1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми підвищення репродуктивної здатності маточного поголів’я свиней на підставі розкритих взаємозв’язків між окремими стадіями відтворювального циклу свиноматки і обміном макроелементів – кальцію, фосфору, магнію натрію і калію у системі мати-плід та на підставі виявлених періодів підвищеної потреби материнського організму в цих елементах. 2. Динаміка вмісту макроелементів у біологічній системі мати-плід визначається функціональним призначенням тканини і стадіями відтворювального циклу і характеризується наступними показниками (мг/кг сирої тканини): печінка свиноматки і плода Са 725,48…1272,06 і 73,53…90,23; Р 1456,20…2342,60 і 1521,85…1966,33; Na 704,28… 980,52 і 1259,19…1444,25; К 1953,78…2665,92 і 1673,57…1876,32; Mg 343,30…419,87 і 316,21…457,09; найдовший м’яз свиноматки і плода Са 648,61…694,39 і 38,42… 55,84; Р 1935,75…1987,48 і 1182,5…1457,14; Na 1291,36…1333,58 і 472,78…544,54; К 4241,29…4431,18 і 2905,54…3194,16; Mg 459,90…504,17 і 291,70…472,95; ендометрій і міометрій Са 857,98…1499,72 і 1210,92…1652,94; Р 1297,78…1871,68 і 2238,04…2466,70; Na 602,92…750,34 і 353,01…397,25; К 1123,78…1431,35 і 2456,04…2697,84; Mg 162,37…362,66 і 480,15…569,03; плодові оболонки Са 377,31…498,04; Р 504,96…592,49; Na 1003,49…1166,07; К 513,33…727,21; Mg 86,02…93,88. 3. Вміст макроелементів у материнській частині плаценти протягом всієї вагітності перевершує такий у дитячій її частині (Р <0,001): Са на 172,27… 381,29%; Р на 301,28…472,95%; Na на 39,38…472,95%; К на 177,13…518,19%; Mg на 299,45…577,74%, і зростає у напрямку завершення вагітності. Існує феномен післядії рівня насиченості маткових тканин, зокрема ендометрію, макроелементами у більш ранніх фазах відтворювального циклу на концентрацію того ж самого елемента в пізніші фази циклу r=0,56…r=0,83 (р<0,01… р<0,001). 4. Активний вплив плодів на матковий метаболізм макроелементів виявляється у підвищеному вмісті останніх у зонах плацентації живих плодів з перевершенням такого у міжплацентарних: Са на 30,28… 43,73%; Р на 8,23… 13,12%; Na на 8,35…9,53%; K на 16,06… 18,97%; Mg на 27,11… 37,12%, р<0,05...р<0,001, а порівняно з ділянками розміщення загиблих плодів – на 8,23 … 43,73%, р<0,001. 5. На протязі рогів матки відбувається спад вмісту макроелементів за просторовим градієнтом: верхівка середина основа, при чому локальна концентрація їх у ендометрії і міометрії обумовлена ступенем метаболічної потреби кожного з елементів на тій чи іншій стадії і фазі відтворювального циклу свиноматки, а також різним ступенем лабільності метаболізму конкретного елемента. Інтенсивність метаболізму на просторово-різних ділянках рогу матки знаходиться під активним впливом на ендометрій ембріонів ранніх стадій розвитку і плодів. Одержані дані є свідченням і результатом феномену локальної диференціації метаболічних процесів у маткових тканинах. 6. На рівні обміну макроелементів існує феномен біологічної різноякісності плодів різних за масою (р<0,05….р<0,001), проте постійна перевага на користь будь-якої їх градації відсутня до завершення фетогенезу; прямий зв’язок (р<0,05…р<0,001) концентрації тканинних макроелементів з масою виникає у новонароджених поросят на користь градації великих. Рівноцінний внесок дитячої частини плаценти у забезпеченні макроелементами плодів різних градацій за масою свідчить про те, що у фізіологічній основі біологічної їх різноякісності лежить індивідуально різна ступінь активності метаболізму. Встановлений феномен підтверджує існуючу точку зору на метаболізм у ембріо– і фетогенезі як на механізм розвитку процесу біологічної різноякісності індивідуумів однієї генерації. 7. Існують тісні кореляційні зв’язки середнього і високого рівня між стадіями відтворювального циклу свиноматки і динамікою вмісту макроелементів у тканинах системи мати-плід, напрямок і рівень яких визначається як фазами стадій естрального циклу і вагітності, так і активним впливом зародків будь-яких стадій розвитку. Загальною закономірністю є негативна кореляція між концентрацією будь-якого елементу в тканинах материнського органа-постачальника поживних речовин до плоду і рівнем вмісту цього елементу у плодових тканинах. Відсутність кореляційного зв’язку між рівнем макроелементу в материнській печінці і міжплацентарних зонах ендометрію при наявності такого зв’язку із зонами плацентації свідчить, що виникає він унаслідок активного впливу плодів на транспорт макроелементів. 8. У критичні періоди імплантації і плацентації (10-30-та доби вагітності) та надінтенсивного росту плодів (60-90 доби) спостерігається підвищена витрата макроелементів з материнського печінкового депо, тому протягом цих періодів материнський організм потребує підвищеного макроелементного живлення. |
