Анотація до роботи:

Щерба Х.І. Фіскальні інструменти регулювання доходів населення в економіці України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009.

У дисертації розкрито суть та види фіскальних інструментів та їхнє місце у регулюванні особистих доходів. З’ясовано особливості та механізми регулювання доходів населення за допомогою фіскальних інструментів в адміністративно-командній системі та ринковій економіці. Проаналізовано нормативно-правову базу регулювання особистих доходів в Україні. Відстежено динаміку функціонального та родинного розподілів доходів населення. Проаналізовано заходи уряду щодо поліпшення соціально-економічної ситуації в країні. Досліджено вплив податково-трансферних інструментів на розподіл доходів населення. За допомогою декомпозиції коефіцієнта Джині виявлено джерела доходу, які спричиняють найбільший вплив на зростання нерівності у розподілі доходів. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду застосування податково-трансферного інструментарію регулювання особистих доходів та перспективи його використання в Україні. Зроблено висновок про посилення розшарованості за рівнем доходів населення України. Запропоновано напрями удосконалення системи трансферів та оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.

1. Доходи населення є одним з найважливіших показників добробуту суспільства, рівня його соціального і економічного розвитку. Незалежно від виду доходів та джерел отримання, віддавна існує необхідність їх державного регулювання для забезпечення належного рівня життя тієї частки населення, що не спроможна самостійно це зробити. Виникнення держави як цілісного інституту спричинило активне її втручання в економічне життя суспільства. Інтенсивність впливу держави на економіку постійно змінювалась, досягаючи в різні роки своїх критичних меж. Так, до середини ХVIІI ст. меркантилісти відстоювали втручання уряду у функціонування ринку, але вже наприкінці століття погляди економістів кардинально змінились. Після Великої депресії теорія Дж.Кейнса обґрунтовувала активне державне втручання, зокрема перерозподіл доходів населення за допомогою фіскальних інструментів. Однак, у другій половині ХХ ст. панівними знову стали постулати противників державного регулювання, які передбачали різке зменшення втручання держави в процес формування доходів населення.

2. Основними видами фіскальних інструментів, за допомогою яких держава перерозподіляє доходи населення, є особисті податки та трансферні платежі, до яких відносять пенсії, стипендії, різні види допомоги, субсидії тощо. Двома основними різновидами програм соціального захисту є адресні допомоги населенню та пільги. Для підвищення ефективності державного регулювання доходів населення необхідно збільшувати частку адресних допомог та відмовитися від необґрунтованих і неактуальних пільг. Водночас, на думку автора, недоцільно нині повністю відмовлятися від пільг, оскільки це призвело б до зниження рівня захищеності малозабезпечених груп населення.

3. Метою соціальної політики в директивній економіці було забезпечення прожитковим мінімумом усіх громадян через зрівняльний розподіл доходів населення. Радянська влада намагалася створити таку систему господарювання, в якій всі члени суспільства отримують однаковий дохід. Однак така політика призвела до появи великої кількості людей-утриманців, які очікували і врешті отримували від держави соціальну допомогу. Соціальний захист “від колиски до могили” сформував у значної кількості людей синдром утриманства, що утруднювало здійснення соціальних реформ на початку 90-х років ХХ ст.

4. Об’єктиві обставини та суб’єктивні прорахунки урядовців упродовж перехідного періоду призвели до різкого зниження доходів населення і значної соціальної диференціації суспільства в Україні. Щоб якось пом’якшити негативні наслідки початку трансформації, було прийнято низку законів, що забезпечували соціальний захист населенню. З часу проголошення незалежності України, Верховна Рада прийняла закони та нормативно-правові акти, якими визначаються державні соціальні гарантії. Водночас наявне соціальне законодавство є заплутаним, непослідовним і часто суперечливим.

5. Нестабільність економічної ситуації у перші роки незалежності України, гіперінфляція та занепад виробництва спричинили зростання державних видатків на соціальний захист населення. Однак розпорошення державних видатків на величезну кількість допомог та неефективність контролю за використанням державних коштів призвело до того, що найменш забезпечені верстви населення не отримували необхідної фінансової підтримки. Водночас групи населення з високими доходами продовжували користуватися допомогами, пільгами та привілеями.

6. Динаміка родинного розподілу доходів населення свідчить, що в Україні продовжується процес поглиблення розшарованості населення. Значення коефіцієнта Джині зростає і у 2006 році становило 0,31. Коефіцієнт фондів за 1999-2006 рр. свідчить про збільшення доходів найбагатшого дециля: у 1999 році він становив 6,2, а у 2006 році – 7,1. Важливим індикатором неефективності системи соціального захисту населення є те, що протягом останніх років частка пільг на оплату санаторно-курортних путівок, послуг міжміського транспорту та зв’язку у структурі сукупних ресурсів найбагатшої децильної групи в середньому в 4-5,5 разів перевищує відповідну частку у доходах першого дециля.

