційних особливостей об’єктів живої і неживої природи, а також їх інформаційних взаємодій.

В результаті проведеного дослідження автор дійшов наступних висновків, що вирізняються своєю новизною:

  1. Необхідність формування нової методології дослідження сучасної парадигми інформації зумовлена тим, що існуючі підходи не дають комплексного, цілісного уявлення про сутність чисельних взаємодій об’єктів живої і неживої природи. Вони не враховують чисельних характеристик, які взаємодіють між собою, що призводить до односторонності і обмеженості в тлумаченні інформаційних процесів.

  2. Нова інформаційна методологія дозволяє сконцентрувати найсуттєвіші досягнення підходів (інформаційного, когнітивного, інформаціологічного), що ґрунтуються на інформаційних засадах. При цьому з’являється можливість більш повного узагальнення знань, що дають філософські, природничі, когнітивні, суспільні, технічні науки.

  3. Розвиток інформаційної парадигми дозволив у новому ракурсі подивитися на передісторію формування методології інформаційних процесів. Розглядаються різні підходи, що визначають нові якісні характеристики систем різного рівня складності – синтетичний, семантичний, прагматичний. Вказується на необхідність застосування нестандартних підходів, які ще не набули широкого визнання у наукових колах. Перевага інформаціологічного підходу полягає в тому, що він визначає інформацію як глобальний процес існування взаємозв’язків і взаємодій матеріальних і духовних систем, їх форм і властивостей в мікро- і макроструктурах об’єктивного світу.

  4. Філософсько-методологічний аналіз сучасної парадигми інформації сприяє більш адекватному відображенню специфіки інформаційних процесів на різних рівнях організації матерії. Так, на рівні неживої природи з’являється унікальна властивість інформації – виступати атрибутом систем, що самоорганізуються. При наявності певних умов (відкритість, кооперативність, когерентність, селективність, нелінійність) інформація сприяє впорядкуванню елементів матеріальних систем у стійкі структурні комплекси (еволюція Всесвіту, лазери, автокаталіз, автопоезис , циклони).

  5. Методологічні трансформації, зумовлені інформаційним підходом, дозволяють детально розкрити сутність інформаційного буття біосистем. Воно детерміноване інформаційними процесами, що мають виключне значення як для виникнення систем, так і для їх подальшого розвитку. У ході еволюції живі системи виробили здатність протидіяти ентропії, використовуючи зовнішню і внутрішню інформацію. На певному етапі виникає здатність передавати інформацію через код, з’являється вибіркове відношення до зовнішніх сигналів.

  6. Евристичні можливості сучасної парадигми інформації сприяють ствердженню комплексного підходу до характеристики інформаційних процесів соціосистем. На соціальному рівні інформаційні можливості систем значно ширші. Людство здатне не тільки зберігати і передавати інформацію, але й виробляти її. Адаптуючий характер людської життєдіяльності спонукає до накопичення і передачі інформації поза особистістю. Соціальна інформація на сучасному етапі є важливим ресурсом виробництва, стратегічним товаром і способом вирішення глобальних проблем людства.

  7. Якісна специфіка соціосистем розкривається шляхом виокремлення проблеми штучного інтелекту. Дослідження ключових засад сучасних напрямків (біонічного, евристичного, еволюційного, лінгвістичного) дає можливість уявити специфіку сприйняття зовнішнього світу складною технічною системою, зокрема, - виникнення семантичної сітки, поява фреймів, формування своєрідної “моделі світу”.

Таким чином, філософсько-методологічний аналіз сприяє кращому розумінню сутності процесів та феноменів інформаційної природи щодо їх минулого, теперішнього та перспектив майбутнього розвитку. Він допомагає ліпше орієнтуватись у сучасному складному та несталому світі, прогнозувати шляхи розвитку складних систем.

Публікації автора:

  1. Геращенко Т.Г. Воспрепятствовать духовному апокалипсису (Дух, душа, человек. – Сумы: Сумской физико-технологический институт, 1993.- С. 105-106.

  2. Геращенко Т.Г. Проблема співвідношення категорій “відображення” та “інформація” // Лабіринти пізнання. - Сумы: Сумской педагогический институт, 1994.- С. 55-62.

  3. Геращенко Т.Г. Активность как свойство информационно-отражательных процессов // Проблеми діалектики в сучасній філософії, Сумы: Сумской педагогический институт, 1996.- С. 31-38.

  4. Геращенко Т.Г. Социальная информация как фактор общественного прогресса // Методологічні проблеми соціального пізнання у світлі сучасної науки. – Сумы: Сумской педагогический институт, 1995. – С. 44-52.

  5. Геращенко Т.Г. Культура общения как отражение внутренней информационной программы личности // Сучасна освіта та проблеми розвитку творчої особистості. - Сумы: Сумской педагогический институт, 1996.- С.20-21.

  6. Геращенко Т.Г. Детерминанты человеческого бытия //Філософські проблеми буття і сучасність. - Сумы: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1996.- С. 62-67.

  7. Геращенко Т.Г. Сущность информационного общества // Проблеми сучасної філософії. - Сумы: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1997.- С. 49-56.

  8. Геращенко Т.Г. Социальная память как информационный источник развития человека // Філософські науки. - Сумы: Сумской педагогический институт, 1998.- С.60-65.

  9. Геращенко Т.Г. Природа и общество: конфронтация или диалог? Філософські науки. Проблема коеволюції.- Суми: СГПУ, 2000. – С. 42-46.

  10. Геращенко Т.Г. Інформація як детермінуючий чинник самоорганізації // Філософські науки. - Суми: СГПУ, 2001.- С.3-10.

  11. Геращенко Т.Г. Формування екологічної свідомості студентів// Матеріали Днів науки 1993 р. наукових доп. та виступів викл. – Суми: СДПІ, 1993.- С.5.

  12. Геращенко Т.Г. Проблеми інформаційної взаємодії у суспільстві // Матеріали Днів науки 1995 р. наукових доп. та виступів викл. – Суми: СДПІ, 1995.- С. 18.

  13. Геращенко Т.Г. Сутність інформаційних основ проблеми “свідомість і мозок” // Матеріали Днів науки 1996 р. наукових доп. та виступів викл. – Суми: СДПІ, 1996.- С. 21.

  14. Геращенко Т.Г. Етапи становлення адаптуючих систем // Матеріали Днів науки 1998 р. наукових доп. та виступів викл. – Суми: СДПІ, 1998.- С. 14.

  15. Геращенко Т.Г. Проблеми моделювання інтелекту і мислення // Матеріали Днів науки 1999 р. наукових доп. та виступів викл. – Суми: СДПІ, 1999.-
    С. 12.

  16. Геращенко Т.Г. Інформаціологічна сутність форм життя Всесвіту // Матеріали Днів науки 2000 р. наукових доп. та виступів викл. – Суми: СДПУ, 2000.- С. 15.

  17. Геращенко Т.Г. Особистісна унікальність як інформаційний феномен // Матеріали Днів науки 2001 р. наукових доп. та виступів викл. – Суми: СДПУ, 2001.- С. 17-18.

  18. Геращенко Т.Г. Епістемологічний гналіз когнітивного підходу до проблеми штучного інтелекту // Матеріали Днів науки 2002 р. наукових доп. та виступів викл. – Суми: СДПУ, 2002.- С. 21 - 22.

  19. Геращенко Т.Г. Штучний інтелект: витоки і перспективи // Мультиверсум. Філософський альманах. Вип.26, 2002. - С. 179 – 185.

  20. Геращенко Т.Г. На пути к информационному обществу // Філософські науки. – Суми: СДПУ, 2002. – С. 61-68.