Анотація до роботи:

Колесников Є. В. Фінансова складова в результативності використання інноваційного потенціалу промислового підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Харківський національний економічний університет, Харків, 2007.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних положень і науково-методичного забезпечення щодо результативного використання інноваційного потенціалу промислового підприємства з урахуванням його фінансової складової. Розкрито сутність та зміст поняття «інноваційний потенціал», розглянуто фінансовий аспект у факторах впливу на інноваційний розвиток підприємства. Досліджено інноваційну активність і результативність використання інноваційного потенціалу підприємств машинобудування. Обґрунтовано пропозиції щодо залучення фінансових ресурсів забезпечення розвитку інноваційного потенціалу. Запропоновано підхід до аналізу ризиків упровадження інноваційного рішення.

У дисертації вирішено важливі науково-практичні завдання щодо подальшого розвитку теоретичних положень і науково-методичного забезпечення для результативного використання інноваційного потенціалу промислового підприємства з урахуванням його фінансової складової. Основні теоретичні та практичні результати полягають у наступному:

1. Ретроспективний розгляд теоретичних засад інноваційного розвитку підприємства, з погляду узагальнення інновацій як інструмента та фактора їх оновлення, дозволив констатувати, що економічні інновації варто розглядати в якості закономірного й об’єктивного процесу вдосконалення промислового виробництва. У підсумку це визначає значущість та актуальність обраного напрямку дослідження.

2. Аналіз різних підходів щодо визначення змісту та сутності поняття «інноваційний потенціал» і їх узагальнення дозволили сформулювати авторське бачення цього поняття. Сутність новизни поданого уточнення полягає в тому, що воно не тільки враховує особливості економічного розвитку в певний момент часу, але й об’єктивно об’єднує в єдине цім інвестиційну та інноваційну діяльність і в залежності від часової ознаки дозволяє визначити окремі різновиди інноваційного потенціалу: оперативний, поточний, резервний. Це сприяє обґрунтуванню заходів щодо активізації, насамперед, інноваційної діяльності підприємства.

При цьому в якості складових інноваційного потенціалу як об’єктів окремих економічних досліджень зазначено організаційну, фінансову, матеріально-технічну, трудову його складові та, зокрема, ринкову через вплив зовнішнього середовища.

Розгляд найбільш суттєвих факторів впливу на інноваційний розвиток підприємства дозволив віднести до класичних факторів, таких, як економічні, правові, організаційні та соціальні, також ризик інноваційних процесів, який з погляду розвитку інноваційного потенціалу відображає межу можливості впровадження інноваційних рішень. Одночасно визначено значущість розгляду фінансових аспектів таких ризиків.

3. Узагальнено множину існуючих підходів щодо розкриття оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Визначено множинність системи показників для здійснення такої оцінки. Це дозволило обґрунтувати доцільність розгляду нижньої межі оцінки інноваційного потенціалу підприємств, обрати систему показників щодо розкриття складових їх інноваційного потенціалу з погляду запропонованої оцінки.

Аналіз та узагальнення загальних тенденцій розвитку інноваційної діяльності дозволив визначити, що інноваційним процесам в Україні притаманні неоднозначні тенденції. Разом з цим на підставі статистичних характеристик основних складових інноваційного потенціалу побудовано моделі оцінки впливовості інноваційного потенціалу на інноваційну активність підприємств машинобудування. З урахуванням таких моделей доведено необхідність більш детального розгляду фінансової складової інноваційного потенціалу підприємств.

4. На прикладі конкретних підприємств машинобудування доведена значущість фінансової складової в оцінці результативності використання їх інноваційного потенціалу. Для з’ясування цього факту визначено варіації чистого прибутку та виручки від реалізації продукції ряду досліджуваних підприємств.

5. З метою обґрунтування окремих напрямків розвитку фінансової складової інноваційного потенціалу на підставі визначення в якості ключової факторної ознаки розвитку інноваційних процесів відповідних ризиків введено в розгляд визначення інноваційних ризиків першого та другого роду. Запропоновано процедуру аналізу взаємозалежності інноваційних ризиків першого та другого роду, що є основою методичного підходу для оцінки фінансової доцільності реалізації інноваційного рішення. Сутність такої взаємозалежності полягає в узгодженості ціни і вартості залучення додаткових ресурсів відповідно до необхідних їх обсягів з погляду впровадження інноваційного рішення.

