У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми фінансово-бюджетного контролю в механізмі державного регулювання територіального розвитку в Україні шляхом визначення теоретичних підходів, функцій інститутів фінансово-бюджетного контролю, пріоритетних напрямів його вдосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення. 1. Вивчення наукових праць з проблем фінансового контролю свідчить, що вибрані методичні підходи забезпечують комплексний аналіз функціонування органів державної влади в цій сфері. Однак, незважаючи на велику кількість наукових публікацій, проблему фінансово-бюджетного контролю в механізмі державного регулювання територіального розвитку розглядали фрагментарно та нескоординовано. Теоретичні й концептуальні розробки науковців присвячені лише окремим аспектам досліджуваної проблеми: закладено основи фінансового контролю; визначено його сутність; досліджено методи та форми фінансового контролю, застосовано комплексний підхід до вирішення проблеми застосування фінансового контролю на державному та регіональному рівнях. Тому перспективними напрямами подальших досліджень стосовно теми дисертації визначено: проведення системного аналізу змісту й особливостей фінансово-бюджетного контролю в механізмі державного регулювання територіального розвитку; підвищення його ефективності на регіональному рівні у сфері використання місцевих фінансів та розпорядження бюджетними коштами місцевих бюджетів; створення спеціалізованого органу фінансово-бюджетного контролю в Україні; розробка порядку скоординованості органів фінансово-бюджетного контролю у сфері здійснення своїх повноважень. 2. У процесі дослідження встановлено, що управління процесами територіального розвитку є специфічною системою регіонального управління. Державне регулювання територіального розвитку нічим не відрізняється від інших дeржавно-регулятивних дій щодо регіонального розвитку і його слід розуміти як організовану державою діяльність щодо забезпечення стійкого функціонування регіональних соціально-економічних систем. 3. Концепція державного фінансового контролю повинна будуватися на принципі децентралізації системи державного фінансового контролю та врегулювати взаємодiю органів фінансово-бюджетного контролю. Рахункова палата в механізмі державного регулювання територіального розвитку має стати найвищим органом фінансово-бюджетного контролю, здiйснювати його як за доходами, так i видатками Державного бюджету Украни й мати право на перевiрки всiх державних установ, а Державна контрольно-ревiзiйна служба забезпечувати перiодичне проведения ревiзiй та перевiрок. У концепції доцільно врегулювати автономний статус органів місцевого самоврядування щодо здійснення фінансово-бюджетного контролю та розмежувати їх функціональні повноваження з органами державної влади, виключаючи їх дублювання. 4. З метою ефективного формування та розподілу фінансових потоків між рівнями бюджетної системи України запропоновано таку структуру законопроекту “Про державний фiнансовий контроль”: права i обов’язки працiвникiв органiв державного фiнансового контролю, координацiя дiяльностi та взаємодiя контрольних органів, органiзацiя та здiйснення державного фiнансового контролю, реалiзацiя матерiалiв ревiзiй i перевірок, оскарження дiй органiв державного фiнансового контролю, вiдповiдальність органiв державного фiнансового контролю та х працівників, вимоги щодо квалiфiкацi працiвникiв контрольних органів, умови матеріального i побутового забезпечення працiвникiв органiв державного фiнансового контролю. 5. Розроблено модель механізму державного регулювання територіального розвитку, яка складається із вазаємопов’язаних блоків: “формування регіональної політики” – “ресурси” – “реалізація” – “контроль”. Елементи першого блоку визначають нормативно-правову базу, напрями, об’єкти й методи державного регулювання територіального розвитку. “Ресурсний” блок забезпечується за рахунок частини фінансових та інших ресурсів держави, а також коштів підприємств та організацій, що спрямовані на фінансування проектів. У блоці “реалізація” зосереджені всі конкретні дії державної підтримки окремих регіонів. “Контролюючий” блок включає правозабезпечуючі методи всебічного та постійного відстежування ходу реалізації заходів державного регулювання територіального розвитку. Ця модель дозволить покращити реалізацію та підвищити ефективність фінансово-бюджетного контролю в механізмі державного регулювання територіального розвитку. 6. З’ясовано, що фінансово-бюджетний контроль в механізмі державного регулювання територіального розвитку здійснюється через реалізацію владних повноважень органів державної влади як на загальнодержавному так і на місцевому рівнях і охоплює рух фінансових потоків з бюджетної системи до отримувача бюджетних коштів та використання отриманих коштів за цільовим призначенням. Залежно від суб’єктів, які здійснюють фінансово-бюджетний контроль, його можна поділити на такі види: загальнодержавний: зовнішній та внутрішній (урядовий); відомчий; внутрішньогосподарський; громадський; oрганів місцевого самоврядування; аудит. 