Анотація до роботи:

Тесарівська У.І. Фізіолого-морфологічна оцінка дії натрієвмісних препаратів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2005.

У дисертації на основі теоретичного узагальнення і одержаних результатів запропоновано новий науковий підхід до розуміння дії на фізіологічні процеси сполук з умістом натрію на тлі введення етанолу та гліцеролу.

В роботі наведені дані про вплив натрієвмісних сполук на дихальну та відновлювальну активність клітин, життєздатність умовно-патогенної мікрофлори та личинки дрозофіл, організми тварин інтактних та з модельованими запальними процесами на клітинному, органному, організменному рівнях. Зясовано особливості дії натрієвих препаратів на тлі використання етанолу і гліцеролу як чинників, що підвищують проникнення речовин у клітину залежно від співвідношення окремих інгредієнтів та градієнта концентрації субстанцій.

Проведене комплексне фізіолого-морфологічне дослідження щодо використання натрієвмісних препаратів на предмет використання їх при зовнішніх запальних процесах та ранах.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання наукового завдання щодо фізіологічних та морфологічних особливостей процесів в організмі тварин, які відбуваються на клітинному та організмовому рівнях за дії сполук з різним умістом натрію. Встановлено, що 1 та 2% вміст натрію у гліцеролі та етанолі пришвидшує очищення рани, знижує рівень ексудації та посилює грануляцію.

1. Встановлено зміни дихальної і відновлювальної активності культури клітин курячих ембріонів за дії натрієвмісних сполук. 1%-й вміст натрію на тлі гліцеролу та етанолу в дозі 0,005 і 0,01 мл пригнічував транспорт електронів як у дихальному ланцюзі, так і в зовнішнє середовище, а доза 0,02 мл стимулювала зовнішньоклітинний транспорт електронів. Підвищення дихальної і відновлювальної активності клітин за дії дози 0,02 мл зумовлене стимуляцією аеробного гліколізу та проліферацією.

2. Виявлено неоднозначний вплив натрієвмісних препаратів на мікробну життєздатність. За дії мінімальної концентрації (0,25%) натрію на тлі етанолу наставала загибель Ps. aureginose, St. epidermis, St. aureus, E. coli. Висока бактерицидна дія на мікрококи проявлялась за 2% концентрації натрію, а 1%-й його вміст у препараті тільки зупиняв їх життєдіяльність. 30%- та 70%-й етанол виявив властивості, аналогічні 0,5% концентрації натрію в етанолі – гальмував розвиток мікрококів та сприяв загибелі Ps. aureginose, St. epidermis, St. aureus та E. coli.

3. Тривалість життєздатності личинок дрозофіл була найдовшою за умов перебування їх в ізотонічному розчині хлориду натрію. Збільшення концентрації NaCl до 3% скорочувало життєздатність личинок у 2,7 раза, а перебування у 1 і 2% натрієвмісного препарату пришвидшувало загибель відповідно у 5 і 4 рази. Дія розчинів за різної концентрації натрію, гліцеролу і етанолу на личинки мухи Drosofila melanogaster була лярвоцидною.

4. Вивчення резорбційної реакції шкіри за одноразового нашкірного нанесення спиртової натрієвмісної сполуки з ефіром виявило підвищення величини числа гематокриту (на 43%), чисельності еритроцитів (на 38%) та зниження кольорового індексу (на 11,8%), багаторазове нанесення (упродовж 10 діб) - приводить до статистично вірогідного збільшення показника гематокриту (на 46%) та середнього об'єму еритроцитів (на 33%). Натрієвмісна сполука без ефіру збільшила величину кольорового показника (на 11,8%) та середню кількість гемоглобіну в еритроциті (на 13,6%). Діетиловий ефір незадовільно впливає на клітинну реакцію червоної крові.

5. Дослідженнями особливостей гемопоезу під впливом інтенсивності резорбційних процесів шкіри, спричинених 20-добовою аплікацією натрієвмісних препаратів встановлено відсутність негативних наслідків для організму в цілому. Збільшення концентрації гемоглобіну за умов застосування 2% гліцетинату впродовж 10 діб, на фоні олігоцитемії, підтримувався появою великих гемоглобінонаповнених еритроцитів, а на 20-ту добу - за рахунок великого числа дрібних дискоклітин з низьким вмістом гемоглобіну. Аналогічна картина гемопоезу, але з менш вираженими процесами, спостерігалася за дії 1% гліцетинату.

6. Відновлення гомеостазу в організмі тварин з модельованим запальним процесом проходило швидше щодо тварин з інтактними ранами за умов щоденного застосування різних доз 2% гліцетинату, про що свідчить збільшення числа еозинофілів та моноцитів на фоні нейтропенії на 3-тю добу перебігу запалення - це перелом у запальному процесі та шлях до початку видужування.

7. Нами встановлено зниження рівня ексудації запального процесу під впливом натрієвмісних сполук. Антиексудативна активність на 1-й годині досліду за умов одноразового нанесення 1,6% калінату становила 42,8%, 2% калінату - 28,5% та 2% гліцетинату - 23,8%. На 2-й годині дія 2% гліцетинату знижувалась значно менше порівняно з досліджуваними препаратами і утримувалась на вищому рівні впродовж 3 і 4-ї годин. Двотижнева експозиція препаратів на шкіру спричинила підвищення антиексудативної реакції і становила: за дії 1,6% калінату - 70,0%, 2% калінату – 62,5% та 2% гліцетинату - 72,0%. Порівняльне дослідження 1 та 2% гліцетинату вказує на ефективнішу дію 1% препарату на 1,2 пункта.

