У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішення важливого наукового завдання щодо фінансового забезпечення розвитку підприємств водогосподарського комплексу регіону. Проведене дослідження дало змогу здійснити теоретичні і методичні узагальнення, сформулювати ряд положень, висновків і рекомендацій. 1. Фінансове забезпечення підприємств в умовах ринкової економіки спрямовано на підвищення ефективності господарювання, розширення масштабів операційної та інвестиційної діяльності, покращення фінансового стану суб’єктів підприємництва. Узагальнення різних визначень суті фінансового забезпечення підприємств дало змогу встановити, що на сучасному етапі розвитку економіки сутність фінансового забезпечення підприємств водогосподарського комплексу може бути сформульовано як система заходів, що забезпечує формування відповідних обсягів фінансових ресурсів та їх ефективного використання на певній території суб’єктами господарювання та державою за допомогою вдосконаленого фінансового механізму. 2. У процесі розкриття ролі фінансового забезпечення у розвитку підприємств водогосподарського комплексу важливе значення набуває визначення сутності і складових механізму його здійснення. З цією метою здійснено уточнення поглядів на сутність механізму фінансового забезпечення підприємств водогосподарського комплексу, що дало змогу встановити, що в сучасних умовах механізм фінансового забезпечення слід розглядати як сукупність форм, методів, важелів, інструментів, інформаційного та нормативного забезпечення, що впливає на процеси формування і використання фінансових ресурсів для операційної та інвестиційної діяльності підприємств з водопостачання та водовідведення. У досліджені встановлено сукупність складових механізму фінансового забезпечення підприємств водогосподарського комплексу, а саме – принципи, функції, цілі, завдання, напрями, джерела та інструменти фінансування, схеми планування та організації вибору джерел фінансування, критерії оцінки ефективності фінансування. 3. Здійснено оцінку фінансового стану підприємств водогосподарського комплексу на прикладі АР Крим, що дало змогу виявити сучасні тенденції та особливості розвитку – по-перше, кількість підприємств водогосподарського комплексу за останні роки не має тенденції до змін; по-друге, з 2001 по 2007 рр. фінансовий стан цих підприємств має тенденцію до хронічної збитковості; по-третє, рівень розвитку підприємств водогосподарського комплексу не задовольняє сучасних потреб у водопостачанні та водовідведенні житлово-комунального господарства та підприємств різних видів економічної діяльності; по-четверте, відсутня конкуренція в діяльності водогосподарського комплексу не стимулює цих суб’єктів господарювання до пошуку нових можливостей покращення своєї діяльності; по-п’яте, стан підприємств водогосподарського комплексу, їх матеріально-технічна база не дає можливості розвивати житлово-комунальне господарство. Зроблені висновки дали можливість запропонувати ряд пропозицій щодо реформування підприємств цього комплексу, а саме – вдосконалення системи управління, забезпечення беззбиткової діяльності, здійснення технічного переозброєння і підвищення ефективності використання енергетичних і матеріальних ресурсів шляхом вирішення його найважливіших завдань щодо здійснення фінансових, технічних, технологічних та природоохоронних заходів. 4. Виявлення проблем економічного розвитку підприємств водогосподарського комплексу засвідчило, що водні ресурси є чинником, який впливає на стан продуктивних сил держави та її регіонів. Доведено, що при оцінці рівня водних ресурсів необхідно розглядати воду не як продукт, а як один із факторів ефективності суспільного виробництва. У зв’язку з цим при обґрунтуванні параметрів фінансово-господарського розвитку підприємств водопостачання та водовідведення пропонується враховувати такі складові як природну, технічну та соціально-економічну, що важливо при вдосконаленні системи фінансового забезпечення цих підприємств. 5. Критичний аналіз існуючих методик визначення виробничої собівартості та тарифу на послуги водогосподарського комплексу дав змогу сформулювати наступні пропозиції – по-перше, у зв’язку з тим, що підприємства водогосподарського комплексу є монополістами у сфері послуг водопостачання та водовідведення і держава регулює тарифи на їх послуги, рівень рентабельності повинен бути не нижчим ніж середньогалузевий у промисловості. Це дасть можливість формувати власні кошти для розвитку підприємств водогосподарського комплексу. По-друге, при розробці плану розвитку підприємств водогосподарського комплексу необхідно передбачати можливості його самофінансування за рахунок створення відповідних умов для отримання прибутку від надання послуг з водопостачання та водовідведення. 