Анотація до роботи:

Ніщеменко М.П. Фізіолого-біохімічне обґрунтування використання амінокислот та препарату Мікорм для підвищення продуктивності тварин – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук зі спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

У дисертації представлені результати досліджень впливу продуктів біотехнологічного синтезу – гранул амінокислот лізину, аргініну, метіоніну і тирозину, імплантованих молодняку великої рогатої худоби в період відгодівлі, на фізіологічний стан, гормональний статус (рівень гормону росту та інсуліну в плазмі крові), обмін білків (рівень загального білка, альбумінів, амінного і залишкового азоту, вільних амінокислот у крові, активність тканинних ферментів) та вуглеводів (вміст летких жирних кислот у рубці та крові тварин, глюкози в крові), ліпідний, мінеральний обмін, морфофункціональні показники крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну), а також на м’ясну продуктивність та хімічний склад і калорійність м’язової тканини тварин після забою. Представлено ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою великої рогатої худоби, якій імплантували гранули амінокислот, і встановлено економічну ефективність від застосування амінокислот при відгодівлі молодняку.

Описано особливості впливу згодовування куркам-несучкам продукту біотехнологічного синтезу мікорму на фізіологічний стан, обмін білків (вміст загального білка, альбумінів, сечовини, амінного і залишкового азоту, вільних амінокислот в крові, активність тканинних ферментів), вуглеводно-ліпідний обмін, кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну в крові. Досліджено активність протеолітичних, ліполітичних і амілолітичних ферментів органів травлення, а також перетравність та засвоєння поживних речовин раціону в курок за згодовування мікорму як кормової добавки, морфологічні та якісні показники яєць, отримані від несучок під час проведення експерименту. Визначено економічну ефективність згодовування мікорму як кормової добавки до раціону курок-несучок.

1. У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень експериментально і теоретично обґрунтовано новий науковий підхід щодо застосування імплантованих гранул амінокислот та препарату Мікорм для підвищення продуктивності тварин. Встановлено позитивний вплив імплантованих підшкірно гранул лізину, аргініну і метіоніну на фізіологічний стан, гормональний статус та обмін речовин у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. Доведено високу ефективність застосування кормової добавки Мікорм на продуктивність курок-несучок, а також вплив її застосування на обмін білків, вуглеводно-ліпідний обмін, активність ферментів органів травлення.

2. Підшкірна імплантація молодняку великої рогатої худоби гранул лізину, аргініну та метіоніну в зону акупунктури у ділянці вуха викликала вірогідне збільшення рівня СТГ та інсуліну в плазмі крові тварин протягом експерименту (р<0,05; р<0,01), яке, очевидно, відбувається завдяки стимуляції функції гіпоталамо-гіпофізарної системи. Встановлено високий позитивний корелятивний зв’язок між вмістом соматотропного гормону та рівнем інсуліну в плазмі крові у дослідних тварин (r = 0,860) і (r = 0,810).

3. Під впливом гранул лізину, аргініну та метіоніну в крові тварин зростав вміст білка і його альбумінової фракції відповідно на 11,0–13,6% та 8,5–13,6% (р<0,05; р<0,01), а концентрація амінного і залишкового азоту та сечовини вірогідно зменшилась (р<0,05; р<0,01; р<0,001), що свідчить про активне використання цих метаболітів в організмі. Зменшення концентрації вільних амінокислот крові у тварин дослідних груп на 15,5–18,4% (р<0,05) вказує на їх інтенсивне використання як резерву пластичного матеріалу для синтезу тканин під впливом гормонів соматотропіну та інсуліну.

4. Після імплантації гранул лізину, аргініну та метіоніну встановлено вірогідне збільшення активності трансаміназ, лужної фосфатази, а також виявлено позитивний корелятивний зв’язок між вмістом соматотропіну і активністю АсАТ – (r = 0,920), АлАТ – (r = 0,590), лужної фосфатази – (r = 0,588), що свідчить про стимулюючий вплив гормону росту на біохімічні процеси через активацію ферментних систем.

