Анотація до роботи:

Петрух І.М. Фізіологічний пріон і білки пріон-реплікуючих органів тварин залежно від віку та факторів годівлі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Інститут біології тварин УААН, Львів, 2008.

У дисертаційній роботі вперше досліджено фізіологічний пріон у пріон-реплікуючих органах (довгастому мозку, селезінці, підщелепових лімфатичних вузлах, слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику) та лейкоконцентраті крові великої рогатої худоби, отримано нові дані про ізоформи PrP^с у пріон-реплікуючих органах корів української чорно-рябої молочної породи. Найвищий рівень PrP^c спостерігається в довгастому мозку, нижчий – у селезінці та підщелепових лімфатичних вузлах, найнижчий – у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику. У пріон-реплікуючих органах відносний вміст окремих ізоформ фізіологічного пріона становить, %: диглікозильована форма PrP^c у довгастому мозку – 62, селезінці – 66, підщелепових лімфатичних вузлах – 49, слизовій оболонці тонких кишок – 14, лейкоконцентраті крові – 46,6; моноглікозильована форма PrP^C у довгастому мозку – 20, селезінці – 22, підщелепових лімфатичних вузлах – 34, слизовій оболонці тонких кишок – 20, лейкоконцентраті крові– 21,4; деглікозильована ізоформа – у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику – 67, довгастому мозку – 18, селезінці – 11, підщелепових лімфатичних вузлах – 17, лейкоконцентраті крові – 32,4. Отримано нові дані про зміни білкового складу пріон-реплікуючих органів великої рогатої худоби залежно від віку, породи та умов годівлі. Зокрема, виявлено, що у корів німецької чорно-рябої породи, порівняно з коровами української чорно-рябої молочної породи, кількість пріонвмісних білків з молекулярною масою 27–35 кДа вдвічі більша. Удосконалено метод імуноелектрофорезу для детекції пріон-протеїну та діагностики трансмісивних спонгіоформних енцефалопатій.

У дисертаційній роботі вперше досліджено фізіологічний пріон у пріон-реплікуючих органах (мозку, селезінці, підщелепових лімфатичних вузлах, слизовій оболонці тонких кишок) і лейкоконцентраті крові корів української чорно-рябої молочної породи, отримано нові дані з ідентифікації ізоформ PrP^с, адаптовано метод імуноелектрофозу для детекції пріон-протеїну. Показано, що у тварин вміст білків зони пріона (27–35 кДа) змінюється залежно від віку, породи та кормових чинників.

1. У пріон-реплікуючих органах великої рогатої худоби (мозок, селезінка, нижньощелепові лімфатичні вузли) вміст розчинних білків змінюється з віком тварин, зокрема зменшується рівень постальбумінів (р<0,05–0,001) і зростає – глобулінів (р<0,05–0,001).

2. У білках пріон-реплікуючих органів корів з віком виявлено зниження білків з молекулярною масою до 27 та 27–35 кДа у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику (р<0,05), селезінці (р<0,001), підщелепових лімфатичних вузлах (р<0,01) та мозку (р<0,05) і зростання вмісту білків з молекулярною масою понад 35 кДа (р<0,05–0,001).

3. У довгастому мозку корів німецької чорно-рябої породи кількість білків з молекулярною масою 27–35 кДа (пріонвмісна зона) становила 15,4+1,02 % і була вища на 6,8 % (р<0,001), ніж у корів української чорно-рябої молочної породи (8,6+1,33 %), що зумовлено генетичними відмінностями, особливостями годівлі та рівнем продуктивності і може бути сприятливим чинником у розвитку трансмісивних спонгіоформних енцефалопатій.

4. Надмірне надходження продуктів тваринного походження в організм мишей упродовж 360 днів спричинює нагромадження загального білка в мозку (р<0,01–0,001), а також призводить до збільшення концетрації білків у зоні пріон-протеїну в слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику (р<0,05), селезінці та мозку (р<0,05).

5. Дослідження фізіологічного пріона (PrP^c) у великої рогатої худоби методом вестерн-блот показали, що найвищий його рівень спостерігається в довгастому мозку, нижчий – у селезінці та підщелепових лімфатичних вузлах, найнижчий – у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику.

6. У пріон-реплікуючих органах (довгастому мозку, селезінці, підщелепових лімфатичних вузлах, слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику) та лейкоконцентраті крові великої рогатої худоби фізіологічний пріон представлений у трьох ізоформах: ди-, моно- і деглікозильованій.

7. Відносний вміст окремих ізоформ фізіологічного пріона в його загальній кількості у досліджуваних пріон-реплікуючих органах різний: диглікозильована форма PrP^c переважає в довгастому мозку (62,0 %) та в селезінці (66,0 %), нижчий її вміст встановлено в підщелепових лімфатичних вузлах (49,0 %) і найнижчий – у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику (14,0 %); моноглікозильована форма PrP^с у довгастому мозку становить 20 %, селезінці – 22, підщелепових лімфатичних вузлах – 34, слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику – 20,0 %; деглікозильована форма PrP^с переважає у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику (67,0 %), а у довгастому мозку (18 %), селезінці (11 %) та підщелепових лімфатичних вузлах (17 %) її рівень значно нижчий.

