Анотація до роботи:

Старовойт-Білоник К.І. Фінансовий механізм інвестиційної діяльності комерційних банків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08. – гроші, фінанси і кредит. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню проблем організації інвестиційної діяльності комерційних банків в Україні. Розкрито економічну сутність та запропоновано визначення фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків. Обґрунтовано його значення для підвищення ефективності довгострокових вкладень банків, гармонізації власних інтересів та задоволення потреб суб’єктів ринку в інвестиціях. Досліджено та охарактеризовано систему чинників, що впливають на формування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків, та представлено її класифікацію. Здійснено аналіз функціонування основних ланок фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків.

У дисертації обгрунтовано пропозиції щодо оптимізації фінансового механізму інвестиційної діяльності банку методом використання механізмів інститутів спільного інвестування та промислово-фінансових груп. Окремо досліджено можливості оптимізації структури фінансового механізму інвестиційної діяльності банку шляхом створення ланки централізованого управління інвестуванням та базової економіко-математичної моделі його функціонування.

Проведене в дисертаційній роботі комплексне дослідження довгострокових вкладень комерційних банків, формування і реалізації фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків дозволили сформулювати низку висновків теоретичного, методичного та науково-практичного змісту, які розв’язують основні завдання відповідно до поставленої мети, а саме:

1. Визначено форми синтезу кредиту та інвестування у процесі функціонування фінансового механізму інвестиційної діяльності банку шляхом аналізу генезису економічних категорій «кредит» та «інвестиції». Обґрунтовано, що еволюція інвестицій тісно пов’язана з розвитком кредиту, який сьогодні може виступати ефективним інструментом банківських довгострокових вкладень.

2. Уточнено економічну сутність фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків як системи економічних відносин, що формується під впливом фінансової політики банківської установи, економічного, правового, нормативного та інформаційного чинників та забезпечує здійснення довгострокових вкладень банку шляхом застосування певних форм, методів, інструментів і важелів. Обґрунтовано залежність результатів інвестиційної діяльності банку від ефективності функціонування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків.

3. Наведено класифікацію чинників, що умовно розділені на внутрішні (фінансова політика банку та специфіка його діяльності) та зовнішні (фактори державного впливу, ринкові, соціальні, інформаційні, часу та ризику). З’ясовано, що під дією чинників виникають тенденції, які впливають на формування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків. Запропоновано класифікацію джерел впливу на фінансовий механізм інвестиційної діяльності комерційних банків, що має на меті полегшити прогнозування їх розвитку та процесу прийняття інвестиційних рішень.

4. Проаналізовано метод здійснення довгострокових вкладень банку, який забезпечує створення ресурсної бази, здійснення активних операцій, а також функціонування системи ризик-менеджменту банку. Досліджено, що ресурси банку класифікуються за прогнозованістю динаміки їх формування як постійні, стабільні і некеровані. З’ясовано, що поточні кошти можуть давати якісно нові можливості розміщення у строкові активи при застосуванні методу трансформування, що полягає у використанні поточних пасивів як стабільної складової ресурсів, які при утриманні банком стабільної клієнтської бази, завжди утворюють певний незнижувальний залишок.

5. Удосконалено механізм використання цільових джерел ресурсів, зокрема таких як кошти інших банків та міжнародних фінансових організацій, державне фінансування, цінні папери власного боргу. Розглянуто практику зарубіжних і можливості вітчизняних банків щодо формування ресурсів через емісію цінних паперів. Обґрунтовано метод сек’юритизації як спосіб перетворення боргових зобов’язань у ліквідні інструменти фондового ринку, що дає можливість залучення недорогого фінансування, диверсифікації його джерел, перерозподілу ризиків, збільшення власної ліквідності банку, дотримання нормативів адекватності капіталу і зменшення обсягів резервування.

6. Обґрунтовано, що основними інструментами, за допомогою яких банки можуть здійснювати довгострокові вкладення, є фондові та кредитні. З’ясовано, що банки переважно утримують портфелі торговий та на продаж, використовуючи такі фондові інструменти як облігації. Сучасний фондовий ринок України не забезпечує умов для активізації інвестиційної діяльності комерційних банків. Необхідним є застосування комплексного підходу банківської системи та держави, який повинен забезпечити збільшення капіталізації фондового ринку, організоване здійснення торгівлі цінними паперами, прозорість приватизаційних процесів та укладання угод на фондовому ринку, спрощення механізму емісії цінних паперів.