5. Імплантовані гранули лізину, аргініну та метіоніну викликають вірогідне збільшення вмісту загальних ліпідів крові на 16,3–21,8 % (р<0,05; р<0,01), а також триацилгліцеролу в крові тварин на 16,7–32,8% (р<0,05; р<0,001).

6. Під впливом імплантованих гранул лізину, аргініну та метіоніну концентрація ЛЖК у рубці тварин дослідних груп мала тенденцію до збільшення; одночасно вірогідно зменшився вміст глюкози в крові в середньому на 19,3% (р<0,05; р<0,01), що свідчить про її активне використання в метаболічних процесах.

7. Підшкірна імплантація гранул лізину, аргініну, а також метіоніну в дозі 300 мг сприяла зростанню добових приростів маси тіла молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі на 11,1–14,0 % (р<0,05; p<0,01), зменшенню витрат кормів на одиницю приросту маси тіла на 7,5–10,2%, а економічний ефект становив 15,50–18,42 грн на одну тварину.

8. Встановлена тенденція до поліпшення забійних показників та якості м’яса, отриманого від тварин, яким імплантували гранули амінокислот, за рахунок збільшення вмісту білка. За якісними та ветеринарно-санітарними показниками отримана яловичина відповідає вимогам чинних стандартів.

9. Підшкірна імплантація гранул тирозину не викликала вірогідних змін гормонального статусу і метаболічних процесів у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі, що підтверджує факт стимулюючої дії лише окремих амінокислот.

10. Згодовування кормової добавки мікорму несучкам позитивно впливало на окремі показники білкового обміну. Встановлено вірогідне зростання активності трансаміназ і лужної фосфатази в крові курей дослідних груп протягом експерименту (р<0,05; р<0,01), а вміст РНК у тканині печінки дослідної птиці протягом експерименту був вірогідно більшим, ніж у контролі (р<0,05; р<0,01).

11. При згодовуванні мікорму в несучок дослідних груп зростав рівень глюкози та загальних ліпідів у крові, що створювало сприятливі умови для енергетичного забезпечення формування та відкладання яєць; встановлено підвищення амілолітичної, протеолітичної та ліполітичної активності ферментів органів травлення у курок, що викликало поліпшення перетравності та засвоєння поживних речовин раціону.

12. Згодовування мікорму сприяє вірогідному підвищенню несучості курей на 8,39–15,4%, збільшенню вмісту каротиноїдів, вітаміну А та В₂ в яйцях, отриманих від несучок дослідних груп. Економічна ефективність застосування мікорму становить 12 грн на кожну 1000 отриманих яєць та сприяє підвищенню рентабельності їх виробництва.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ніщеменко М.П. Зміни деяких показників білкового обміну та продуктивності курей-несучок при згодовуванні мікорму // Зб. наук. праць Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 2, ч. 1. – Біла Церква, 1997.– С. 72–75.

2. Ніщеменко М.П., Саморай М.М. Мікорм – це здоров’я та висока продуктивність яйценоскості птиці // Вет. медицина України. – 1997. – №.1 – С. 16–17. (Дисертант організував дослід, провів лабораторні дослідження, написав статтю).

3. Ніщеменко Н.П., Журбенко А.М., Сидорчук П.И., Саморай Н.Н., Симоненко М.В. Влияние препарата Микорм на яичную продуктивность и некоторые качественные показатели яиц кур-несушек // Сб. науч. тр. „Технология производства продуктов животноводства”. – К.: УСХА, 1991. – С. 107–110. (Дисертант провів дослідження, написав статтю).

4. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Шмаюн С.С. Зміни мінерального обміну у курей після згодовування мікорму //Вісник Полтавського держ. сільгосп. ін-ту. – Полтава, 2001. – №. 2-3. – С. 150. ( Дисертант організував проведення досліду, провів дослідження, написав статтю).

5. Ніщеменко М.П. Обмін речовин та ріст молодняку великої рогатої худоби після імплантації лізину та дійодтирозину // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 17. – Біла Церква, 2001. –– С. 163-168.

6. Ніщеменко М.П. Вплив мікорму на деякі показники обміну білків у курей-несучок та їх продуктивність // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2001. – Вип. 19. – С. 159-163.