8. У лейкоконцентраті крові великої рогатої худоби фізіологічний пріон містить 46,6 % диглікозильованої ізоформи, 32,4 % – деглікозильованої та 21,4 % – моноглікозильованої.

Публікації автора:

1. Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: Довідник / Л.В. Андреєва, П.І Вербицький, О.І Віщур, ... І.М. Петрух та ін. – Львів, 2004. – 399 с. (Дисертант брала участь у впорядкуванні довідника та підготовці до друку 1 розділу).

2. Білки сироватки крові та довгастого мозку великої рогатої худоби / В.В.Влізло, П.І. Вербицький, І.М. Петрух, Д.Д. Остапів, В.В. Каплінський, Ю.В. Мартин, О.В. Ложкіна // Наук.-техн. бюл. Ін–ту біології тварин УААН. – Львів, 2002. – Вип. 4, №1. – С. 31–36. (Дисертант провела дослідження білкового складу тканини довгастого мозку та сироватки крові корів різного віку, проаналізувала результати та виклала у статті).

3. Петрух І.М., Вербицький П.І. Вікова та породна відмінність пріонвмісних білків у довгастому мозку великої рогатої худоби // Наук.-техн. бюл. Ін–ту біології тварин УААН. – Львів, 2004. – Вип.5, №1, 2. – С. 129–132. (Дисертант визначила вміст загального білка і вікову динаміку білків тканини довгастого мозку у корів різних порід, статистично обробила одержані результати, написала статтю).

4. Петрух І.М., Остапів Д.Д., Ісламов Р.М. Розчинні білки селезінки і підщелепового лімфатичного вузла великої рогатої худоби в онтогенезі // Наук.-техн. бюл. Ін–ту біології тварин УААН. – Львів, 2004. – Вип.5, №3. – С. 282–285. (Диссертант провела дослідження зміни білкового складу селезінки і підщелепового лімфатичного у корів різного віку, виконала аналіз і узагальнила результати).

5. Виявлення пріонів у мозку / П.І. Вербицький, В.В. Влізло, Д.Д. Остапів, І.М. Петрух // Наук. Вісн. Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т.6 (№3), Ч.1. – С. 26–31. (Дисертант відібрала матеріал, провела імуноблот-аналіз і узагальнила одержані результати, написала статтю).

6. Виявлення пріонів у лейкоцитах крові великої рогатої худоби / П.І. Вербицький, І.М. Петрух, В.В. Влізло, Д.Д. Остапів // Біологія тварин. – 2004. – Т.6, №1, 2. – С. 238–242. (Дисертант провела імуноблот-аналіз, статистичну обробку результатів досліджень і написала статтю).

7. Зміни вмісту низькомолекулярних білків і продуктів перекисного окиснення ліпідів у довгастому мозку великої рогатої худоби протягом онтогенезу / І.М. Петрух, А.З. Пилипець, П.І. Вербицький, В.В. Влізло // Наук.-техн. бюл. Ін–ту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 6, № 1. – С. 130–133. (Дисертант визначала вміст загального білка, якісний і кількісний склад білкових фракцій, проводила статистичну обробку отриманих результатів та їх аналіз).

8. Можливості ранньої діагностики трансмісивних спонгіформних енцефалопатій / П.І. Вербицький, В.В. Влізло, І.М. Петрух, Д.Д. Остапів // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2005. – Т. 85. – С. 217–220. (Дисертант проводила експериментальні дослідження, статистичну обробку отриманих результатів та їх аналіз).

9. Петрух І.М. Склад білків тканин селезінки великої рогатої худоби в онтогенезі // Наук.-техн. бюл. Ін–ту у біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 6, № 2. – С. 179–183.

10. Петрух І.М., Остапів Д.Д. Стан білків тканин окремих органів мишей при згодовуванні їм мозку великої рогатої худоби // Наук.-техн. бюл. Ін–ту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2006. – Вип. 7, № 1, 2. – С. 96–100. (Дисертант визначала вміст загального білка, якісний і кількісний склад білкових фракцій, узагальнила отримані результати та написала статтю).

11. Локалізація фізіологічного пріона в мозку великої рогатої худоби / В. Влізло, П. Вербицький, В. Стадник, Х. Майор, І. Петрух // Ветеринарна медицина України. – 2007. – №10. – С. 8–10. (Дисерттант відібала матеріал, провела дослідження та узагальнила отримані результати).

12. Діагностика губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби: Методичні рекомендацій / В.В. Влізло, П.І. Вербицький, А.В. Абрамов, О.В.Ложкіна, Д.Д. Остапів, І.М. Петрух, Ю.В. Мартин, Х.Я. Майор, В.В. Стадник. – Київ, 2007. – 61 с. (Дисертант брала участь у впорядкуванні рекомендацій та підготувала до друку 3.4.1, 3.4.1.1 і 3.4.1.2 підрозділи 3 розділу).