Анотація до роботи:

Обушний С.М. Фінансове забезпечення діяльності політичних партій в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

У дисертації проведено комплексне дослідження теорії та практики фінансового забезпечення діяльності політичних партій в умовах трансформації суспільства.

Визначено теоретичні та методичні основи фінансового забезпечення діяльності політичних партій. Обґрунтовано доцільність використання економічною наукою ряду понять при дослідженні партійного фінансування.

Вивчено досвід фінансового забезпечення діяльності політичних партій у економічно розвинутих країнах та запропоновано використовувати окремі аспекти при фінансуванні політичних партій в Україні.

У результаті проведеного дослідження визначено місце і роль кожного джерела фінансування (власних, приватних та державних коштів) у забезпеченні поточної діяльності політичних партій. Виявлено основні фінансові потоки формування дохідної частини бюджету політичних партій у період виборчої кампанії, порядок його використання. Проаналізовано ефективність наявних форм контролю та звітності за політичним інвестуванням та запропоновано внесення змін у законодавчі акти з метою удосконалення фінансового забезпечення діяльності політичних партій в умовах ринкових перетворень в Україні.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та обґрунтовано висновки щодо вирішення проблеми фінансового забезпечення діяльності політичних партій в умовах трансформації українського суспільства, визначено концептуальні засади фінансового забезпечення політичних партій, з’ясовано сутність та основні механізми його вдосконалення. Основні науково-теоретичні та практичні результати дисертації полягають у наступному:

1. Обґрунтовано доцільність використання фінансово-економічною наукою поняття «фінансове забезпечення діяльності політичних партій» як сукупності фінансово-економічних заходів, спрямованих на формування, розподіл та використання грошових надходжень з різних джерел накопичення, з метою забезпечення виконання політичними партіями своєї статутної діяльності та суспільно-значимих цілей.

2. Узагальнено та систематизовано досвід фінансування політичних партій зарубіжних країн у відповідності з певними моделями залежно від переважних джерел фінансування – державного чи приватного; з’ясовано, що жодна з цих моделей не позбавлена недоліків.

3. Встановлено, що участь будь-якої політичної партії у виборах має свою ціну, що визначається як бюджетними, так і приватними витратами. Тільки відомості про загальні витрати політичних партій на вибори дають можливість зробити висновок про достатність, надмірність чи недостатність їх фінансового забезпечення.

4. Проведений аналіз моделей фінансування політичних партій дозволив визначити оптимальною для України модель змішаного фінансування з таким поєднанням державного та приватного фінансування, при якому партії не ставляться в надмірну залежність від пожертвувачів, але і не залежать від держави.

5. З’ясовано, що поєднати приватне і державне фінансування політичних партій в умовах трансформації українського суспільства поки що не вдається, підтвердженням цього є Державний бюджет України на 2008 рік. Характерною особливістю цьогорічного бюджету у контексті фінансування політичних партій є, з одного боку, його антипартійність, а, з іншого, економічно обґрунтований підхід. Антипартійність бюджету 2008 р. полягає в тому, що всі бюджетні статті Законів України («Про політичні партії в Україні», «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори народних депутатів України») щодо виділення коштів з Державного бюджету для фінансування статутної діяльності та відшкодування витрат, пов’язаних з субсидіюванням їх передвиборчої агітації, виключені. Справедливість виключення фінансування політичних партій у 2008 р. полягає в тому, що майже всі парламентські партії не надто або ж зовсім не потребують державної фінансової підтримки. Тому такі партії не проявляють зацікавленості у впровадженні державного фінансування, а, відтак, і встановленні контролю та звітності за його використанням.

6. Встановлено, що обсяг бюджетного фінансування партій доцільно визначати, виходячи з мінімального «кошика» найбільш важливих партійних витрат і необхідності вирівнювання шансів різних партій у політичній боротьбі. Бюджетне фінансування виборчих кампаній слід здійснювати шляхом диференційованого виділення коштів до виборчих фондів, при цьому запропоновано поступово переходити до надання всім політичним партіям безкоштовного ефірного часу з урахуванням отриманих ними голосів виборців, гарантуючи їм доступ до ефіру за однаковими тарифами.

7. Рекомендовано з метою підтримки фінансово слабких чи послаблених політичних партій (блоків) надавати у їх розпорядження державні субсидії не менш як 7-10% від граничного розміру виборчих витрат. Надання таких субсидій порушує принцип рівності, але воно сприяло б зміцненню фінансових можливостей партій (блоків), яким виборці довіряють, та партійній структуризації у бік зменшення кількості партій і зменшення навантаження на бюджет.

