У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обґрунтуванні та впровадженні нових методів та підходів до побудови фінансового механізму функціонування підприємств пасажирського автотранспорту з метою забезпечення їх стабільної роботи у ринкових умовах господарювання. Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному: 1. Незважаючи на дослідження загальних проблем фінансового механізму та особливостей його функціонування в різних галузях і сферах економіки, наукових досліджень стосовно фінансового механізму функціонування підприємств пасажирського автотранспорту поки що недостатньо. Існуючі дослідження базуються на планово-дотаційному механізмі фінансування і функціонування пасажирського автотранспорту та не враховують протиріччя інтересів суб’єктів ринку пасажирського автотранспорту. Перехід країни до ринкових умов господарювання виявив проблеми фінансування пасажирського автотранспорту, вирішення яких пов’язано з функціонуванням фінансового механізму підприємств пасажирського автотранспорту. 2. Вирішення проблем функціонування, стимулювання діяльності та вплив на розвиток пасажирського автотранспорту здійснюється на двох рівнях – держави та конкретного суб’єкта господарювання. Однією з умов беззбиткового функціонування пасажирських автопідприємств є державна підтримка їх діяльності. Це пов’язано з тим, що підприємства пасажирського автотранспорту виконують соціальну функцію держави: перевозять окремі категорії населення за пільговими тарифами або безоплатно та діють в умовах регульованих тарифів. 3. Запропоновано структурно-цільову схему фінансового механізму функціонування підприємств пасажирського автотранспорту, що включає пов’язані між собою методи і важелі фінансового механізму підприємства і державного механізму управління фінансами. 4. Визначено, що фінансовий механізм функціонування підприємств пасажирського автотранспорту повинен враховувати інтереси учасників ринку пасажирських автоперевезень. Дослідження інтересів виявило їх протиріччя, узгодження яких запропоновано здійснювати через контрактне фінансування, яке полягає в закріпленні фінансових відносин між замовником послуг та перевізниками в умовах контракту. Застосування контрактного фінансування дозволить забезпечити ясність та прозорість умов функціонування пасажирських перевізників, впевненість останніх в результатах своєї роботи та можливості контролю з боку держави за їх роботою. 5. В рамках контрактного фінансування повинні знайти відображення такі види фінансових відносин між державою (як замовником послуг) та перевізниками: надання компенсації перевізникам за виконання ними соціальної функції – безоплатного перевезення пільгових категорій населення; забезпечення інвестиційних програм оновлення рухомого складу; розрахунок різних варіантів цін на автопослуги. 6. Враховуючи економічну ситуацію в країні, слід зазначити, що ні держава, ні автопідприємства не в змозі взяти на себе витрати на придбання рухомого складу в повному обсязі. Тому відповідно до контрактного фінансування розроблено альтернативну схему запровадження лізингу в галузі пасажирського автотранспорту, при цьому витрати на придбання техніки обґрунтовано розподіляються між перевізником та бюджетом. 7. Аналіз діяльності автотранспортних підприємств за останні роки показує, що на сьогодні структура тарифу не відповідає вимогам ринку. Державне регулювання тарифів узгоджується з обов’язковою компенсацією втрат доходів підприємств від перевезень пільгових категорій громадян. Але фіксація тарифів негативно впливає на доходи автопідприємств. Встановлення жорстких тарифних обмежень позбавляє підприємства можливості займатися власною політикою ціноутворення. Запропонований механізм формування ціни на автотранспортні послуги надає можливість поєднати соціальні інтереси держави та економічні інтереси АТП для забезпечення сталого розвитку галузі та задоволення потреб населення у перевезеннях. 8. Внаслідок практично повного зносу існуючого рухомого складу в структурі собівартості така стаття витрат як амортизаційні відрахування є незначною. У зв’язку з цим обґрунтовано введення інвестиційної складової в ціну автопослуги з обов’язковим контролем з боку державних органів управління, що її затверджують, за цільовим використанням отриманих коштів. |