У дисертації здійснено аналіз та узагальнення концептуальних підходів сучасних теорій функціонування нових виробничих систем як інструментів економічного зростання. Це послужило вихідною теоретико-аналітичною базою для розв’язання важливої та актуальної наукової проблеми, що полягає у виробленні концепції формування фінансово-економічних засад функціонування кластерів в Україні. Проведене дослідження дало можливість сформулювати низку висновків методологічного, концептуального та науково–практичного спрямування. 1. Дослідження теоретико-методологічних засад формування фінансових відносин у нових виробничих системах підтверджує, що самоорганізація підприємництва забезпечує формування і розвиток внутрішнього ринку та суспільне відтворення в цілому. Сформульовано визначення самоорганізації підприємництва. Доведено, що самоорганізація є основою забезпечення підтримки умов функціонування, обміну ресурсами (інформаційними, матеріальними, фінансовими) між суб’єктами фінансово-господарської системи підприємництва, а також між підприємцями і зовнішнім середовищем. З’ясовано, що функціонування виробничих систем потребує розробки спеціальних моделей, методів і технологій, які забезпечили б запуск і підтримку процесів самоорганізації підприємництва з використанням регуляторного і фінансового механізмів. 2. Встановлено, що формуванню фінансово-економічних засад функціонування кластерів передує теорія виробничих систем. Автором запропоновано систематизацію різних підходів щодо трактування змісту кластерних моделей з позицій еволюції їх термінологічної сутності, для яких характерні ряд переваг: участь на добровільних засадах; поширення нових технологій та інновацій; високий ступінь довіри, “внутрішнє узгодження”; зростання ефективності використання зовнішніх інвестицій; зниження вартості операцій (трансакційних витрат). З’ясовано, що узгодження цілей та інтересів суб’єктів господарювання у виробничій системі відбувається через дію фінансового та регуляторного механізмів, які є складовою дієвості господарського механізму та формують фінансові відносини. В цих умовах нова парадигма приватновласницького (ринкового) усуспільнення полягає у створенні фінансового механізму саморегулювання всієї сукупності автономних суб’єктів господарювання, орієнтованих на досягнення певної загальної для всіх мети при наявності гетерархічної системи підпорядкування, коли кожний суб’єкт цієї системи приймає рішення самостійно, відповідно до своїх економічних інтересів. 3. Визначено, що, незалежно від того, де, яким чином, за яких умов формується кластер, його створення і функціонування, враховуючи фінансові методи, важелі регулювання цих процесів, повинно відбуватися в межах реально існуючого правового, нормативного та інформаційного забезпечення. Запропоновано фінансовий механізм функціонування кластерної моделі. Він є системою управління фінансовими відносинами суб’єктів кластера, які регулюються фінансовими методами, інструментами та важелями за відповідного забезпечення. 4. У процесі проведеного аналізу рівня промислового розвитку Івано-Франківської області з’ясовано, що досягнення фінансово-економічної результативності економіки регіону можливе при її структуризації шляхом застосування кластерної моделі організації виробництва. Цей факт підтверджено результатами експертного оцінювання на основі методу аналізу ієрархій. Обґрунтовано, що формування кластерів є найбільш економічно доцільним у структурі місцевого господарства. З огляду на це базою для оцінки результатів впровадження кластера обрано народні художні промисли, базовим продуктом – вироби ткацтва – ліжники. Мотиваціями такого вибору для автора слугували не тільки щире прагнення відродити народні художні промисли на Прикарпатті, але й теорія формування промислового комплексу, яка передбачає його появу із базисної групи видів діяльності, зосереджених безпосередньо навколо одиничного кінцевого продукту, зокрема, ліжників; концепція створення кластера “з нуля” навколо окремого ресурсу – кваліфікованої робочої сили; можливість розв’язати через кластер корінну проблему промислів – несумісність масового виробництва виробів народних художніх промислів з індивідуальною творчістю кожного майстра. 5. Встановлено, що концептуальний підхід до кластеризації економіки в Україні потребує відповідного фінансово-правового забезпечення. Всебічний аналіз світової практики формування кластерів, чинного законодавства України та фінансово-економічних передумов дозволив окреслити можливі фінансово-правові умови функціонування кластерної моделі народних художніх промислів “Сузір’я”, основи фінансово-господарської діяльності її суб’єктів. 