Анотація до роботи:

Тузінек С. Я. Фізіологічний аналіз факторів, що протидіють формуванню сколіотичної постави у молодих людей.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, 2001.

Завдяки дослідженням дітей, підлітків і осіб, що досягли морфофункціональної зрілості, в процесі зростання організму виявлений фізіологічний механізм, що протидіє сколіотичним порушенням постави (СПП). Він представлений основними компонентами здоров’я – енергетичним потенціалом і рівнем інтеграції функцій організму. Істотна роль у запобіганні СПП належить пропріоцептивному контролю м’язів хребта і тулубу. Більшість СПП формується в результаті ступневої "капітуляції" цих факторів і формування тривалого функціонально-структурного "сліду" як адаптації до асиметричної рухової поведінки. Загальнорозвиваюче фізичне тренування, що стимулює енергетичний потенціал і фізичну працездатність організму, при значній вираженості СПП характеризується несприятливим впливом на поставу, призводячи до "енергетичного обкрадання" внутрішніх потреб морфофункціонального розвитку. З метою протидії СПП доцільно використання спеціалізованого тренування пропріоцептивного чуття.

1. Для з’ясування причин і механізму ПП і формування так званого ідіопатичного сколіозу – однієї з "вічних проблем" медицини – істотнє значення має фізіологічний аналіз умов і механізмів що протидіють формуванню ПП у дітей та підлітків.

2. Між енергетичними можливостями організму, які виражаються рівнем МВК, і ступенем ПП у дітей 7-8 років існує високий зворотний взаємозв’язок. За значень МВК на рівні 42,1±1,6 у дівчинок і 46,2±1,8 млЧкг^-1Чхв^-1 у хлопчиків звичайно відсутні ПП. Чим нижче ці значення, тим, як правило, більше виражені ПП. Подібні співвідношення притаманні показникам загальної фізичної працездатності, що реєструються за допомогою тесту PWC₁₅₀. У дітей без ПП вони найбільш високі: відповідно, 75,3±2,7 і 88,5±3,0 Вт. При зниженні цих показників у дітей спостерігається наростання вираженості ПП.

3. Короткочасне блокування кровообігу у стомлених м’язах в умовах роботи на кистьовому ергографі виявляє у дітей зниження тканинного, не пов’язанного із циркуляцією, фактора відновлення працездатності. Існує паралелізм між цим зниженням і вираженістю ПП: у дівчинок с вираженими ПП цей показник нижчий, ніж у дівчинок з нормальною поставою на 23,1%, у хлопчиків – на 17,2%.

4. Формування ПП у дітей супроводжується погіршенням функціональної інтеграції в організмі. При цьому знижуються показники тесту ММК (з рівня r=0,62±0,05 у дівчинок і 0,84±0,05 у хлопчиків при відсутності ПП), зростають показники асиметрії САТ (відповідно, з рівня 5,4±0,8 і 5,8±0,9 мм рт. ст.) і значення помилки при відтворенні рухів і зусиль, виконуваних м’язами тулубу без здорового контролю.

5. У підлітків 14-15 років, так само як і у дітей, існує високий зворотний взаємозв’язок між рівнем МВК і вираженістю ПП. Відсутність ПП відмічається у підлітків – дівчат при значеннях цього показника на рівні 44,3±1,6, юнаків – 48,3±2,0 млЧкг^-1Чхв^-1. При зниженні МВК, як правило, наростає вираженість ПП. Загальною тенденцією при цьому є зниження фізичної працездатності (показників тесту PWC₁₇₀); співвідношення між показниками тесту PWC₁₇₀ і ПП, на відміну від дітей, у підлітків менш тісно корелюють.

6. Показники тканинного фактору віднови працездатності стомлених м’язів, оцінювані в умовах короткочасного блокування кровообігу, при виражених ПП у підлітків із значними ПП нижче, ніж у підлітків з нормальною поставою (у дівчат на 22,9 і юнаків – на 20,1%).

7. Найбільш високі показники функціональної інтеграції виявляються у підлітків з нормальною поставою. При зростанні ПП знижуються показники тесту МКК (з рівня r=0,75±0,06 у дівчат і 0,91±0,06 у юнаків без ПП), зростають (відповідно, з рівня 6,8±1,1 і 6,3±1,2 мм рт. ст.) асиметрія САТ і величина помилки при відтворенні рухів і зусиль, виконуваних м’язами тулубу без здорового контролю.

8. Закономірний взаємозв’язок між рівнем МВК, а також фізичною працездатністю і ПП, що притаманний дітям і підліткам, при досягненні морфофункціональної зрілості (20-24 роки) втрачається. Не виявляється також помітна різниця в показниках тканинного фактору відновлення м’язової працездатності в залежності від стану постави, а також в показниках функціональної інтеграції (тест МКК, асиметрія САТ). Виразний зв’язок між цими показниками виявляє лише стан пропріоцептивного контролю рухів і зусиль у осіб у віку 20-24 роки із значними ПП.

