Анотація до роботи:

Карпюк У.В. Фітохімічне вивчення промислових сортів Glycine hispida та створення на їх основі лікарських субстанцій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2009.

Проведено систематичне фітохімічне вивчення трави сої щетинистої, заготовленої в стадії цвітіння, сучасних сортів, що входять до Державного Реєстру сортів України. Досліджено якісний склад та кількісний вміст різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини, що вивчалася.

З трави сої щетинистої виділено та встановлено структуру 28 індивідуальних речовин: 4 гідроксикоричні кислоти, 3 кумарини, 9 флавоноїдів, 7 ізофлавоноїдів, 1 похідне бензойної кислоти, 1 похідне сечовини, 1 стероїд та 2 хлорофіли.

Встановлено кількісний вміст вуглеводів, фенольних сполук, а також 17 амінокислот, 19 макро- та мікроелементів.

Отримано ліпофільні фракції з трави сої, визначено їх якісний склад та кількісний вміст 10 жирних кислот, 4 токоферолів, хлорофілів та каротиноїдів.

Розроблено проекти АНД „Трава сої щетинистої” та „Густий екстракт з трави сої щетинистої”.

Встановлено виражену анаболічну дію густого екстракту з трави сої у здорових тварин та у тварин з експериментальним відтворенням різних порушень білкового обміну. Доведено виражену антиоксидантну та гепатозахисну дію густого екстракту з трави сої на моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки. Встановлено помірно виражені гіпоглікемічні властивості густого екстракту з трави сої.

1. Проведено систематичне фітохімічне вивчення трави сої щетинистої (Glycine hispida), зібраної у стадію цвітіння, сортів Скеля, Фея та Подільська з дослідженням різних груп біологічно активних речовин, стандартизацією сировини та одержаної субстанції. Для субстанції встановлено біологічну активність, що дає можливість розробляти лікарські засоби на її основі.

2. За допомогою якісних реакцій, ПХ і ТШХ в траві сої щетинистої сортів Скеля, Фея та Подільська були виявлені вільні і зв’язані цукри, полісахариди, пектинові речовини, амінокислоти, ізофлавоноїди, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, сапоніни, фітостероли.

3. З трави сої щетинистої в індивідуальному стані виділено 28 речовин. На основі фізико-хімічних властивостей отриманих речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР спектроскопії, порівняння з вірогідними зразками встановлено їх структуру: гідроксикоричні кислоти – хлорогенова, неохлорогенова, ферулова, n-кумарова; кумарини – умбеліферон, ескулетин, скополетин; флавоноли – кемпферол, кверцетин; глікозиди кемпферолу – астрагалін, нікотифлорин, кемпферол-3-О-генциобіозид; глікозиди кверцетину – ізокверцитрин, кверцетин-3-О-генциобіозид, кверцетин-3-О-софорозид, рутин; ізофлавони – геністеїн, формононетин, даідзеїн; глікозиди ізофлавонів – геністин, астрозид, ононін, даідзин; похідні сечовини – алантоїн; похідні бензойної кислоти – галова кислота; стероїди – -ситостерин; хлорофіли – хлорофіл а та хлорофіл b. Галову кислоту та -ситостерин виділено вперше з трави сої щетинистої.

4. Вперше одержано фракції полісахаридів з трави сої щетинистої та визначено їх кількісний вміст: водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, геміцелюлоза А і Б. Визначено кількісний вміст 17 зв’язаних та вільних амінокислот, 19 макро- та мікроелементів. З речовин фенольної природи визначено кількісний вміст флавоноїдів (сорт Скеля – 2,9%; сорт Фея - 1,92%, сорт Подільська – 2,10%), гідроксикоричних кислот (сорт Скеля – 2,3%, сорт Фея - 3,0%, сорт Подільська – 1,5%), дубильних речовин (сорт Скеля - 2,96%, сорт Фея - 2,78%, сорт Подільська – 2,46%), ізофлавоноїдів (сорт Скеля – 2,3%, сорт Фея - 3,0%, сорт Подільська – 1,5%), аскорбінової кислоти (сорт Фея - 0,054%, сорт Скеля - 0,06%, сорт Подільська - 0,064%).

