Анотація до роботи:

Жемойда О.В. Фінансово-економічне регулювання експорту-імпорту яловичини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Досліджено стан і тенденції розвитку експорту яловичини та основні зовнішні ринки даного виду товару. Обґрунтовані основні методи фінансово-економічного регулювання експорту та імпорту з метою забезпечення підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції та ефективності зовнішньоекономічні діяльності. Удосконалено методики оцінки конкурентоспроможності, попиту на агропродовольчу продукцію на ринку імпорту, вплив на них застосування інструментів фінансово-економічного регулювання. Доведено вплив застосування інструментів фінансово-економічного механізму регулювання на формування макроекономічних показників розвитку держави. Вироблені рекомендації щодо здійснення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в контексті її інтеграції у світове співтовариство. Розроблені та обґрунтовані рекомендації і пропозиції щодо здійснення ефективної політики підтримки конкурентоспроможної продукції та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Проведене дослідження фінансово-економічного регулювання експорту-імпорту яловичини, а також застосування його інструментів дозволяє сформулювати окремі теоретичні та практичні висновки щодо ефективного формування та здійснення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

1. Лібералізація світової торгівлі викликає необхідність регулюючої ролі держави у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності, яка в ринкових умовах базується на визначенні необхідності втручання, ступеня лібералізації торгівлі через створення необхідної нормативної бази та інституціональної структури, формуванні механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності та правильному застосуванні його інструментів.

2. Застосування методів державного регулювання і, в першу чергу, фінансово-економічного, здійснюється з метою захисту та стимулювання національного ринку агропродовольчої продукції та її просування на світові ринки. В умовах інтеграції України в світове співтовариство необхідність застосування повного спектру інструментарію щодо підтримки внутрішнього виробництва та лібералізації ринку, який за своєю суттю не суперечить вимогам міжнародних організацій, набуває особливо важливого значення.

3. Аналіз українського ринку яловичини свідчить, що після значного зменшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства (близько 24 % у період 1992 - 1999 рр.), протягом 2000 – 2002 рр. відбувалось щорічне зростання пропозиції майже на 10%, при цьому рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва за цей період перевищив 9 відсотків. Це свідчить про існування загальної позитивної тенденції до поступової стабілізації розвитку виробництва в Україні. Поряд з цим, за досліджуваний період фактичний рівень споживання яловичини на одну особу становить 14 кг, тобто зменшився порівняно з 1992 р. в 2,6 рази.

4. Дослідження дає підстави стверджувати, що яловичина є експортоорієнтованим товаром (частка в загальній структурі українського експорту м’яса та м’ясопродуктів складає 96,24%), який має сформовані зовнішні сегменти ринку. Обсяг експорту яловичини в середньому за період з 1995 по 2002 рр. складав 231,56 млн. дол. США (11,33 % від загального експорту агропродовольчої продукції), при цьому частка Російської Федерації становить 93 - 99 відсотків. Місце України на російському ринку яловичини є досить вагомим, коливаючись в обсягах від 157,75 до 279,97 тис. тонн (23 - 45 відсотків сегменту ринку).

5. Доведено, що за основними критеріями оцінки конкурентоспроможності – ціною, якістю та ліквідністю, яловичина з України на російському ринку є конкурентоспроможною, оскільки ціна, за якою вона пропонується, відповідає вимогам ринку, якість вважається допустимою. Ліквідність підтверджується визначенням коефіцієнтів ліквідності (відповідно 0,739 для України та 0,997 для Російської Федерації), а також обернених коефіцієнтів ліквідності експорту для України (0,353) та імпорту для Російської Федерації (0,306), що свідчить про експортну орієнтованість українського та імпортну залежність російського ринків. Аналіз конкурентоспроможності української яловичини на російському ринку шляхом обчислення прямої та перехресної еластичності даного виду продукції з урахуванням інших видів м’ясопродукції показав, що яловичина, яка імпортується з України, виступає конкурентом аналогічної продукції з інших країн-імпортерів за всіма ознаками.