9. Фізичне тренування загальнорозвиваючої спрямованості, істотно підвищуючи енергетичні можливості організму підлітків – дівчин 14-15 років, а також їх фізичну працездатність, поліпшує поставу лише у тих з них, у кого вираженість ПП незначна. На відміну від цього, спеціалізоване тренування, спрямоване на розвиток пропріоцептивного чуття м’язів тулубу, не підвищуючи енергетичних можливостей організму і його фізичну працездатність, істотно поліпшує поставу при незначних ПП. У осіб із вираженими ПП вплив такого тренування характеризується значною тенденцією (t=1,88; p>0,05) до її поліпшення.

10. У зростаючому організмі існує фізіологічний механізм, що протидіє ПП. Найважливішими факторами його є компоненти життєздатності, тобто об’єктивної основи здоров’я: енергетичний потенціал і рівень функціональної інтеграції. Істотнє значення для запобігання ПП має один із фізіологічних механізмів функціональної інтеграції – пропріоцептивний контроль рухів і зусиль м’язів тулубу. Розвиток ПП, не пов’язаних з перенесеним неврологічним захворюванням або генетичним дефектом, відбувається в результаті поступової "капітуляції" факторів, що протидіють ПП, за механізмом формування тривалого функціонально-структурного "сліда" як адаптації до асиметричної рухової поведінки.

11. Використання загальнорозвиваючих методів фізичного тренування за наявних ПП недоцільно. Зростаючий при цьому енергетичний потенціал нездатний реалізувати свій захисний вплив із-за своєрідного енергетичного "обкрадання" внутрішніх потреб, пов’язаних із трофічним забезпеченням розвитку опорно-рухового апарату. Найбільш ефективним методом профілактики ПП у дітей та підлітків повинно стати поступове, починаючи з першого року життя, використання загальнорозвиваючих фізичних справ з елементами тренування пропріоцептивної чутливості.

Публікації автора:

1. Тузинек С. Я. Физиологический анализ механизма сохранения нормальной осанки в процессе возрастного развития // Ученые записки Симферопольского государственного университета.– 1999.– 1, № 12.– С. 105-107.

2. Тузинек С. Я. Роль энергетического потенциала организма как фактора поддержания нормальной осанки у людей разного возраста // Проблемы старения и долголетия.– 2000.– 9, № 2.– С. 122-125.

3. Тузінек С. Я. Фізіологічне обгрунтування і педагогічна ефективність використання занять з фізичного виховання у профілактиці сколіозів у школярів // Нові технології навчання.– Київ: НМЦВО, 2000.– Вип. 27.– С. 179-184.

4. Tuzinek S. Zarys metodyki postepowania korekcyjnego.– Radom: Politechnika Radomska, 1997.– 210 s.

5. Tuzinek S. Ile zdrowia w naszej szkole // Oswiata Radomska.– 1996.– № 7.– S. 36-39.

6. Булич Э. Г., Муравов О. И., Александрова М. С., Кобза М. Т., Тузинек С. Я., Цисовская Г. А. Двигательная активность в реабилитации и профилактике массовых нарушений состояния здоровья // Матеріали п’ятої Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України".– Кіровоград, 1997.– С. 93-94.

7. Тузинек С. Пример использования миостатического рефлекса в корригирующей гимнастике // Збірник матеріалів четвертої науково-практичної конференції "Актуальні проблеми валеології та оздоровчої фізкультури в навчальних закладах України".– Кіровоград, 1997.– С. 132-133.

8. Муравов О. И., Адамец К. В., Александрова М. С., Булич Э. Г., Тузинек С. Я., Цисовская Г. А. Физическая активность в профилактике хронических болезней // Матеріали п’ятої Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України".– Кіровоград, 1997.– С. 92.

9. Bulich E., Alexandrova M., Cisovskaya G., Karpyuk I., Kobza M., Muravov O., Tuzinek S. Motor behavior in the rehabilitation and prevention of the most widespread disorders of the health condition // Sport Kinetics 97: Theories of Human Motor Performance and their Reflections in Practice / Abstracts. Magdeburg, Germany, Sept. 3-6, 1997.– P. 20-21.

10. Muravov I., Alexandrowa M., Cisovskaja G., Kobza M., Tuzinek S. Motor behavior, school sport and pupils health // Sport Kinetics 97: Theories of Human Motor Performance and their Reflections in Practice / Abstracts. Magdeburg, Germany, Sept. 3-6, 1997.– P. 126-127.

11. Tuzinek S. Organizacja zycia domowego dziecka z wada postawy ciala // Zdrowy dom. Dom promujacy zdrowie: Materialy konferencyjne.– Warszawa, 1998.– S. 42.

12. Muravov I., Alexandrova M., Cisovskaya G., Kobza M., Tuzinek S. Physical Activity in Strengtrening of Health and Stimulation of Mental Abilities of Students // Sport Kinetics’97: Theories of Human Motor Performance and their Reflections in Practice: Schift den Deutschen Vereinigung fur Sportwissenschaften. Bd. 98.– Hamburg: Czwalina Verlag, 1998.– S. 181-184.

