Анотація до роботи:

Вербовий М.В. Фінансово-кредитні інституції національного господарського руху в Західній Україні впродовж 1848-1939 років. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.04 — економічна історія та історія економічної думки. — Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2005.

Дисертація містить комплексний аналіз феномена інституційного становлення фінансово-кредитної сфери як складової економічного унезалежнення західної гілки нації, в умовах Австро-Угорської монархії та польської держави впродовж 1848-1939 років. Особливий акцент у роботі зроблено на проблемах історико-політичної та соціально-економічної парадигми формування національного фінансово-кредитного підприємництва у Західній Україні (1848-1939 рр.), шляхів акумуляції національного капіталу, цінного досвіду організації національних фінансово-кредитних закладів, динаміки їхнього зростання, тісної взаємопов'язаності із загальним процесом національного руху, ролі та значення цього важливого економічного процесу в українізації західноукраїнських міст шляхом витворення українського середнього класу, який складав основу національного самозбереження в умовах чужоземного поневолення.

Вивчення та порівняльний аналіз архівних джерел і документів, робіт українських вітчизняних та діаспорних учених, ідеологів і провідників національного господарського руху, мемуарної літератури та значного масиву інформації, що містилася на сторінках фахової кооперативної і приватницької преси й інших українських та польських періодичних видань досліджуваного періоду, дозволили сформулювати такі висновки:

1. Окупація Австро-Угорщиною та міжвоєнною Польською державою переважної частини західноукраїнських земель, яка супроводжувалася колонізаційною політикою, викликала гостру потребу пошуку шляхів національного самозбереження, чільне місце серед яких зайняла організація українського фінансово-кредитного підприємництва, що будувалося на європейських економічних традиціях.

2. Аналіз важкого соціально-політичного та економічного становища українських теренів, що відійшли до спочатку Австро-Угорщини, а потім до Польщі, утвердив у середовищі національної еліти переконання у необхідності опанування українцями вкрай важливих фінансово-кредитних сфер господарської діяльності, без чого неможливо було б говорити у перспективі про національно-державну самоідентифікацію українців.

3. Самоорганізація української фінансово-кредитної сфери міжвоєнної Польщі мала у своїй основі той важливий досвід національно-економічної самоідентифікації, який виробили національні сили ще в умовах Австро-Угорщини, що знайшло свій вияв у економічній науці, чільним репрезентантом якої був Іван Франко.

4. Унікальність формування фінансово-кредитних інституцій української кооперації, приватної торгівлі та промислу досліджуваного періоду, полягала у тому, що вирішальну роль у цьому процесі відіграла інтелігенція, яка у тих умовах була позбавлена доступу до характерних для неї сфер суспільної та державної діяльності.

5. Поєднання господарських та патріотичних мотивів, як необхідна умова національного самозахисту, висунуло на роль організаторів та ідеологів фінансово-кредитного руху найздібніших фахівців, які розглядали розбудову української приватної торгівлі та промислу, як одне із вкрай необхідних національних завдань.

6. Надзвичайно важливим видається нам досвід мобілізації патріотичних сил на розбудову українських фінансово-кредитних інституцій, які навіть в умовах польської окупації нерідко витісняли чужинницькі із рідних теренів.

7. Аналіз шляхів та методів внутрішньої акумуляції національного капіталу через дрібну ощадність, яка носила всеохоплюючий характер, та організації банківських і кредитних інституцій, які обслуговували кооперацію і приватництво, становить неабияку цінність для сучасної української економіки, що переживає етап ринкових трансформацій.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Вербовий М.В. До історіографії фінансово-кредитної інституціалізації західноукраїнського господарського руху (1848-1939 рр.) // Історія народного господарства та економічної думки України. - 2005.- Вип. 37-38.- С. 305-312.

2. Вербовий Микола. Національна традиція кооперативного убезпечення як європейський феномен// Перехідні економічні системи. Зб. наук. праць. Вип. 6. – Львів: В-цтво Львівської комерційної академії, 2003. – С. 331-333.

3. Вербовий М.В. Українська традиція кооперативного убезпечення // Фінанси України. – 2004. - № 6. – С. 52-58.

4. Вербовий М.В. Інституціалізм та проблема фінансово-кредитного забезпечення національного господарського руху в Західній Україні впродовж 1848-1939 років // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. –Львів: УкрДЛТУ. – 2004.- Вип. 29. – С. 219-227.

5. Вербовий М.В. Крайовий Союз Кредитовий як феномен національного господарського руху в Галичині на межі ХІХ-ХХ ст. // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ. – 2004. – Вип. 14.1. – С. 127-130.

6. Вербовий М.В. Національне фінансово-кредитне підприємництво в економічних програмах західноукраїнських політичних партій та рухів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. // Науковий вісник. Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2004. – Вип. 14.7. – С. 284-291.

В інших виданнях:

7. Вербовий М.В. Інституціальна традиція української економічної науки у контексті європейської інтеграції науково-освітнього простору // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Україна – суб’єкт європейського освітнього простору” (Київ, 24-25 травня 2005року) - К., 2005.– С.35-39.

8. Вербовий Микола, Вербова Оксана. Західноукраїнське приватне підприємництво міжвоєнного часу в історико-економічній науці // Генеза-Експерт. Спеціальний випуск. - 1999. - Серпень. – С. 29-33. Особистий внесок дисертанта – здійснений аналіз історіографії проблеми кредитно-фінансових інституцій приватництва.

9. Вербовий Микола, Вербова Оксана. Національна господарська самоідентифікація та громадянське суспільство в умовах глобалізації // Матеріали Третьої міжнародної науково-теоретичної конференції „XXI століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія” (Київ, 21-22 травня 2004 року).- К., 2004.– С.25-29. Особистий внесок дисертанта – окреслено значення господарської традиції у процесі національної господарської самоідентифікації.