У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі вдосконалення системи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств, що дало змогу більш ґрунтовно підійти до пошуку шляхів розв’язання проблем фінансування інвестицій підприємств в сучасних умовах розвитку економіки України і сформулювати наступні висновки: Сутність інвестиційної діяльності підприємств полягає у постійному вкладенні та відтворенні вкладеного капіталу на простій або розширеній основі з метою отримання прибутку протягом довгого періоду часу. Інвестиції запропоновано розглядати як всі види грошових, майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в реальні та фінансові активи з метою отримання прибутку (доходу). Важливою рисою даного визначення є чітке формулювання об’єктів та мети вкладення. При цьому обґрунтовано, що єдиною метою інвестиційних вкладень підприємств доцільно визначати отримання прибутку (доходу), на відміну від інших визначень, де зазначаються такі цілі, як досягнення соціального, екологічного та інших корисних ефектів.
2. Для посилення прозорості та охоплення більшого набору можливих об’єктів вкладення обґрунтовано виділення таких видів інвестицій: інвестиції в основні засоби, інвестиції в нематеріальні активи, інвестиції у приріст матеріально-виробничих запасів, фінансові, інноваційні та інтелектуальні. Перші три види становлять реальні інвестиції підприємства. 3. Основними джерелами формування інвестиційних ресурсів на підприємствах є власні заощадження підприємств у формі нерозподіленого прибутку та амортизаційних відрахувань, а також заощадження інших національних та іноземних економічних суб’єктів, що прямо або опосередковано залучаються підприємством на ринку інвестиційного капіталу за допомогою різних методів та інструментів. При цьому фінансові інструменти залучення інвестиційних ресурсів доцільно поділяти на основні та допоміжні. 4. Виділення такої групи джерел інвестиційних ресурсів, як залучені є недоцільним, оскільки всі ресурси, що відносяться до цієї групи, фактично є власними ресурсами підприємства. Це і зумовлює поділ інвестиційних ресурсів на власні та запозичені. 5. На основі дослідження процесу формування на підприємстві інвестиційних ресурсів зроблено висновок, що проблема фінансового забезпечення має два аспекти: макроекономічний та мікроекономічний. На макрорівні фінансове забезпечення інвестиційної діяльності підприємств являє собою сукупність економічних відносин з приводу формування та подальшого перерозподілу інвестиційних ресурсів в країні. На мікроекономічному рівні фінансове забезпечення висвітлюється як сукупність економічних відносин з приводу формування на підприємстві фінансових ресурсів, необхідних для реалізації певних інвестиційних проектів. 6. Основними принципами формування на підприємстві інвестиційних ресурсів визначено такі: обов’язкова оцінка всіх можливих джерел фінансування; вибір методів залучення відповідно прийнятій стратегії підприємства; формування інвестиційних ресурсів відповідно плану інвестиційних витрат; достатність капіталу. Основними критеріями оцінки ефективності фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств запропоновано вважати: вартість капіталу, що інвестується; зміну кількісних та якісних показників фінансового стану підприємства, що відбувається в результаті додавання до існуючого капіталу підприємства нових фінансових ресурсів. 7. Обґрунтовано необхідність створення в Україні такого нового джерела інвестиційних ресурсів як інвестиційний податковий кредит. Запропонований у роботі механізм його надання дозволяє визначити, яким саме підприємствам надавати кредит, на які строки та за якою ціною, як оформляти надання та контролювати цільове використання отриманих підприємствами кредитних коштів. Ефективність використання даного механізму було доведено шляхом порівняння з альтернативними механізмами надання такого кредиту. 8. Формалізовано процес вибору джерел фінансування інвестицій підприємства, що дозволить в подальшому здійснювати економіко-математичне моделювання процесів фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств. З позицій даної формалізації було побудовано алгоритм, використання якого на практиці дозволить підприємствам швидко та ефективно обирати джерела фінансування власних проектів. Апробація даного алгоритму на прикладі двох вітчизняних підприємств підтвердила його ефективність. 9. У процесі оптимізації структури джерел фінансування інвестицій необхідно враховувати вплив, що здійснює структура додаткового капіталу на структуру сукупного капіталу підприємства і, відповідно, на показники, що від неї залежать. На цій основі головними критеріями оптимізації запропоновано вважати максимізацію коефіцієнту рентабельності власного капіталу підприємства, мінімізацію середньозваженої вартості капіталу та мінімізацію рівня фінансового ризику підприємства. | 