У дисертації наведено нові дані динаміки макро- і мікроелементів в організмі бджіл залежно від статі, віку, сезону року та вплив додавання мікроелементів до корму на якість зимівлі і продуктивність. 1. Вміст ліпідів і протеїну в зразках найпоширеніших пилконосів Львівської області залежить від виду рослин. Зокрема, найбільша кількість ліпідів спостерігається в обніжжі кульбаби і груші (14,97 та 15,7%), а протеїну - в обніжжі верби та каштану (25,84 та 23,57 мг/100 г сухої речовини). 2. Загальний вміст мінеральних елементів у пилку коливається в широких межах, причому відмінності залежали не тільки від видового складу, але й від району збору. Обніжжя Радехівського району має найбільший сумарний вміст мінеральних елементів 3,6 г золи на 100 г обніжжя, що на 23,3% більше, ніж дослідний матеріал Турківського району. 3. Різні сорти квіткового пилку порівнянно з медом, містили більшу кількість мінеральних речовин: кальцію в 5,4 рази, магнію в 2,9 рази, фосфору в 40,1 рази, заліза в 26,7 рази, марганцю в 25,4 рази, міді в 10,8 рази, цинку в 15,3 рази, кобальту в 8,8 рази. 4. Розроблено спосіб практичного застосування пилку з кульбаби і груші в замінниках перги з метою підвищення атрактивності канді для бджіл у ранньовесняний і літньо-осінній періоди. При застосуванні запропонованого рецепту швидкість поїдання корму збільшується у 2,8-3,2 рази. 5. При підготовці до зимівлі у бджіл збільшується кількість кальцію, заліза, марганцю та цинку в таких частинах тіла, як голова, груди, черевце. Кількість магнію, навпаки, знижується в голові на 22,5%, грудях – на 24,2%, черевці – на 57,7%. 6. Найбільші кількісні зміни щодо вмісту макро- і мікроелементів спостерігаються у личинках до досягнення ними 6-денного віку. Порівнянно з 3-денними личинками кількість кальцію зменшується на 25,8%, магнію – на 19,0%, заліза – на 65,8%, марганцю – на 52,0%, міді – на 46,2%, цинку – на 56,9%, кобальту – на 86,2%. Встановлено, що на початкових стадіях онтогенезу личинкам потрібно більше магнію, цинку, міді та кобальту, а вміст кальцію, заліза та марганцю збільшується в дорослих особинах. 7. Робочі бджоли і трутні неоднаково депонують мінеральні речовини в своєму організмі, найбільш яскраво ці процеси виражені у черевці. Вміст кальцію, магнію, заліза, міді, марганцю є вищим у черевці бджіл, а цинку і кобальту виявилось більше у черевці трутнів. 8. Встановлено рівень оптимальних доз деяких мікроелементів (у розрахунку мг солі на кг корму) FeSО4-100, СоSО4-13, MnSО4-18, CuSО4-25, ZnSО4-38, а також отруйних доз цих же елементів. 9. Розроблено і апробовано кормову добавку з оптимальним вмістом мікроелементів, що вносяться у тимчасові замінники перги для бджіл. Внаслідок додавання її до канді збільшується активність каталази в калі на 46,1% (Р<0,001), що свідчить про кращий перебіг зимівлі. При цьому зменшуються затрати корму на 6,5% та зменшується маса екскрементів у прямій кишці на 7,3%. Залежно від складу корму в сім’ях спостерігається менша кількість підмору на 12,9%. 10. Додавання мікроелементів у білкові замінники перги позитивно впливає на формування екстер’єру, що виражаються у збільшенні довжини хоботка на 1,4% (Р<0,001), довжина переднього крила на 2,4% (Р<0,001), маси 6-денних личинок, порівнянно з контролем, на 3% (Р<0,05), і дорослих особин на 2,4% (Р<0,05) та кращому розвитку кормових залоз і збільшенні тривалості життя. 11. Внаслідок запропонованого типу годівлі у дослідних сім’ях на 8,0% знизилась собівартість 1 кг умовного меду. |