5. Вперше отримано ліпофільні фракції з трави сої щетинистої сортів Подільська, Скеля та Фея. Вперше визначено в них кількісний вміст хлорофілів та каротиноїдів. У ліпофільній фракції з трави сорту Скеля вміст каротиноїдів сягав 117 мг%, з трави сорту Фея – 127 мг% та 122 мг% у ліпофільній фракції трави сорту Подільська. Кількісний вміст хлорофілів у ліпофільних фракціях з трави сорту Скеля становив 2,6±0,16 %, з трави сорту Фея – 2,3 ±0,15% та 2,7 ±0,15% з трави сорту Подільська.

6. Вперше в ліпофільній фракції з трави сої щетинистої сорту Фея, зібраної у стадію цвітіння, методом газорідинної хроматографії визначено якісний склад та кількісний вміст вільних жирних кислот та токоферолів.

7. Вперше запропоновано спосіб одержання густого екстракту з трави сої щетинистої та проведено його стандартизацію. Новизна досліджень захищена патентами України на корисну модель № 33401 та № 20253.

8. Визначено анатомо-діагностичні ознаки спільні для усіх досліджуваних сортів. Обрано основні параметри стандартизації для трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння: макро- та мікроскопічні ознаки, ідентифікацію (хроматографічне вивчення), вміст вологи, золи загальної та нерозчинної в 10% розчині кислоти хлоридної, вміст діючих речовин.

9. У ході роботи проведено фармакологічне дослідження густого екстракту з трави сої щетинистої: експериментально встановлена виражена анаболічна дія густого екстракту у здорових тварин та у тварин з експериментальним відтворенням різних порушень білкового обміну. Доведено виражену антиоксидантну та гепатозахисну дію екстракту на моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки, встановлено його помірно виражені гіпоглікемічні властивості.

10. За результатами проведених досліджень розроблені проекти АНД „Трава сої щетинистої” та “Густий екстракт з трави сої щетинистої”.

Публікації автора:

1. Гавриш У. В. Вивчення елементного складу трави, силосу та шроту сої щетинистої / У. В. Гавриш, В. С. Кисличенко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. – Запоріжжя, 2006. – Вип. XV, Т. 1. – С. 147–151. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

2. Кисличенко В. С. Вивчення полісахаридів трави сої щетинистої / В. С. Кисличенко, У. В. Карпюк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – К., 2007. – Вип. 16, кн. 2. – С. 625–628. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

3. Кисличенко В. С. Амінокислотний склад трави сої щетинистої / В. С. Кисличенко, У. В. Карпюк // Фітотерапія. Часопис. – 2008. – № 2 – С. 62–64. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

4. Пат. України на корисну модель № 33401. (51)МПК А61К 36/48. Спосіб одержання біологічно активної субстанції рослинного походження з анаболічною дією / Карпюк У. В., Єрьоменко Р. Ф., Гриценко В. І., Кисличенко В. С., Малоштан Л. М., Шаталова О. М., Гладух Є. В.; заявник і патентовласник Національний фармацевтичний університет. – № 200800470; заявл. 14.01.2008; опубл. 25.06.2008, Бюл. №12. (Особистий внесок – участь у патентному пошуку, проведення досліджень, узагальнення результатів, участь в оформленні матеріалів патенту).

5. Пат. України на корисну модель № 20253. (51)МПК А61К 36/48. Спосіб одержання поліфенольного комплексу з анаболічною дією / Гавриш У. В., Кисличенко В. С., Малоштан Л. М., Шаталова О. М.; заявник і патентовласник Національний фармацевтичний університет. – № 200608046; заявл. 17.07.2006; опубл. 15.01.2007, Бюл. №1. (Особистий внесок – участь у патентному пошуку, складу засобу, проведення досліджень, узагальнення результатів, участь в оформленні матеріалів патенту).

