1. Аналіз спеціальної літератури виявив, що у науковій літературі недостатньо висвітлені такі питання: відсутні відомості, які дозволили б скласти чітку картину динаміки змін показників аеробної та анаеробної продуктивності у студентів на заняттях фізичного виховання; залишаються не виясненими інтеркореляційні відношення між окремими параметрами аеробної та анаеробної продуктивності; дотепер зустрічаються лише окремi відомості про вплив психофiзичних i психiчних показникiв на фізичну і розумову працездатність студентів; встановлено, що в пiдходах рiзних авторiв до оцiнювання психофiзичних показникiв є багато спiльного, i разом з тим трапляються розбіжності; відкритим залишається питання розрахунку рівня та допустимих верхніх меж навантаження, яке більш за все сприяє покращенню фізіологічних і біохімічних показників, що визначають резерви здоров’я; до кінця не вирішеним залишається питання впливу засобів фізичного виховання на розумову та фізичну працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості; не вивчений взаємозв’язок розумової і фізичної працездатності студентів з обсягом рухової активності і показниками фізичної підготовленості. 2. За результатами дослідження вихідних даних фізичного стану студентів I-IV курсів Рівненської філії Європейського університету встановлено: за класифікацією Національного інституту здоров’я США (1993) і за результатами інших авторів, отриманими раніше, показники морфофункціонального стану студентів I-IV курсів Європейського університету м. Рівного відповідають встановленим нормам; проте кількісний склад медичних груп студентів з 2002 до 2005 рр. збільшився з 11 до 19 %; аналіз статистично оброблених показників індексу рухової активності за тиждень становить 6,88-10,08 %, на старших курсах – 4,35-4,74 %; за регіональними оцінювальними таблицями обсягу рухової активності понад 30% студентів молодших і 50% старших курсів віднесені до груп із нижчим за середній і низьким рівнем рухової активності; за оцінкою Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України показники фізичної підготовленості студентів I-IV курсів переважно оцінені трьома балами, а такі фізичні якості, як швидкісно-силові можливості (стрибок у довжину з місця) і гнучкість, – двома балами; дослідження розумової працездатності виявило низький рівень її показників (швидкості переробки зорової інформації, коефіцієнта ефективності і коефіцієнта продуктивності) у студентів першого курсу порівняно зі старшокурсниками (Р < 0,001), що підтверджують аналогічні результати досліджень інших авторів щодо адаптації першокурсників до напруженої розумової праці, найвищі темпи розумової втоми притаманні першокурсникам, на старших курсах вони приблизно однакові; отже, умови та організація навчального процесу з фізичного виховання (дворазові заняття на молодших курсах) у ВНЗ не сприяють поліпшенню здоров’я студентів і не підвищують розумову працездатність; за показниками фізичної працездатності істотних розбіжностей між студентами різних курсів у переважній більшості не було встановлено (Р > 0,05), проте якісна оцінка окремих результатів за регіональними оцінювальними таблицями не перевищувала середнього рівня. 3. Експериментально обґрунтовано доцільність використання комплексно-колової форми організації академічних занять зі студентами експериментальної групи, суть якої полягала у використанні таких методів і методичних прийомів: проведення комплексних занять; методу колового тренування; організації занять з переважною спрямованістю на розвиток витривалості і швидкісно-силових якостей; підбору вправ, які дозволяли сполучати фізичну і технічну підготовку; застосування елементів видів спорту та оздоровчого тренування; зміна загальноприйнятих у практиці часових співвідношень між окремими частинами занять на користь основної частини. 4. Експериментальна програма позитивно вплинула на фізичний стан студентів вищого навчального закладу недержавної форми власності Європейського університету у м. Рівному: значною мірою збільшився обсяг рухової активності студентів експериментальної групи за період 2004-2005 навчального року: обсяг загальної рухової активності студентів експериментальної групи збільшився на 86,6 %, а фізкультурно-оздоровчої – більше ніж у 3 рази (Р < 0,001); у процесі експерименту було встановлено, що завдяки більш високим темпам приросту зміни у показниках фізичної підготовленості студентів експериментальної групи виявилися набагато значнішими, ніж у контрольній групі: швидкість бігу на 100 м покращилася на 3,1 %; витривалість (біг на 3000м) – на 15,8 %; м’язова сила (згинання і розгинання рук в упорі лежачи) – на 38,4 %; швидкісно-силові якості (стрибок у довжину з місця) – на 18,3 %; спритність (біг 4х9 м) – на 10,2 %; гнучкість (нахили тулуба вперед з положення сидячи) – на 22,3 %; відбулися значні позитивні зрушення у переважній більшості показників соматичного здоров’я: за показником життєвого індексу результати покращилися на 3,17 мл/кг, за силовим індексом – на 3,95 %, за індексом Робінсона – на 3,46 ум. од., за індексом пропорційності – на 7,21 см і за показником міцності статури – на 4,13 см/кг. У всіх випадках рівень вірогідності – Р < 0,001. 5. Впровадження експериментальної програми у навчально-виховний процес суттєво вплинуло на поліпшення показників розумової працездатності – зосередженості, стійкості та концентрації уваги, зокрема, швидкість переробки зорової інформації у студентів експериментальної групи збільшилася від 2,47 до 12,61 біт/с (більше ніж у 5 разів), коефіцієнт ефективності – від 0,44 до 0,78 ум. од. (на 73,3 %), коефіцієнт продуктивності – від 0,22 до 0,72 (більше ніж у 3 рази). У всіх випадках рівень вірогідності змін виявився досить високий (Р < 0,001). Аналогічні зміни відбулися за показником фізичної працездатності (індексом Гарвардського степ-тесту): результати за цим тестом збільшилися від 54,61 до 72,21 % (Р < 0,001). 6. Позитивні зрушення у результатах експериментальної групи значною мірою позначилися на тісноті взаємозв’язків розумової і фізичної працездатності з обсягом рухової активності і фізичної підготовленості: коефіцієнт кореляції зріс від 0,289 до 0,713 (Р < 0,05); найбільш значні взаємозв’язки виявилися між індексом Гарвардського степ-тесту та показниками рухової активності (r = 0,608) і фізичної підготовленості студентів експериментальної групи – r = 0,312 – 0,713. 7. Можна констатувати, що експериментальна програма, в основу якої були покладені ефективні форми, методи і засоби підвищення розумової і фізичної працездатності, позитивно вплинула на фізичний стан студентів приватного вищого навчального закладу у м. Рівному і може бути впроваджена у навчально-виховний процес інших кафедр фізичного виховання інститутів та університетів України. |