6. Аналіз існуючої системи ціноутворення на підприємствах водогосподарського комплексу дав змогу встановити, що структура його доходів не відповідає структурі витрат. Це ускладнює досягнення фінансової стабільності підприємств та формування їх власних фінансових ресурсів. На основі дослідження було доведено, що виходом з даного стану є введення у практику двоставкових тарифів, що могло б покращити фінансове становище підприємств водогосподарського комплексу. Обґрунтовано доцільність впровадження у практику розрахунків за водопостачання та водовідведення двоставкового тарифу, суть якого полягає у поділі тарифу на дві частини – перша повинна відшкодовувати постійні витрати підприємства на підтримку основних фондів у робочому стані; а друга – змінні витрати, що виникають у постачальника послуг у разі доведення їх до споживача. Впровадження двоставкового тарифу дає змогу забезпечити фінансову стабільність підприємств, створити відповідний рівень мотивації до зниження витрат виробництва, а також підвищити прозорість у структурі платежів споживачів за водопостачання та водовідведення. 7. На основі проведеного дослідження виконано структурування можливих джерел фінансових ресурсів, які дозволяють забезпечити покращення функціонування водогосподарського комплексу та визначити як можливості фінансового забезпечення розвитку підприємств з урахуванням тенденцій, що склалися при фінансуванні цієї сфери на сучасному етапі, так і можливості, які відкриваються для підприємств при формуванні нової оптимальної тарифної політики з надання послуг водопостачання та водовідведення. Розроблено прогноз загальних обсягів фінансування та структури фінансових ресурсів у процесі розгляду інвестиційних проектів у водогосподарському комплексі, які націлені на технічне переозброєння, реформування системи управління та вдосконалення тарифної політики. 8. Система управління водопостачанням, особливо в сільській місцевості, не відповідає сучасним ринковим вимогам, тому не дає змогу мешканцям селищ регіону користуватися якісними послугами з водопостачання, активно розвиватися водогосподарській інфраструктурі. Запропоновано принципово нову форму організації підприємств сільського водопостачання, яка полягає в утворенні організацій співтовариств та підприємств на базі співтовариств. Організація співтовариств створюється за принципом членської організації, яка формується за територіальною ознакою (вулиця, частина вулиці тощо), що може об’єднувати мешканців села. Підприємства на базі співтовариств створюються в особі одного з членів організації співтовариств (фізичної особи), якого спеціально обирають на загальних зборах мешканці села. 9. Запропонована нова форма організації роботи системи водопостачання та обслуговування мешканців селищ регіону дасть змогу, по-перше, мобілізувати фінансові і трудові ресурси для створення (реконструкції) системи водопостачання і подальшої її експлуатації, спільного вирішення інших проблем місцевого розвитку; по-друге, забезпечити якісне обслуговування інфраструктури водопостачання, надання членам організації послуг належної якості і кількості; по-третє, контролювати рівень встановлених тарифів на послуги, що надаються організацією, та своєчасність розрахунків за ці послуги, а також підвищити відповідальність мешканців селищ за своєчасні розрахунки за надані послуги. 10. Виходячи з необхідності розвитку системи фінансового забезпечення підприємств водогосподарського комплексу, з метою акумулювання фінансових ресурсів для фінансування інфраструктурних інвестиційних проектів, відтворення та поліпшення якості водних ресурсів, захисту від шкідливого впливу вод на довкілля запропоновано наукові положення та практичні рекомендації щодо створення Регіонального фонду фінансування водогосподарського комплексу. Організаційно такий Фонд повинен перебувати у підпорядкуванні Ради міністрів АР Крим і здійснювати свою діяльність за рахунок об'єднання фінансових та інших ресурсів засновників і учасників. Фінансові ресурси РФФВГК повинні використовуватися для проведення техніко-економічних експертиз програм і проектів, які надходять у Фонд; придбання засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг); здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності на підприємствах водогосподарського комплексу. |