7. Ніщеменко М.П. Вивчення тератогенного впливу мікорму при його згодовуванні курам-несучкам // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2001. – Т.3, №4. – С. 205-208.

8. Ніщеменко М.П. Зміна фонду вільних амінокислот крові молодняку великої рогатої худоби після імплантації лізину, аргініну та тирозину // Вісник Сум. НАУ. – Суми, 2002. – Вип. 8. – С. 63-68.

9. Ніщеменко М.П., Саморай М.М. Активність -амілази крові та органів травлення ку-рей-несучок при згодовуванні кормової добавки мікорм // Міжвід. темат. зб. „Ветеринарна медицина” – Харків, 2003. – Т.82. – С. 427-429. (Дисертант організував дослід, провів лабораторні дослідження, написав статтю).

10. Ніщеменко М.П. Активність деяких ферментів органів травлення курей при згодовуванні мікорму // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2003. – Т.5, №2. – С. 86-91.

11. Ніщеменко М.П., Мазуркевич А.Й. Динаміка соматотропного гормону гіпофіза в плазмі крові у телят після імплантації амінокислот // Вісник Сум. НАУ. – Суми, 2003. – Вип. 9. – С. 151-154. ( Дисертант провів дослід, написав статтю).

12. Ніщеменко М.П. Особливості обміну речовин у телят при імплантації амінокислот лізину та тирозину // Вісник Білоцерків. держ. ун-ту. – Біла Церква, 2003. – Вип. 27. – С. 62-70.

13. Ніщеменко М.П., Чуб О.В., Кудлай І.М. Кількість летких жирних кислот у рубці телят після введення лізину та аргініну // Вісник Сум. НАУ. – Суми, 2003. – Вип. 10. – С. 74-78. ( Дисертант організував дослід, провів з методичною допомогою Чуба О.В. лабораторні дослідження, написав статтю).

14. Ніщеменко М.П. Обмін білків та активність амінотрансфераз у молодняку великої рогатої худоби після імплантації амінокислот лізину та аргініну // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2004. – Вип. 23. – С. 129-133.

15. Ніщеменко М.П., Мазуркевич А.Й. Вплив амінокислот на рівень інсуліну в крові телят // Вісник аграрної науки. – К., 2004. – №4. – С. 35-37. ( Дисертант організував дослід, провів лабораторні дослідження, написав статтю).

16. Ніщеменко М.П. Активність амінотрансфераз сироватки крові молодняку великої рогатої худоби після введення амінокислот //Вісник Сум. НАУ. – Суми, 2004. – №2. – С. 101-104.

17. Ніщеменко М.П., Москалик О.Ю. Перетравність і використання поживних речовин в раціонах курок-несучок з різним вмістом мікорму // Міжвід. темат. зб. „Птахівництво”. – Харків, 2004. – Вип. 55. – С. 299-303. ( Дисертант організував та провів дослід, написав статтю).

18. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Сидорчук П.І. Вплив імплантації гранул амінокислот лізину та тирозину на деякі показники обміну речовин у телят // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2004. – Вип. 78. – С. 153-157. (Дисертант організував дослід, провів лабораторні дослідження, написав статтю).

19. Ніщеменко М.П. Якість яєць курей-несучок після згодовування мікорму // Науковий вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т.6. – С. 84-90.

20. Ніщеменко М.П. Активність деяких ферментів антиоксидантної системи у молодняку великої рогатої худоби після введення амінокислот // Вісник Сум. НАУ. – Суми, 2004. – Вип. 7 (12). – С. 116-118.

21. Ніщеменко М.П. Зміни активності лужної фосфатази та вмісту фосфору в крові телят під впливом амінокислот // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2004. – Вип. 4.(28). – С. 189-193.

22. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Ніщеменко І. Продуктивність та якість яєць курок-несучок за згодовування мікорму //Вісник Сумського НАУ. – Суми, 2005. – Вип. 1–2. – С. 259-263.(Дисертант організував дослід, написав статтю).

