У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці теоретичних та методичних засад створення інтегрованих виробничих формувань в умовах посилення інтеграційних процесів, дослідженні фінансового механізму їх функціонування з урахуванням галузевої специфіки та форм господарювання, а також обґрунтуванні методичних підходів до оцінки ефективності їх діяльності. Основні висновки дисертаційного дослідження полягають у наступному: 1. Специфічною ознакою сучасного стану розвитку ринкової економіки слід вважати посилення інтеграційних процесів, мотивація яких ґрунтується на урахуванні зовнішніх та внутрішніх факторів економічного середовища. Трансформація економіки та поглиблення інтеграційних процесів спричиняють появу різноманітних форм інтеграції підприємств. 2. У сучасних умовах інтегровані виробничі формування виступають життєздатною організаційною формою господарювання, що обумовлено численними перевагами цієї форми в порівнянні з іншими і пов’язано із досягненням спільних цілей або забезпеченням вирішального впливу на фінансову, господарську і комерційну політику учасників формувань. 3. Домінуючою формою інтегрування в умовах української економіки є поява якісно нових об’єднань, таких як бізнес-групи, що формують новий клімат, визначають тенденції розвитку української економіки та форми інтеграції в міжнародні ТНК і характеризуються наявністю наступних національних особливостей: чітко виражений регіональний характер; інтегруючі принципи їх діяльності – об’єднання на майновій основі та об’єднання на основі управління; основу їх створення складає “трейдерський” капітал; орієнтація на економічні відносини з Росією та країнами СНД; інвестування капіталу в найбільш привабливі сектори економіки; закритість їх діяльності для публічного доступу. 4. Специфіка функціонування інтегрованих виробничих формувань, створених у процесі комбінування діяльності підприємств, обумовлює використання особливих схем фінансового забезпечення з урахуванням галузевої складової та структури власності. 5. В Україні найбільш привабливими з точки зору інтеграції є нафтогазова промисловість, вугільна промисловість та гірничо-металургійний комплекс. З урахуванням галузевої специфіки достатньо ефективною може бути реалізація одного із можливих варіантів реформування нафтогазового комплексу: компанії є неінтегрованими; компанії – вертикально-інтегровані; співіснування вертикально-інтегрованих компаній та неінтегрованих компаній. 6. Для оцінки ефективності створення та функціонування інтегрованих виробничих формувань доцільне запровадження системи показників, в т.ч. комплексного інтегрального показника, який враховує рівень інтеграційних переваг та специфіку ринкового середовища. 7. В умовах перерозподілу прав власності для аналізу діючої моделі управління інтегрованими виробничими формуваннями та бізнес-групами в Україні запропоновано використання коефіцієнта структурного важеля з урахуванням кількості рівнів управління та питомої ваги акцій суб’єкта контролю у підпорядкованій структурі, що визначатиметься, насамперед, структурою власності, обумовлюючи напрямки формування відповідної стратегії ефективного розвитку таких формувань. |