Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико – методологічне та науково – практичне значення: 1. Основою глобалізаційних процесів, які є об’єктивною тенденцією сучасного економічного розвитку світу, виступає функціонування глобального підприємництва. Як прояв тісної економічної взаємодії, ці процеси справляють як позитивний, так і негативний вплив на стан сфери підприємництва. 2. Глобалізація світової економіки впливає на розвиток підприємництва шляхом підвищення ефективності економік усіх держав, одночасно загострюючи на макро- та мікро- рівнях економічну конкуренцію бізнесових структур, які, в силу своїх корисливих інтересів, можуть викликати загрози, пов’язані з безпекою людства - інформаційні війни, екологічні небезпеки і т.д., що створює необхідність заснування системи глобального контролю за підприємницькою діяльністю. Важливим завданням цього контролю може стати створення ефективних механізмів регулювання поведінки ТНК, їх альянсів, спільного підприємництва, малого та середнього бізнесу (у гармонійному співіснуванні - глобального підприємництва), а також вдосконалення вже розроблених стратегій його розвитку. 3. Відсутність міжнародної загальновизнаної методики віднесення підприємницьких структур до сфери малого чи середнього бізнесу та її законодавчого закріплення, обмежує можливість порівняльного аналізу даних про розвиток підприємництва у різних країнах. Цей факт також ускладнює аналіз участі малого та середнього бізнесу у розвитку національних та світової економік. У зв’язку з цим, доцільним було б уніфікувати критерії віднесення підприємства до малого або середнього на міждержавному рівні. 4. Джерелами фінансування малого та середнього бізнесу є як зовнішні (кошти, що надходять від зарубіжних інвесторів, іноземні позичкові кошти – кредити іноземних банків, міжнародних фінансових установ, фондів), так і внутрішньодержавні (кошти, що надходять в межах держави: державні, регіональні та муніципальні вкладення, дотації, пільги, субсидії, кредити комерційних банків, позики інвестиційних фондів, пенсійних приватних фондів, акціонерних товариств, приватних осіб) та власні джерела підприємця (вільні грошові кошти, емісія цінних паперів, прибуток, дивіденди від акцій інших компаній, амортизаційні відрахування та ін.). При цьому найбільш ефективною для фінансового сприяння розвитку малого та середнього бізнесу виявлено систему небанківського кредитування. 5. Перевагами аутсорсингу - однієї з найпрогресивніших форм взаємовідносин глобального підприємництва з малим та середнім бізнесом, яка водночас виступає одним із екзогенних факторів сприяння його розвитку, є концентрація всіх ресурсів на тому виді діяльності, який є провідним для компанії, при цьому додаткові (супутні) функції передаються досвідченому і професійному партнеру. За допомогою аутсорсингу, керівники компаній зосереджуються на головному бізнесі і знижують витрати на обслуговування бізнес - процесу. 6. Важливою стороною теоретико-методологічних досліджень фінансування малого та середнього бізнесу є аналіз його джерел, які створюють режим його економічної безпеки та, частково, економічної безпеки держави, і які залежать від внутрішніх та зовнішніх факторів впливу. Створення в Україні національної противаги іноземним фінансовим інституціям сприятиме активізації підприємницької діяльності і забезпечить її подальший розвиток. 7. Вчасна, послідовна, прискорена адаптація національного підприємництва до глобалізації призводить до істотної переваги економік високорозвинутих країн над країнами того ж рівня, але які зволікали у цьому процесі (наприклад, американські корпорації над європейськими та японськими). Українське підприємництво має достатній потенціал для отримання у майбутньому стратегічної переваги серед інших країн на основі продуктових, технологічних та організаційних інновацій. Разом з тим, інтегрування національних підприємств у світову економіку буде можливим лише за умови вдосконалення механізму фінансування малого та середнього бізнесу, зокрема, цьому сприятиме застосування запропонованої багатофакторної моделі державного і недержавного фінансового сприяння розвитку цього сектору економіки. 8. Основні суперечності економічної глобалізації полягають у конфлікті інтересів між національними економіками та глобальною економікою, у схожості тенденцій розвитку у різних країнах та, водночас, у нерівномірному розподілі переваг глобалізації між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються. Такі суперечності можуть вирішуватись компромісно підприємництвом та новоствореними глобальними інституціями управління. 9. Ефект від врахування різноманітних позитивних і негативних факторів впливу глобалізації на розвиток підприємництва, зокрема на малий та середній бізнес, запобігання негативним наслідкам вимірюється ціною благополучного розвитку суспільства. 10. Передумовами для забезпечення сталого економічного зростання української економіки та підвищення віддачі від інвестицій є інституційні перетворення. Враховуючи різні інституційні стани ринкової системи за кейнсіанською та монетарною моделями макроекономічної рівноваги, при реформуванні економіки України необхідно звернути особливу увагу на розробку своєї типології відносно макроекономічної рівноваги, оскільки кожному історичному етапу розвитку властивий свій інституціоналізм. 11. Невирішеними проблемами, які не дають можливість брати активну участь українському підприємництву у міжнародній торговельній системі, є: слабкий авторитет української держави, недостатня державна підтримка експорту і невідповідність вітчизняної продукції міжнародним стандартам. Не маючи повноправного членства в СОТ, не можна повноцінно діяти в міжнародній торговельній системі. Підвищення конкурентоспроможності національної економіки є найважливішим показником для участі України в СОТ. З метою адаптації галузей національної економіки до зростаючої міжнародної конкуренції, необхідно підтримувати і контролювати постійно діючі ринкові механізми регулювання підприємницького середовища з боку держави. Приведення національного законодавства з допомогою відповідних інституцій у відповідність до норм і стандартів СОТ буде у свою чергу істотним внеском у боротьбі з корупцією, протекціонізмом. 12. У зв’язку із вступом України до СОТ, враховуючи його негативні наслідки, а також необхідність їх мінімізації, необхідно збільшити державне фінансування та посилити підтримку НДДКР, сфери інноваційної діяльності, а також розробити стратегію економічної безпеки (усунення дискримінаційних заходів щодо українського експорту). Особливу увагу необхідно приділити державним та недержавним інвестиціям у сферу новітніх інформаційних технологій, удосконаленню системи фінансування та страхування комерційної діяльності підприємств. |