6. З метою визначення пропозицій щодо залучення додаткових фінансових ресурсів розглянуто й проаналізовано можливі узагальнення розвитку взаємодії введених у розгляд ризиків першого та другого роду в оцінці розвитку інноваційного потенціалу підприємства. Розроблено послідовність дій процедури поетапного залучення ресурсів в умовах наявної їх обмеженості щодо здійснення обраного інноваційного проекту. На підставі аналізу взаємодії різних ризиків формалізовано критерій обрання джерела залучення додаткових ресурсів. До складу пропозицій щодо залучення фінансових ресурсів забезпечення розвитку інноваційного потенціалу віднесено розкриття загальної послідовності визначення джерел залучення ресурсів в умовах дії різнопланових фінансових впливів щодо здійснення інноваційної діяльності. Основу такої послідовності складає обґрунтування характерних напрямків впливу різних учасників інноваційного процесу, які узагальнені як стимулюючі, регулюючі або підтримуючі й поділені на позитивні та негативні.

Визначаючи планування як важливий інструмент розвитку не лише інноваційної діяльності підприємства, а і його інноваційного потенціалу, обґрунтовано доцільність побудови відповідних планів на основі розгляду узгодженості інноваційних ризиків першого та другого роду на кожному етапі виконання інноваційного рішення. Сутність такої процедури полягає у визначенні інтервалів часу, для яких спостерігається ймовірне перетинання різних значень узгодженості ризиків для окремих змін варіації даних щодо розбудови функціональних залежностей ризиків у межах упровадження інноваційного рішення. Це дозволяє врахувати сильні та слабкі сторони впровадження й реалізації обраного інноваційного проекту, передбачити можливі зміни в обсягах фінансових ресурсів та більш повніше скоординувати відповідні дії.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

1. Дікань Л. В., Колесников Є. В. Сучасні підходи до визначення поняття «інноваційний потенціал» // Науч.-техн. сб. «Коммунальное хозяйство городов». Серия: Экономические науки. – К.: Техніка, 2003. – Вып. 52. – С. 83 – 88.

2. Колесников Є. В. Складові інноваційного потенціалу як об’єкти окремих економічних досліджень // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Вип. 187. – Т. ІІ. – С. 414 – 420.

3. Колесников Є. В. Нелінійність у сталості розвитку інноваційних процесів та її визначення // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Вип. 205. – Т. ІІ. – С. 570 – 576.

4. Дікань Л. В., Колесников Є. В. Оцінка впливовості складових інноваційного потенціалу на інноваційну активність підприємств промисловості // Економіка розвитку. – 2006. – №1(37). – С. 98 – 101.

5. Колесников Е. В. Определение источников привлечения дополнительных ресурсов для внедрения инновационной деятельности на предприятии // Бизнес Информ. – 2006. – №3. – С. 35 – 38.

Матеріали конференцій:

6. Колесников Є. В. Теоретичні засади доцільності оцінки інноваційного потенціалу // Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України: Зб. наук. статей. – Харків: Фінарт, 2003. – С. 218 – 219. (Матеріали конференції «Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України», 18 квітня 2003 р., м. Харків).

7. Колесников Є. В. Інноваційний потенціал: показники та складові оцінки // Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції «Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період», (22-23 квітня 2004 р.). – Хмельницький: ТОВ НВП «ЕВРІКА», 2004. – С. 81 – 82.

8. Колесников Є. В. Основні ознаки планування в системі розвитку інноваційного потенціалу підприємства // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти», 20 жовтня 2005 р., м. Запоріжжя. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. ІІІ. – С. 39 – 41.

9. Дікань Л. В., Колесников Є. В. Інноваційні ризики у сталості фінансового забезпечення інноваційних рішень // Управління розвитком: Зб. наук. статей. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. – №3. – С. 133 – 134 ( Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні», 7-8 жовтня 2005 р.).