8. Цитологічні показники раневого ексудату та гістологічна картина біопсійного матеріалу країв рани вказують на те, що репаративні процеси в рані пришвидшуються за дії 1% натрієвмісного препарату, про що свідчить поява великої чисельності зрілих макрофагів на тлі нейтропенії уже з 2 і до 4-ї доби перебігу запального процесу. Повна епітелізація дефекту рани за умов застосування 1% гліцетинату відбувається впродовж 12 діб, що на 5 діб раніше, ніж за використання загальноприйнятого способу.

9. Встановлено пришвидшення процесу утворення грануляційної тканини, епідермізації та епітелізації за умов дії 1 і 2% гліцетинату у ранах свійських та домашніх тварин. Загоювання відбувається у два рази швидше і завершується на 7-8-му добу.

Публікації автора:

1. ТесарівськаУ.І. Гістоморфологічні зміни в шкірі кролів за умов аплікації препарату з натрієм // Збірник статей міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва”. – Львів, 1997. – С. 99-100.

2. Шкодяк Н.В., Тесарівська У.І., Малик О.Г. Фізіолого-біохімічний профіль показників крові інтактних щурів, з модельним запаленням та за умов дії натрієвмісного препарату // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. – Львів, 1998. - С. 259-260. (Дисертант брала участь у плануванні та проведенні експерименту, провела гематологічні дослідження, статистичну обробку та узагальнення результатів).

3. Морфологічна картина крові та шкіри тварин при вивченні шкірно-резорбтивної дії натрієвмісних препаратів / Коцюмбас І.Я., Малик О.Г., Чура Д.О.,

Тесарівська У.І., Мартиник С.Я. // Вісник Білоцерківського аграрного університету. – Біла Церква, 1998. - Вип. 6. - Ч. 2. - С. 154-157. (Дисертант провела дослідження морфологічної картини крові та шкіри, статистичну обробку результатів та підготувала статтю).

4. Морфологія загоювання інфікованої рани під впливом гліцетинату 1% /

Малик О.Г., Тесарівська У.І., Патерега І.П., Мартиник С.В., Коцюмбас Г.І., Гонцар Г.В. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 1999. - Вип. 2. -- С.124-132. (Дисертант провела планування та організацію роботи, виконала частину експериментальних досліджень, проаналізувала та узагальнила отримані дані, підготувала статтю до друку).

5. Фізіолого-біохімічна та морфологічна оцінка дії натрієвмісних препаратів за умов експериментального набряку в білих щурів / Коцюмбас І.Я., Патерега І.П., Чура Д.О., Малик О.Г., Тесарівська У.І., Шкодяк Н.В., Сободош О.Й. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2000. - Т. 2 (№ 2). - Ч. 1. - С.102-105. (Дисертант провела гематологічні експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз та узагальнення результатів і підготувала статтю до друку).

6. Особливості життєдіяльності личинок дрозофіл у розчинах із різною концентрацією натрію та спиртів / О.Г.Малик, У.І.Тесарівська, С.В.Колотило, С.Я.Мартиник // Вісник Білоцерківського аграрного університету. – Біла Церква, 2003. – Вип. 25. - Ч. 2. - С.160-164. (Дисертант провела планування дослідів, виконала експериментальні дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результів і підготувала статтю до друку).

7. Шкодяк Н.В., Тесарівська У.І., Малик О.Г. Динаміка біохімічних показників крові щурів за нашкірного нанесення натрієвмісних препаратів// Вісник Білоцерківського аграрного університету. – Біла Церква, 2003. – Вип.25. - Ч. 3. - С.167-173. (Дисертант виконала гематологічні дослідження, статистичну обробку та проаналізувала одержані результати).

8. Дослідження ранозаживляючої та протизапальної дії натрієвмісних препаратів на домашніх та сільськогосподарських тваринах / Процик Я.М., Тесарівська У.І., Патерега І.П., Малик О.Г., Завірюха В.І., Якубовський Ф.П., Мисак А.Р. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені

С.З. Гжицького. – Львів, 2003. - Т. 5 (№ 3). - Ч. 1. - С. 124-128. (Дисертант спланувала та взяла участь у проведенні експериментів, проаналізувала одержані результати та підготувала статтю до друку).

9. Тесарівська У.І. Морфологічна картина крові та шкіри кролів за одноразової аплікації натрієвмісного препарату // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2003. - Т. 5 (№ 2). - Ч. 3. - С. 173-175

10. Гліцетинат 1% для ветеринарної медицини. Технічні умови: ТУУ 24.4-00485670-044-2004: Коцюмбас І.Я., Малик О.Г., Косенко М.В., Процик Я.М., Тесарівська У.І., Шкодяк Н.В., Чура Д.О., Рожко М.С. Затверджено Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 6.08.2004: Термін дії встановлений з 2004 р. – Львів, 2004. -28 с. (Дисертант організовувала досліди, представила дані фізіолого-морфологічних досліджень дії препарату, взяла участь у написанні та оформленні технічних умов).

11. Гліцетинат 2% для ветеринарної медицини. Технічні умови: ТУУ 46.15.497.2000 (зміни №1): Коцюмбас І.Я., Малик О.Г., Косенко М.В., Процик Я.М., Тесарівська У.І., Шкодяк Н.В., Чура Д.О., Рожко М.С. Затверджено Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 6.08.2004: Термін дії встановлений з 2004 р. – Львів, 2004. -28 с. (Дисертант організовувала досліди, представила дані фізіолого-морфологічних досліджень дії препарату, взяла участь у написанні та оформленні технічних умов).