У дисертаційному дослідженні вирішено важливе науково-теоретичне, методичне та практичне завдання щодо вироблення фінансової стратегії обмеження масштабів тіньової економіки. Проведене дослідження дало можливість сформулювати такі висновки, узагальнень та пропозиції. 1. З метою вдосконалення понятійного апарату в науковий обіг введено визначення тіньової економіки як сфери задоволення постійно зростаючих потреб суспільства, які в силу ресурсних, правових та морально-етичних критеріїв не можуть бути забезпечені державою. Виокремлено з позицій фінансової науки основну передумову виникнення та прогресування тіньової економіки, яка полягає у величині централізованих фондів грошових коштів держави, законодавчо встановлених методах і джерелах їх формування та ступеня ефективності використання. 2. У науковій роботі доведено, що необхідною умовою функціонування тіньової економіки є наявність тіньових фінансів – економічних відносин, пов’язаних із процесами формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих тіньових фондів грошових коштів у процесі розподілу та перерозподілу утвореної поза межами офіційної економіки вартості. Автор з’ясував, що кінцевою метою тіньової діяльності є формування тіньового капіталу, що відрізняється від офіційного за такими ознаками: вищою мобільністю, більшим рівнем доходності та швидшими темпами обігу, використанням переважно у готівковій формі та необхідністю легалізації, якщо метою є його використання в офіційному секторі економіки. 3. У процесі проведеного критичного аналізу наявних методик розрахунку обсягів тіньової економіки з’ясовано, що жодна із них не забезпечує отримання результатів із високим ступенем достовірності. Це пояснюється такими суб’єктивними та об’єктивними факторами: різним розумінням суті об’єкта та його меж; використанням різних, за своїм родом, розрахункових показників; відсутністю достовірної статистичної інформації та неможливістю визначення обсягів кримінальної складової тіньової економіки. У роботі запропоновано власні підходи до оцінювання вартісних і відносних масштабів тінізації економіки України: перший базується на співвідношенні між потенційними і фактичними надходженнями податку на додану вартість до бюджету, а другий – на різниці між темпами зростання готівки та офіційного ВВП. Основні висновки і результати практичного характеру полягають у наступному. 4. Моніторинг результатів діяльності органів фінансового контролю України (Державної податкової та контрольно-ревізійної служб, Рахункової палати Верховної Ради) підтвердив зростання вартісних масштабів фінансових деліктів у державі. Цей факт зумовлює вивчення основних схем переливання фінансових ресурсів із офіційної економіки у тіньовий сектор. З огляду на це автор проаналізував основні методи ухилення від оподаткування, дійшов висновку про те, що значна їх частка базується на використанні існуючих податкових преференцій та залученні до тіньових схем суб’єктів та інструментів фінансового ринку. Дослідження практичних аспектів здійснення бюджетного фінансування підтверджує тенденцію щодо активного залучення у середовище тіньової економіки видаткової частини бюджетної системи держави. Основним джерелом формування тіньових капіталів у цій сфері є недосконалий механізм адміністрування та порядку відшкодування ПДВ із бюджету, якому сприяє використання фіктивних підприємницьких структур для формування від’ємного сальдо з ПДВ. Установлено, що характерною ознакою процесу роздержавлення власності в Україні є непрозорий характер його проведення в інтересах кількох фінансово-промислових груп. Доведено, що такий вид тіньової діяльності розвивався в нашій країні за двома основними напрямками – приватизація майна і приватизація доходу підприємств, а основні схеми передачі права власності в державі ґрунтувалися на додатковій емісії акцій, виведенні активів з-під контролю підприємства, штучному банкрутстві, особливих умовах приватизації трудовим колективом, укладенні угод про особливі умови співпраці. Важливою загальнодержавною проблемою, без вирішення якої, на думку автора, неможливо обмежити масштаби тіньового бізнесу, є протидія легалізації тіньових капіталів, отриманих злочинним шляхом. У роботі з’ясовано основні схеми легалізації тіньових коштів, серед яких найпоширенішими є вивезення капіталу та подальша його легалізація в межах офшорних юрисдикцій; використання мережі фізичних та юридичних осіб, зайнятих у сфері надання робіт, послуг за готівкові кошти; створення підприємницьких структур, виробничу діяльність яких важко проконтролювати – консалтингових, маркетингових, охоронних фірм; проведення валютних операцій через мережу обмінних пунктів; використання страхового, інвестиційного та грального бізнесу.