13. Bulich E., Alexandrowa M., Cisovskaya G., Karpiuk I., Kobza M., Muravov O., Tuzinek S. Physical Activity in the Process of Removal of Risk Factors of the most Widespread Health Disorders // Sport Kinetics’97: Theories of Human Motor Performance and their Reflections in Practice: Schift den Deutschen Vereinigung fur Sportwissenschaften. Bd. 98.– Hamburg: Czwalina Verlag, 1998.– S. 208-211.

14. Tuzinek S. Integracja biologiczna organizmu i jego energetyka jako czynniki zapobiegajace wadom postawy ciala // Medycyna Manualna.– 1999.– 3, № 3.– S. 30-32.

15. Tuzinek S. Wychowanie fizyczne na drodze reformy edukacyjnej – ocekiwania i mozliwosci // Orbi. Radom.– 1999.– № 7.– S. 24-25.

16. Булич Э. Г., Муравов И. В., Новак С. З., Тузинек С. Я., Ходинов В. Н. Нереализованные возможности физического воспитания в современных образовательных системах // Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, фізичної реабілітації та валеології у сучасних умовах: Збірник наукових праць Кіровоградського держ. пед. університету.– Кіровоград, 1999.– С. 234-236.

17. Tuzinek S. Proprioreceptywne czucie w mechanizmach utrzymania prawidlowej postawy ciala // Mierniki zachowan zdrowotnych: Materialy Konferencji naukowej.– Warszawa, 1999.– S. 27.

18. Tuzinek S. Zaburzenia zdrowia mlodziezy jako sprzecznosc miedzy biologia czlowieka a warunkami nauczania // Health: Its Essence, Diagnostic and Strategies for Improving: Internat. Scient. Conference. Abstracts. Mai, 10-12, 1999.– Krynica Gorska, Polska, 1999.– S. 263-264.

19. Tuzinek S. Zaburzenia zdrowia jako sprzecznosci miedzy fiziologia czlowieka a warunkami nauczania // Opieka-Wychowanie-Terapia.– 1999.– № 4 (40).– S. 20-23.

20. Tuzinek S. Waleologiczna strategia w profilaktyce i leczeniu wad postawy ciala // Orbi. Radom.– 1999.– № 10.– S. 28-29.

21. Булич Е. В., Гальчинская И. Е., Кобза М. Т., Тузинек С. Я. Валеологический подход к решению практических вопросов укрепления здоровья и профилактики заболеваний // Материалы II Международного конгресса валеологов.– СПб., 2000.– С. 22-23.

22. Тузинек С. Я. Физиологический анализ патогенеза нарушений осанки и формирования сколиоза с позиции валеологии // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини: VI Міжнародна науково-практична конференція.– Одеса: Одеський медуніверситет, 2000.– С. 61-62.

23. Тузинек С. Я. Роль энергетического потенциала организма как фактора поддержания нормальной осанки у людей разного возраста // Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України: Збірник наукових праць Кіровоградського держ. пед. університету ім. В. Вінниченка.– Кіровоград, 2000.– С. 46-48.

24. Тузинек С. Физиологическое обоснование принципа использования двигательной активности в профилактике нарушений осанки // Олімпійський спорт і спорт для всіх: Проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: V Міжнародний науковий конгрес. 16-19 травня 2000 р.– Київ, 2000.– С. 553.

25. Tuzinek S. Salutocentryczna strategia w profilaktyce i leczeniu wad postawy ciala // Zdrowie czlowieka w jego cgzystencji: edukacja – wspomaganie – terapia salutocentryczna – powinnosci – odpowiedalnosci.– Elblag, 2000.– S. 423-429.

26. Bulicz E., Adamiec K., Kobza M., Murawow O., Sobiek J., Tuzinek S. Analiza antropologiczna pracy i nauczania jako sytuacji dezadaptacji i naruszania zdrowia // Antropologia a medycyna i promocja zdrowia.– Lodz: Wyd. Uniw. Lodzkiego, 2000.– S. 283-291.

27. Tuzinek S. Miejsce korektywy i kompensacji w procesie wychowania fizycznego w dobie reformy edukacyjnej // Edukacja – 2000: Materiay Konferencji Oglnopolskiej. Radom, 2001. – S. 193-196.

28. Tuzinek S. Waleologia – nowym wyzwaniem dla nauk o kulturze fizycznej // Физическое воспитание и современные проблемы формирования и сохранения здоровья молодежи. Материалы международной научной конференции. Гродно, 25-27 апреля 2001 г. – С. 16.

29. Tuzinek S. Fizjologiczne aspekty zachowania prawidowej postawy ciaa // Materiay I Midzynarodowej Konferencji Naukowej "Zdrowie: istota, diagnostyka i strategie zdrowotne" Krynica Grska, maj 1999 r. Radom, Wydawnictwo ITE, 2001. – S. 501-506.