6. Аналіз вимог щодо якості яловичини, які висувають члени світової спільноти, приведені в загальному положенні, так званому Codex Alimentarius, показав, що “Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості яловичини”, які нині діють в Україні, є значно жорсткішими, що в свою чергу дає підстави стверджувати про конкурентоспроможність української продукції тваринництва (зокрема яловичини) на світовому ринку.

7. Найбільш впливовими інструментами фінансово-економічного регулювання, як показало дослідження, виявились митно-тарифні. Так, моделювання наслідків від застосування митних та податкових умов на прикладі Російської Федерації показало, що за умови зменшення ставки ввізного мита на 36% (у відповідності до умов СОТ), застосування квоти в розмірі 420 тис. тонн, прогнозованого збільшення внутрішнього виробництва на 11 % та зменшення податку на додану вартість до рівня 10% втрати державного бюджету можуть бути зменшені майже вдвічі (від існуючих нині 330,65 млн. дол. США до можливого рівня 188,2 млн. дол. США). Позитивним ефектом від застосування комплексу інструментів регулювання також слід визнати збільшення рівня виробничого надлишку на 43 % (від 430,75 млн. дол. США до 617,47 млн. дол. США). Основною причиною існування втрат держави ми вбачаємо в несформованості ринку за пропозицією, значна залежність ринку яловичини Російської Федерації від імпорту.

8. Дослідження підтверджує в цілому позитивні наслідки митного регулювання внутрішнього ринку яловичини в Україні. Так, зменшення ставок ввізного мита на 36 % у відповідності з вимогами СОТ тут не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету, активізуючи при цьому експортно-імпортну діяльність, з одного боку, та стимулюючи конкуренцію на внутрішньому ринку – з іншого. Аналіз показав, що застосування знижених ставок ввізного мита разом із зменшенням ставки податку на додану вартість призведе до збільшення надходжень до державного бюджету на 6,17 млн. дол. США, причому загальний ефект від застосування знижених ставок мита складе 33,3 млн. дол. США, проте обумовлене це в основному значним збільшенням виробничого надлишку на суму 176,25 млн. дол. США. Таке збільшення відповідно здатне покращити фінансовий стан виробників, оскільки іще доповнюються існуючими заходами підтримки товаровиробників (вагові надбавки, доплати, податкові пільги зі сплати ПДВ та інших податків, тощо).

9. Таким чином, дослідження дає підстави стверджувати, що інструменти фінансово-економічного методу державного регулювання мають суттєвий вплив на формування попиту та пропозиції на внутрішньому та зовнішньому ринках, здатні забезпечити зростання ефективності виробництва сільськогосподарської продукції та її експорту на зовнішні ринки.

Публікації автора:

1. Жемойда О.В. Місце української м’ясопродукції на російському ринку // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У 4 частинах. Ч. 4. Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК / За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С.164 – 166.

2. Кваша С.М., Жемойда О.В. Перспективи діяльності українських експортерів на російському ринку м’ясної продукції // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2001. – Вип. 35. – С. 89-94. (Здобувачем проведено калькулювання ціни при здійсненні експорту-імпорту яловичини).

3. Жемойда О.В. Російський ринок м’яса та м’ясопродуктів: перспективи українських виробників // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2001. – Вип. 40. – С. 346-350.

4. Жемойда О.В. Яловичина як перспективний експортно–орієнтований товар та його основні експортні ринки // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2002. – Вип. 56. – С. 310-312.

5. Жемойда О.В. Основні тенденції українсько – російських зовнішньоторговельних відносин // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2003. – Вип. 66. – С. 302-305.

6. Кваша С.М., Жемойда О.В. Конкурентоспроможність виробництва яловичини на російському сегменті зовнішнього ринку // Економіка АПК. – 2003. - № 5. – С. 121-126. (Здобувачем проведено аналіз конкурентоспроможності яловичини на зовнішніх сегментах ринку за допомогою визначених чинників – ціни, якості та ліквідності).