7. Удосконалена оцінка ефективності фінансово-бюджетного контролю, яка може бути проведена з використанням показника макроекономічної ефективності фінансово-бюджетного контролю; показників ефективності роботи інспекторського складу контрольного органу: коефіцієнти інтенсивності роботи інспектора, результативності, реалізованості та дієвості контролю. Ця методика дасть змогу істотно підвищити відповідальність за результативність контролю і підняти на якісно новий рівень ефективність діяльності контрольних органів. 8. У результаті проведеного дослідження було визначено, що за період 1997-2006 рр. погiршився стан фінансово-бюджетної дисципліни. Низька ефективність фінансово-бюджетного контролю призводить до порушення фінансового та бюджетного законодавства України, неспроможності здійснювати державні функції контролю на регіональному рівні. Діяльність органів фінансово-бюджетного контролю здійснюється за відсутності чіткої взаємодії та координації, неузгодженості, дублювання їх контрольних повноважень. Перевірки органів фінансово-бюджетного контролю не призводять до позитивних результатів. Дієвого контролю за ефективністю діяльності державних та комунальних підприємств фактично не здійснюється. В органів місцевого самоврядування практично відсутні контрольні повноваження щодо здійснення фінансово-бюджетного контролю за дохідною частиною місцевих бюджетів, комунальною власністю. Також належним контролем не охоплено видатки місцевих бюджетів. 9. Встановлено, що для покращення ефективності фінансово-бюджетного контролю на регіональному рівні необхідно надати органам місцевого самоврядування автономного статусу для здійснення контрольних повноважень щодо коштів відповідного бюджету. Такі повноваження мають здійснювати виконавчі комітети органів мiсцевого самоврядування. Розширення повноважень мiсцевих органiв державної влади щодо створення ними структурних пiдроздiлiв забезпечить на надійному рiвнi проведення внутрiшнього контролю. Зазначенi пiдроздiли мають проводити поточний контроль за належним виконанням вiдповiдних бюджетiв, перевiрки i обстеження за окремими статтями бюджету, перевiрки пiдприємств, що отримували кошти мiсцевих бюджетiв. 10. Фінансово-бюджетний контроль за діяльністю державних підприємств може бути здійснений за процедурами, які включають три блоки: загальна процедура; загальні та галузеві стандарти до загальної процедури, а також додаткові стандарти; безпосередні процедури контролю. Запровадження цієї системи процедур фінансово-бюджетного контролю за діяльністю державних підприємств дасть змогу забезпечити комплексну й системну регламентацію фінансово-бюджетного контролю в механізмі державного регулювання територіального розвитку. 11. Удосконалено систему управління фінансами на регіональному рівні через виділення блоків фінансового контролінгу: аналiтичного, планового, регулюючого, внутрішнього контролю. Аналітичний блок передбачає аналіз показників соціально-економічного розвитку регіону, аналіз виконання дохідної і витратної частини зведеного бюджету регіону. Плановий блок передбачає короткострокове планування (розробка бюджету) і середньострокове планування (розробка балансу фінансових ресурсів регіону). Регулюючий блок передбачає координацію цілей різних рівнів органів влади регіону, розробку альтернативних варіантів прийняття управлінських рішень і передбачення їх можливих наслідків. Блок внутрішнього контролю передбачає превентивний контроль на стадії планування та прогнозування, контроль фінансових ресурсів регіону, поточний контроль, ретроспективний контроль (оцінювання позитивних і негативних сторін фінансового забезпечення, вирішення цілей соціально-екомічного розвитку регіону). Це дозволить більш скоординовано та ефективно здійснювати управління фінансами на регіональному рівні та посилити контроль за їх використанням. 12. У дослідженні встановлено, що фінансово-бюджетний контроль є складовою фінансового контролю і має бути запроваджений як на державному, так і на регіональному рівнях. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо підвищення ефективності фінансово-бюджетного контролю в механізмі державного регулювання територіального розвитку: - з метою удосконалення фінансово-бюджетного контролю на регіональному рівні: розширити повноваження мiсцевих органiв державної влади та органів місцевого самоврядування щодо формуванням та використання фiнансових ресурсiв вiдповiдно територi, виконання мiсцевих програм економiчного й соцiального розвитку; - для підвищення ефективності фінансово-бюджетного контролю в механізмі державного регулювання територіального розвитку: створити єдину методичну базу проведення фінансово-бюджетного контролю в державі, включаючи уніфікацію термінології у сфері фінансово-бюджетного контролю, уніфікацію й оптимізацію підходів і методів реалізації типових контрольних функцій; організувати єдину інформаційну базу фінансово-бюджетного контролю; удосконалити взаємодію всіх органів фінансово-бюджетного контролю, сприяти розширенню професійної координації між ними; здійснити оперативне забезпечення Президента України та інших вищих посадовців держави інформацією, підготовленою на основі матеріалів контрольних заходів; - для реалізацій конституційних повноважень Президента України запропоновано: створити при Президентові України Ради з координації контрольної діяльності, завданням якої буде координація і контроль за реформуванням системи державного контролю в цілому та фінансово-бюджетного контролю зокрема. Роботу цієї Ради на місцях мають очолити представники Президента України у всіх регіонах держави. | 