7. Виявлено недостатність використання вітчизняними банками кредитних інструментів та проектного фінансування для здійснення довгострокових вкладень. Незважаючи на швидке зростання кредитного портфелю банківської системи та стійку тенденцію до зростання довгострокових позик, питома вага інвестиційних кредитів значно зменшилась. Враховуючи стійку тенденцію до зростання кредитного портфелю фізичних осіб, обґрунтовано орієнтованість кредитних вкладень банків на отримання відсоткового, а не інвестиційного прибутку. Для проектного фінансування властиві такі видові ознаки: досліджується конкретний задум, бізнес-ідея або проект (інвестиційний, інноваційний, лізинговий, концесійний); джерелом погашення боргу є виключно доходи, які генерує сам проект. Виявлено, що жорсткі вимоги фінансування проектів свідчать про часткову реалізацію функцій ризик-менеджменту, що значно звужує можливості реалізації проектів та призводить до втрати доходу.

8. Охарактеризовано сучасні методи ризик-менеджменту банку, які полягають у наступному: вимірювання ризиків (основні засади якісного та кількісного аналізу); оптимізація та гармонізація ризиків (економіко-математичне моделювання). Банківська практика характеризується недостатнім, несистематизованим та несистематичним їх використанням через відсутність досвіду господарювання в умовах ринку, прогнозованого економічного розвитку та недостатню статистичну базу для проведення аналізу. Специфіка національної економіки вимагає адаптації та варіювання методів банківського ризик-менеджменту в залежності від конкретних умов та завдань діяльності.

9. Обґрунтовано метод удосконалення фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків, який полягає у здійсненні довгострокових вкладень за допомогою інститутів спільного інвестування. З’ясовано, що банки можуть вкладати кошти у компанії такого типу, співпрацюючи з ними на постійній основі, реалізовувати окремі проекти, створювати дочірні компанії. Аргументовано можливість використання банком елементів механізму діяльності промислово-фінансової групи. Досягнення позитивного ефекту має забезпечуватися за рахунок розширення функцій банку у діяльності групи: інвестиційної, портфельної, андеррайтингової, операційної, консалтингової.

10. З метою оптимізації фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків обґрунтувано пропозицію створення централізованого управління інвестуванням для узгодження вкладень банку за методами їх здійснення, ризиками та розрахунковою прибутковістю, обсягами залучення коштів у межах наявних ресурсів та прогнозованих активів; винесення пропозицій виконавчому органу банку. Як основу функціонування управління розроблено економіко-математичну модель оптимізації співвідношення прибутковості та ризику довгострокових вкладень банку, яка уможливлює оперативність реагування банком на зміни кон’юнктури ринку, зміни внутрібанківських фінансових потоків, їх прогнозування та планування.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Старовойт К. І. Аналіз перспектив і проблем розвитку інвестиційної діяльності комерційних банків / К. І. Старовойт // Галицький економічний вісник Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя. - 2005. - №1. - С. 144-152. (0,32 д. а.)

2. Старовойт К. І. Методологія фінансування інноваційних проектів комерційними банками / К. І. Старовойт // Вісник Академії праці і соціальних відносин. - 2005. - №1(29). - С. 136-144. (0,49 д. а.)

3. Старовойт К. І. Взаємодія банківського та промислового капіталу у складі промислово-фінансової групи / К. І. Старовойт // Збірник наукових праць УАБС НБУ. - 2005. - Т.13. - C.135-141. (0,42 д. а.)

4. Старовойт К. І. Визначення сутності інвестиційної діяльності комерційних банків / К. І. Старовойт // Фінанси України. - 2005. - №9(118). - С. 151-158. (0,41 д. а.)

5. Старовойт К. І. Економічно-правова сутність інвестиційної діяльності комерційних банків / В. І. Грушко, К. І. Старовойт // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Серія «Економіка». - 2005. - Вип. 79 (125). - С. 6-7. (0,26 д. а., автора – 0,17д. а.)

6. Старовойт К. І. Економіко-теоретичні аспекти та чинники інвестиційної діяльності банківських установ / К. І. Старовойт // Наука молода. Збірник наукових праць молодих вчених Тернопільського національного економічного університету. - 2006. - №6. - С. 103-109. (0,64 д. а.)

7. Старовойт К. І. Організаційні моделі оптимізації фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку / К. І. Старовойт // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. – 2007. - Вип. 5 (72). – С. 69-73. (0,43 д.а.)

В інших виданнях:

8. Старовойт К. І. Інвестиційне кредитування банками інноваційної сфери : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Проблеми розвитку економіки і підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів»], (Тернопіль, 26-27 трав. 2005 р.) / М-во освіти і науки України, Ін-т економіки і підприємництва. – Т. : Ін-т економіки і підприємництва, 2005. – 140 с. - С. 107-110. (0,14 д.а.)

9. Старовойт К. І. Теоретичні визначення економічної суті інвестиційної діяльності комерційних банків : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання»], (Луцьк, 3-5 черв. 2005 р.) / М-во освіти і науки України, Волинський держ. ун-т ім. Л. Українки. – Л. : РВВ «Вежа», 2004. – 794 с. - С. 562-564. (0,16 д.а.)