5.1. Доведено, що за відсутності в українській практиці підприємництва інституту довіри як одного із засобів зниження трансакційних витрат в структурі українського кластера доцільним є координуючий його діяльність орган (створений суб’єктами кластера), який не порушує основних принципів формування кластерів – добровільності об’єднання та невтручання у діяльність його учасників, що не стосується досягнення спільних цілей, а тому є некомерційним об’єднанням. 5.2. Найбільш вдалим з позиції економічної доцільності та ефективності є узгодження в кластері господарсько–фінансової діяльності суб’єктів господарювання таких організаційно-правових форм функціонування: координуючий центр – у формі об’єднання громадян (НКО); виробники ліжників – у формі підприємців-фізичних осіб з правом найму працівників (до 10 осіб), інші – фізичні особи – наймані працівники; підприємство-реалізатор продукції – у формі товариства з обмеженою відповідальністю; решта учасників, які вступають у члени кластера – у характерних їм організаційно-правових формах, дозволених українським законодавством. 6. У процесі аналізу формування і використання джерел фінансових ресурсів кластерних структур з’ясовано, що їх розвиток можливий через пошук балансу між обсягом залучених іноземних фінансових та кредитних ресурсів і власною фінансово-кредитною та інноваційно-інвестиційною політикою, спрямованою на мобілізацію внутрішнього ресурсного потенціалу. У роботі окреслено найбільш прийнятні напрями запозичення елементів світового досвіду та удосконалення вітчизняної практики, зокрема: 6.1. Щодо некомерційного об’єднання (координаційного центру кластера): побудова життєздатної системи фандрейзингу; розширення напрямів господарської діяльності, які не суперечать статутним завданням; збільшення мотиваційного фактора для юридичних і фізичних осіб шляхом підвищення рівня обмеження до сум внесків, які не підлягають оподаткуванню. 6.2. Щодо підприємців: програма фонду кредитування общин – позики без застави для підприємців, бізнес яких є спорідненим; пільгові кредити – відсоткова ставка – 6 %; неурядовий Фонд мікрокредитування – позики без забезпечення; дворівнева система гарантування кредитів – страхування префектурними асоціаціями 70-80 % суми гарантії в державній Корпорації зі страхування кредиту. 7. З’ясовано, що перспективним напрямом управління витратами кластера є управління його окремими бізнес-процесами (операціями), в результаті яких відбувається локалізація витрат виробництва. Інноваційність моделі та ідея створення кластера – високий рівень життя через формування внутрішнього товарного ринку і підвищення конкурентності вітчизняної економіки – випливають із формування сучасної філософії якості, яка базується на мотивації і підтримці “творчості” як на індивідуальному рівні, так і на рівні команди. Автором пропонується розглядати виробничу систему як об’єкт економічних відносин, що споживає і виробляє цінність. Цінність у вищевказаній моделі – це продукт, обраний для проведення експерименту, з його повним набором характеристик, параметрів, а також додаткових сервісних та підтримуючих послуг, які створюються і реалізуються разом з продуктом. Управління витратами кластера НХП “Сузір’я” відбувається через систему формування цінності. З одного боку, вона характеризує витрати кожного бізнес-процесу (операції) при створенні цінності, з іншого – є основою регулювання грошових потоків кластера, де підсистеми і бізнес-процеси виступають об’єктами управління, що надає прозорості у визначенні центрів формування витрат при створенні цінності та розподілі надходжень між учасниками бізнес-процесів кластера з моменту її реалізації на ринку. 8. Необхідною умовою функціонування кластера є досягнення позитивних фінансових результатів його діяльності. Наведена у дисертації модель оптимізації прибутку суб’єктів виробничої системи сприяє гнучкому відстеженню мотивації ціннісного фактору та збереженню цінності виробів, що створюються кластером, при втраті незначних часток прибутку. 9. Встановлено, що важливою умовою успішного функціонування виробничої системи є кредитно-гарантійне забезпечення. У перспективі розвитку банківського та небанківського кредитування необхідним є створення ефективної беззаставної схеми мікрокредитування суб’єктів кластера; експрес-кредитування. З метою відродження малоприбуткового виробництва загальнонаціонального характеру – народних художніх промислів, запропоновано схему залучення ресурсів, на основі системи подвійного гарантування, в якій регіональні органи влади виступають гарантом виконання зобов’язань солідарної поруки суб’єктів кластера при отриманні ними позик у регіональних банківських установах та в разі їх фінансової неплатоспроможності. Це потребує внесення незначних змін до законодавства. Запропоновано також використовувати систему гарантування кредитів суб’єктам кластера за рахунок його резервного (гарантійного) фонду. | 