У дисертації проведене теоретичне та практичне вивчення фінансового механізму експорту та імпорту сільськогосподарської і продовольчої продукції на прикладі ринку молока та молочних продуктів, внаслідок чого запропоновані підходи до його удосконалення згідно з вимогами Світової організації торгівлі. Дослідження дозволило зробити наступні висновки: 1. Фінансовий механізм експорту та імпорту сільськогосподарської і продовольчої продукції – це сукупність фінансових методів, інструментів і важелів впливу на вартісні пропорції експорту та імпорту з метою досягнення продовольчої безпеки за нормативно-правового та інформаційного забезпечення, що відповідає міжнародним стандартам. 2. Фінансовий механізм експорту та імпорту відображає форму комплексної реалізації фінансової та зовнішньоекономічної політики держави, а його застосування підпорядковане стратегічній меті економічної політики, якою на даному етапі розвитку світового господарства є досягнення глобальної продовольчої безпеки. Тому обов’язковим елементом запровадження фінансового механізму експорту та імпорту сільськогосподарської та продовольчої продукції є прогнозування впливу застосування його інструментів та важелів на продовольчу безпеку, яка проявляється в показниках вартості та обсягу споживання окремих видів продукції. 3. В роботі визначено структуру фінансового механізму експорту та імпорту, що включає в себе фінансові методи: тарифні методи, експортне субсидування та внутрішню фінансову підтримку, які впливають на ціни продукції на світовому ринку через фінансові інструменти, що приводяться в дію за допомогою фінансових важелів, законодавчо закріплених на національному або на міждержавному рівні. Запропоновано класифікацію складових фінансового механізму експорту та імпорту за рівнем їх законодавчого закріплення на спільні (інтернаціональні), визначені угодами СОТ, та специфічні (національні), притаманні окремим країнам. 4. Уточнено періодизацію реформування фінансового механізму, згідно з якою за період реформ 1996-2005 рр. фінансовий механізм експорту та імпорту молочних продуктів змінився від характерної для країн з перехідною економікою підтримки національних виробників шляхом обмеження імпорту через застосування високих ставок мита до стимулювання конкуренції в галузі через відкриття імпортних кордонів. 5. Використання країнами інструментів державної політики впливає на рівень цін молока та молочних продуктів на світовому ринку, що, в свою чергу зумовлює ефективність продажу як на внутрішньому, так і на світовому ринку. Встановлено, що ціновим критерієм оцінки конкурентоспроможності молочні продукти України є конкурентоспроможними як на російському, так і на європейських ринках. 6. Встановлено, що у процесі лібералізації торгівлі відбувається інтеграція світового та внутрішнього ринку, тобто відкриття внутрішнього ринку зумовлює посилення впливу світової ціни на внутрішню. Оскільки частка імпорту молочних продуктів у їх внутрішньому споживанні за аналізований період була незначною (менше 1 %), суттєвого впливу імпортних тарифів та валютного курсу на зміни внутрішніх споживчих цін не спостерігалось. Вступ до СОТ передбачає збільшення частки імпорту у споживанні до 5 % та зниження імпортних тарифів, тому взаємозв’язок цін світового та внутрішнього ринку буде підвищуватись. 7. Обґрунтовано, що головним фактором та стимулом для встановлення зв’язаного рівня тарифу є не заборона імпорту, а використання його як гарантії цінової стабільності. Запропонована методика визначення зв’язаних ставок імпортного мита на молочні продукти передбачає попередження негативного впливу коливань світових та внутрішніх цін. Відповідно до такого підходу прийнятним є встановлення зв’язаних ставок мита на імпорт масла – не більше 44 %, сиру – не більше 40 %, сухе молоко – не більше 60 %, знежирене сухе молоко – не більше 62 %. Дослідження показує, що існує циклічність цін, тому розраховані зв’язані ставки мита будуть дійсними і в майбутньому. 8. Визначено, що при встановленні адвалерних ставок на імпорт масла та сиру на рівні 40 %, що розраховано шляхом простого переведення специфічних ставок, доступ до ринку цих молочних продуктів не зміниться. Тому для виконання умов СОТ щодо імпортного доступу до ринку молочних продуктів в подальшому можливе встановлення адвалерних ставок імпортного тарифу на рівні: для масла – 17%, для сиру – 15 %, що не зашкодить внутрішньому виробництву. 9. Стратегія дослідження, запропонована у роботі, повинна покращити розуміння впливу фінансового механізму експорту та імпорту на продовольчу безпеку країни, що є важливим для спроможності передбачити, спрогнозувати наслідки впровадження комплексу фінансових інструментів та попередити негативні зміни, оскільки саме застосування певного пакету інструментів буде визначати ефективність державного регулювання у галузі. Результати дослідження дали можливість запропонувати деякі рекомендації щодо удосконалення фінансового механізму експорту та імпорту молочних продуктів. В цілому вважаємо, що основою комплексної програми розвитку молочного сектору повинна бути якість і конкурентоспроможність молока та, відповідно, молочних продуктів, орієнтованість на потреби споживачів, забезпечення їх високоякісною продукцією, повною і достовірною ринковою інформацією. | 