7. Необхідною умовою забезпечення розробки економічних та правових заходів обмеження впливу тіньової економіки на вітчизняне суспільство є визначення її реальних обсягів. Проведені на основі наявних і запропонованих у роботі методик розрахунки показали зростання тіньової активності в абсолютному вимірникові та її відносне зменшення щодо офіційних макроекономічних показників (окрім податкового та модифікованого готівкового методів). Значна розбіжність отриманих результатів пояснюється використанням у розрахунках різних за своєю суттю показників: споживання електроенергії, доходи та витрати домогосподарств; агрегатів грошової маси; обсяги сплачених податків і відпрацьованого робочого часу. 8. З метою обмеження масштабів тіньової економіки та її впливу на українське суспільство, на нашу думку, доцільно: 8.1. Реформувати чинну систему оподаткування за такими напрямками: ввести єдиний соціальний податок, диференційований залежно від небезпеки виробництв, із перенесенням частини соціального тягаря із роботодавців на найманих робітників шляхом розподілу суми соціального внеску між ними; переглянути чинний механізм визначення валових витрат як основного каналу переливання фінансових ресурсів у тіньову економіку, що досягається шляхом формування фіктивних витратних фінансово-господарських операцій: рекламно-презентаційних, маркетингових, охоронних, страхових тощо; перейти на касовий метод визначення податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ, валових доходів і валових витрат з податку на прибуток; для підтримання розвитку та становлення малого підприємництва в Україні законодавчо встановити спрощену систему оподаткування на перші три роки діяльності підприємця, при цьому до фізичних осіб застосовувати плаваючу ставку податку, яка б дорівнювала сумі податків і соціальних нарахувань, що сплачуються із мінімальної заробітної плати, а юридичним особам встановити граничний квартальний обсяг виручки в сумі, яка не перевищує 25% від величини діючого вартісного критерію переходу на спрощену систему оподаткування. 8.2. Амністувати тіньові капітали, отримані з джерел некримінального походження, шляхом знищення податкових декларацій та оподаткування амністованих доходів фізичних осіб за ставкою 13, а юридичних – 25%. Переглянути розміри штрафних санкцій у разі виявлення фактів легалізації тіньових капіталів: мінімальний рівень штрафу пропонуємо встановити у розмірі діючого кількісного критерію визначення сумнівності фінансової операції, а максимальний – величиною найбільшої фінансової санкції за порушення податкового законодавства. 8.3. З метою обмеження суб’єктивізму при прийнятті рішень у сфері державного управління необхідно зменшити рівень державного втручання в економіку; мінімізувати вплив адміністративного фактора у сфері надання податкових пільг та інших економічних преференцій; розробити реально діючий механізм реєстрації суб’єктів господарювання, так зване “єдине вікно”; збільшити мотиваційний фактор для управлінців шляхом підвищення заробітної плати та законодавчого встановлення додаткової винагороди, яка залежатиме від величини виявленого чиновником фінансового порушення. 9. Важливим напрямком удосконалення фінансової стратегії обмеження обсягів тіньової економіки є економіко-математичне моделювання девіантної поведінки платників податків. Наведена у дисертації модель, що враховує величину реального доходу; обсяги оподатковуваного доходу; сумарні тіньові витрати; ставку оподаткування; розмір штрафних санкцій; ймовірність виявлення тіньової діяльності дає змогу виокремити та проаналізувати вплив стимулюючих факторів щодо приховування доходів від оподаткування. |