7. Запровадження з 2004 року пропорційного податку на особисті доходи населення у розмірі 15% не сприяло, всупереч очікувань урядовців, збільшенню надходжень до бюджету. Від 15-ти відсоткової ставки виграли найбідніші та найбагатші прошарки населення, а середній клас постраждав найбільше. Бідна частина населення отримала вищу соціальну пільгу (порівняно з неоподатковуваним мінімумом у розмірі 17 грн), а заможні – надзвичайно низьку ставку оподаткування їхніх високих доходів.

8. Важливим напрямом реформування соціальних трансферів у перехідних економіках займає пенсійна система. В останні роки багато країн перейшли від звичної солідарної пенсійної системи, коли виплати пенсій фінансуються із наявних пенсійних внесків працюючих, до трирівневої. Великою перевагою нової пенсійної системи є те, що майбутні пенсіонери отримали змогу керувати величиною своїх майбутніх пенсійних виплат, інвестуючи у державні цінні папери та акції підприємств, отже, збільшуючи свої надходження.

9. Для зменшення нерівності у розподілі доходів, поліпшення спрямованості соціальних пільг та ефективного надання допомоги малозабезпеченим групам населення необхідно: покращити законодавчу базу України, що регулює соціальну сферу, розвинути інфраструктуру соціального захисту, підвищити інформованість суспільства про можливості надання йому допомоги, спростити процедуру отримання допомоги та створити ефективну методику адміністрування перевірки доходів населення, запровадити адресність надання допомоги, ліквідувавши при цьому неефективні пільги, запровадити в дію нову систему пенсійного забезпечення, здійснювати перевірку доходів та майнового стану отримувачів допомоги для уникнення зловживання цим забезпеченими людьми, припинити зв’язок між підвищенням соціальних гарантій з політичними процесами в країні, що неодмінно призводить до погіршення економічної ситуації та не сприяє зростанню життєвого рівня бідних груп населення.

Публікації автора:

статті у наукових фахових виданнях:

1. Щерба Х.І. Економічні школи про інструментарій податкового регулювання розподілу доходів / Щерба Х.І. // Економіка & Держава. – 2006. – № 4. – С. 48-51.

2. Щерба Х.І. Фіскальні інструменти регулювання особистих доходів у ринковій економіці / Щерба Х.І. // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка, серія економічна. – 2006. – № 36. – С. 320-323.

3. Щерба Х.І. Аналіз нормативно-правової бази регулювання особистих доходів населення в Україні / Щерба Х.І. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 224. У п’яти томах. Том V. – Дніпропетровськ. – 2007. – С. 1335-1352.

4. Щерба Х.І. Особливості функціонального розподілу доходів в Україні / Щерба Х.І. // Держава та регіони – 2007. – № 2. – С. 280-284.

5. Щерба Х.І. Оцінка ефективності застосування податково-трансферних інструментів у регулюванні доходів населення України / Щерба Х.І.// Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка, серія економічна. Частина 2. – 2007. – № 37. – С. 433-437.

в інших виданнях:

6. Щерба Х.І. Переваги і недоліки застосування пропорційної шкали оподаткування особистих доходів в Україні / Щерба Х.І. // Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 25-26 березня 2005 р. – Львів, 2005. – С. 113-115.

7. Щерба Х.І. Проблеми підвищення ефективності розподілу трансферних платежів в Україні / Щерба Х.І. // Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 13-14 травня 2005 р. – Львів, 2005. – С. 434-435.

8. Щерба Х.І. Реформування системи соціального захисту в Україні: від пільг до адресної допомоги / Щерба Х.І. // Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 21-22 жовтня 2005 р. – Львів, 2005. – С. 369-370.

9. Щерба Х.І. Реформи оподаткування доходів фізичних осіб в умовах глобалізації / Щерба Х.І. // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст.: національна ідентичність та тенденції глобалізації: матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. Частина 2, Тернопіль, 23-24 лютого 2006 р. – Тернопіль, 2006. – С. 322-324.

10. Щерба Х.І. Розвиток системи соціального захисту в Україні / Щерба Х.І. // Науковий вісник Університету “Львівський Ставропігіон”. Видавництво університету “Львівський Ставропігіон”. Серія економічна. Випуск ІІ. – Львів, 2006. – С. 121-127.

11. Щерба Х.І. Порівняльний аналіз оподаткування доходів фізичних осіб в Україні та Росії / Щерба Х.І. // Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми: матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції, Львів, 5-6 травня 2006 р. – Львів, 2006. – С.269-270.