8. Визначено необхідність узгодження лімітів пожертвувань і витрат на вибори та поточну діяльність, зменшення граничного розміру пожертвувань громадян, особливо для поточного фінансування, виходячи із середнього рівня доходів громадян, встановлення лімітів загальної суми використовуваних пожертвувань від фізичних та юридичних осіб. Такий підхід дозволить не тільки зекономити державні та приватні кошти, а також надасть можливість більш прозоро контролювати їх надходження й використання.

9. Обґрунтовано важливість законодавчого закріплення системи обов'язкових, внутрішньо погоджених фінансових та інших показників зведеного фінансового звіту, що дозволяють перевірити його правильність і вірогідність.

10. Розкрито доцільність визначення основних фінансових потреб на проведення акцій політичними партіями як у міжвиборчий, так і у виборчий період, при цьому необхідно розробити кошторис, де потрібно зафіксувати загальну суму надходжень і розмір використання по статтям. Наявність такого кошторису змусить фінансових розпорядників розмежовувати кошти на витрати виборчої кампанії та витрати у міжвиборчий період, і разом з тим, сприяти зменшенню кількості надходжень та використання коштів через корупційні схеми.

11. Обґрунтовано необхідність збереження за виборчими комісіями статусу спеціально вповноважених органів фінансового контролю на виборах, але одночасно запропоновано розширити компетенцію та перелік об'єктів контролю податкових органів у цій сфері, встановити порядок взаємодії комісій з податковими й іншими державними органами. Актуальним завданням є запровадження конкретних форм та процедур здійснення податковими органами контролю за поточним фінансуванням партій, що будуть гарантувати його ефективність і захист від можливих зловживань.

Виправданим є прийняття окремого закону про фінансування партій або Виборчого Кодексу, який би містив основні принципи економічного, правового регулювання та загальні норми щодо джерел, умов і порядку фінансування діяльності політичних партій, доцільним є згрупування положень про окремі види їх фінансово-господарської діяльності (фінансування виборів, підприємницька діяльність і т.д.), про контроль і відповідальність за фінансові правопорушення під час проведення статутної діяльності.

Публікації автора:

у наукових фахових виданнях:

1. Обушний С.М. Фінансування діяльності політичних партій у країнах з розвиненою економікою // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». – 2006. – Випуск 86-87. - С. 42-45. (0,55 д.а.)

2. Обушний С.М. Концептуальні підходи до фінансування діяльності політичних партій // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 12 (67). - 2006. - С. 52-56. (0,66 д.а.)

3. Обушний С.М. Самофінансування поточної діяльності політичних партій у міжвиборчий період // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 3 (70). – 2007. - С. 8-14. (0,7 д.а.)

4. Обушний С.М. Приватне фінансування політичних партій західноєвропейських країн з розвиненою економікою // Наукові праці НДФІ: Збірник наукових праць. Вип. 1 (38). - 2007. - С. 126-134. (0,66 д.а.)

5. Обушний С.М. Тіньове інвестування в системі фінансування політичних партій // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 4 (71). - 2007. - С. 44-48. (0,44 д.а.)

в інших виданнях:

6. Обушний С.М. Основні механізми контролю за фінансовою діяльністю політичних партій // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 60-річчю Великої Перемоги / За заг. ред. проф. О.К. Закусило. – Вип. ІІІ: У 2-х част. – Ч. 2. Природничі, технічні та економічні науки. - К.: Логос, 2005. - С. 140-141. (0,11 д.а.)

7. Обушний С.М. Основні форми державного фінансування політичних партій // Тези доповідей ІV Всеукраїнської Ювілейної наукової конференції молодих вчених та студентів "Наукові розробки молоді на сучасному етапі" / За заг. ред. проф. Кострицького В.В. - К.: КНУТД, 2005. - С. 244. (0,08 д.а.)

8. Обушний С.М. Особливості фінансування статутної діяльності політичних партій України // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України / За заг. ред. проф. В.Д. Базилевича. - К.: Логос, 2006. - С. 298-301. (0,15 д.а.)

9. Обушний С.М. Особливості фінансування політичних партій у виборчій кампанії // Науково – практична конференція «Розвиток фінансової системи України в умовах трансформаційних перетворень» / Ред. кол.: І.Я. Чугунов (голова) та ін. - К.: НДФІ, 2006. - С. 29-31. (0,14 д.а.)

10. Обушний С.М. Джерела самофінансування політичних партій // Тези доповідей V Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» / За заг. ред. проф. Кострицького В.В. - К.: КНУТД, 2006. – С. 308. (0,07 д.а.)

11. Обушний С.М. Лупхолс як форма фінансування діяльності політичних партій // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених / За заг. ред. проф. В.Д. Базилевича. - К.: ВЦ «Принт-центр», 2007. - С. 55-56. (0,1 д.а.)