6. Кисличенко В. С. Фитохимическое изучение масла семян и густого экстракта из шрота сои щетинистой / В. С. Кисличенко, У. В. Гавриш, А. Д. Рошаль // Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения: Х Междунар. съезд ФИТОФАРМ 2006, 27-30 июня 2006 г. : материалы съезда. – СПб., 2006. – С. 132–135. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

7. Фітохімічна характеристика вегетативної маси і силосу з сої / В. І. Гноєвий, І. В. Гноєвий, В. С. Кисличенко, І. Г. Левашова, У. В. Карпюк, Ю. О. Роздайбєда // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. – 2007. - Т. 9., № 3(34), Ч. 3. – С. 45–48. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

8. Кисличенко В. С. Получение и стандартизация густого экстракта из сои щетинистой / В. С. Кисличенко, У. В. Карпюк, В. И. Гриценко // Фармация из века в век: тр. науч.-практ. конф. – СПб, 2008. – Ч. II. – С. 57–60. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

9. Гноєвий І. В. Кукурудзяно-соєвий силос як корм, що сприяє покращенню функції відтворення у корів / І. В. Гноєвий, Н. Б. Бурд, У. В. Гавриш // Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин: міжнар. наук.-практ. конф., присвячена 75-річчю від дня народж. та 60-річчю наук.-практ. діяльності д.б.н., проф. О.Д. Бугрова, 29 берез. 2005 р. : матеріали конф. – Х., 2005. – С. 107–111. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

10. Карпюк У. В. Фітохімічне вивчення трави сої щетинистої / У. В. Карпюк, В. С. Кисличенко // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 жовт. 2006 р. : тези доп. – Х., 2006. – С. 55. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

11. Вивчення флавоноїдного складу силосу сої щетинистої / У. В. Гавриш, В. С. Кисличенко, В. І. Гноєвий, І. В. Гноєвий // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: VI Нац. з’їзд фармац. України, 28–30 верес. 2005 р. : матеріали з’їзду. – Х., 2005. – С. 686–687. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

12. Кисличенко В. С. Соя як джерело рослинного білка / В. С. Кисличенко, У. В. Карпюк, Р. Ф. Эрьоменко // Клінічна фармація в Україні: VII Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю : матеріали конф. – Х., 2007. – С. 54. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

13. Карпюк У. В. Соединения фенольной природы вегетативных органов сои щетинистой / У. В. Карпюк, В. С. Кисличенко // II-й Международная научная конференция молодых ученых-медиков: материалы конф. в 3-х т. – Курск: ГОУ ВПО КГМУ Росздрава, 2008. – Т. III. – С. 294–295. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

14. Kislichenko V. S. Phytochemical study of Glycine hispidas’s grass / V. S. Kislichenko, U. V. Karpiuk, E. N. Yakimenko // Сьогодення та майбутнє фармації: Всеукр. конгр., 16–19 квіт. 2008 р. : тези доп. – Х., 2008. – С. 106. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

15. Гриценко В. І. Перспективи створення лікарських препаратів анаболічної дії на основі сої / В. І. Гриценко, Є. В. Гладух, У. В. Карпюк // Сьогодення та майбутнє фармації: Всеукр. конгр., 16–19 квіт. 2008 р. : тези доп. – Х., 2008. – С. 257. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

16. Karpiuk U. V. Chromatographic detection and identification of lipophilic compounds of Fabaceae and Poaceae families / Karpiuk U. V., Kislichenko V. S., Omelchenko Z. I. // The application of chromatographic methods in phytochemical & biomedical analysis: 6^th International symposium on chromatography of natural products (ISCNP), 15-18 June 2008. : abstracts. – Lublin, 2008. – P. 120. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).