23. Ніщеменко М.П., Чуб О.В. Зміни вмісту летких жирних кислот у рубці телят після імплантації метіоніну // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2005. – Вип. 89. – С. 157-161. (Дисертант організував дослід, написав статтю).

Патенти

24. Деклараційний патент на винахід 4891 Україна UA 7 А 01К67/02, A61D7/00. Спосіб підвищення м’ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби; М.П. Ніщеменко, А.Й. Мазуркевич (Україна); Держ. деп. інтел. власності –№ 20040503700; Заявлено 18.05.04; Опубл. 15.02.05; Бюл. № 2. – 3 c. (Дисертант організував та провів дослід, підготовив заявку на патент).

25. Деклараційний патент на винахід 10091 Україна UA 7 A 01K 67/00. Спосіб підвищення м’ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби. М.П. Ніщеменко, А.Й. Мазуркевич, І.М. Ніщеменко (Україна); Держ. деп. інтел. власності – № 20041109420; Заявлено 17.11.04; Опубл. 15.11. 05; Бюл. № 11. – 3 c. (Дисертант організував дослід, підготував заявку на патент).

Методичні рекомендації

26. Ніщеменко М.П., Мазуркевич А.Й., Микитюк М.Д. Використання імплантованих амінокислот лізину, аргініну та метіоніну для підвищення м’ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби // Методичні рекомендації. – Біла Церква, 2004. – 12 с. (Дисертант організував лабораторні та господарські дослідження, підготував рекомендації).

Тези доповідей на наукових конференціях

27. Журбенко А.М., Нищеменко Н.П., Лизак Ю.В., Козинец И.П. Медико-биологическая оценка влияния микорма при кормлении кур-несушек //Тезисы докладов республиканской конференции “Биотрансформация вторичного растительного сырья в белковые кормовые продукты”. – Тбилиси, 1987. – С. 112-113. (Дисертант провів лабораторні дослідження, узагальнив результати, написав тези).

28. Журбенко А.М., Нищеменко Н.П., Лизак Ю.В., Козинец И.П. Результаты скармлива-ния курам-несушкам рациона, обогащенного грибным белком // Республиканская научная конференция “Состояние и перспективы развития биотехнологии в животноводстве”. – Харьков, 1988. – С. 164. (Дисертант провів лабораторні дослідження, узагальнив результати, написав тези).

29. Журбенко А.М., Нищеменко Н.П., Лизак Ю.В. Использование микорма как белковой добавки в рационах кур-несушек //Тезисы Всесоюзной конференции “Применение биотехнологии в животноводстве, растениеводстве и ветеринарной медицине”. – Л.–М., 1988. – С. 33-34. (Дисертант організував досліди, написав тези).

30. Нищеменко Н.П., Лизак Ю.В. Влияние микорма на некоторые биохимические показатели крови и качество яиц у кур-несушек // Материалы республиканской конференции “Ветеринарная медицина: экономические и социальные проблемы”. – Харьков, 1990. – С. 160-161. (Дисертант провів методичну розробку та матеріальне забезпечення досліду, написав тези).

31. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Шмаюн С.С. Зміна деяких фізіологічних показників крові у курей-несучок після згодовування мікорму // Матеріали з’їзду Українського фізіологічного товариства. – Донецьк, 1998. Фізіологічний журнал. – 1998. – Т. 44 – №3. – С. 234. (Дисертант провів дослідження, написав тези).

32. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Шмаюн С.С. Вплив імплантації лізину на ріст телят і обмін речовин //Матеріали з’їзду Українського фізіологічного товариства. – Вінниця, 2002. Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48. – №2. – С. 188. (Дисертант провів лабораторні дослідження, написав тези).

33. Ніщеменко М.П. Обмін речовин у телят при введенні аргініну та метіоніну // III конференція Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів. – Харків, – 2004. – С. 88-90.

34. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Сидорчук П.І. Вплив імплантації гранул лізину та тирозину на деякі показники обміну речовин у телят // Матеріали конференції, присвяченої 85-річчю заслуженого працівника народної освіти України, доктора біологічних наук, професора Науменка В.В. // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2004. – Вип. 78. – С. 153-157. (Дисертант організував дослід,, написав статтю).