1. Вперше науково обгрунтований вплив фізико-хімічних властивостей полівінілпіролідону різних молекулярних мас на біофармацевтичні характеристики помірно розчинних у воді лікарських речовин у модельних розчинах та у твердій дозованій формі; вивчений характер взаємодії макромолекул ПВП між собою і молекулами розчинника у водному розчині та у присутності електролітів, що входять до складу препарату «Неогемодез» («Гемодез-Н»); обгрунтовані критерії якості субстанцій ПВП з М.м. 8000 ± 2000, М.м. 12600 ± 2700 і плазмозамінних препаратів на їх основі. 2. За допомогою методу віскозиметрії і ексклюзивної високоефективної рідинної хроматографії встановлено, що у водних розчинах характер та концентрація електролітів впливають на форму та розмір молекул ПВП різних молекулярних мас та призводять до зміни характеру взаємодії молекул ПВП між собою і молекулами розчинника. Введення натрію хлориду в концентрації 0,9 % у водний розчин ПВП ініціює процес компактизації макромолекулярного клубка внаслідок руйнування впорядкованої структури води навколо макромолекул полімеру. 3. Встановлено, що ПВП різних молекулярних мас утворює з парацетамолом комплекс у співвідношенні мономерний фрагмент ПВП : молекула парацетамолу
1 : 1. Вивчений механізм взаємодії ПВП різних молекулярних мас з парацетамолом у воді і показано утворення водневого звязку між киснем карбонільної групи ПВП та воднем гідроксильної групи парацетамолу. Розраховано значення зміни вільної енергії Гіббса в комплексі парацетамол - ПВП М.м.12600 (8,8 кДж/моль), парацетамол - Кollidon 17 PF (10,0 кДж/моль), парацетамол - Кollidon 25
(12,7 кДж/моль), парацетамол - Кollidon 30 (13,6 кДж/моль). Встановлена прямопропорційна залежність кількості фрагментів молекули ПВП, що беруть участь у комплексоутворенні, та розчинності парацетамолу від величини молекулярної маси ПВП. 4. Обгрунтовано застосування ПВП різних молекулярних мас в техноло-гічному аспекті при створенні рідких лікарських форм парацетамолу з високою біодоступністю. Встановлено, що при масовому співвідношенні ПВП : парацетамол приблизно 4 : 1 розчинність парацетамолу у воді збільшується в 3,2 - 3,4 рази. 5. Вивчений вплив ПВП з М.м. 12600 ± 2700 на швидкість вивільнення атенололу із таблеток, одержаних методом вологої грануляції. Для таблеток зволожених ПВП в порівнянні з таблетками, що зволожені водою, встановлено збільшення вивільнення атенололу приблизно в 1,5 рази. 6. Показана можливість використання методики ексклюзивної високоефек-тивної рідинної хроматографії на колонках TSK GEL 3000 SWXL і 4000 SWXL для оцінки вмісту низько- і високомолекулярних домішок в інфузійних препаратах «Неогемодез» («Гемодез-Н»), «Гемодез». 7. Обгрунтовані критерії показника «Вязкість» для субстанцій ПВП з
М.м. 8000 ± 2000, М.м. 12600 ± 2700 і плазмозамінних препаратів на їх основі, які дозволяють надійно стандартизувати і відрізняти субстанцію ПВП з М.м. 8000 ± 2000 від ПВП з М.м. 12600 ± 2700 та «Неогемодез» («Гемодез-Н») від «Гемодезу», який заборонено для медичного застосування в Україні. Розраховані граничні межі показника «Характеристична вязкість» для ПВП з М.м. 8000 ± 2000 (0,062 - 0,088), ПВП з М.м. 12600 ± 2700 (0,086 - 0,119); більш вузькі, у порівнянні з закладеними в АНД, припустимі межі показника «Відносна вязкість» для препаратів «Неогемодез» («Гемодез-Н»): 1,40 - 1,70, «Гемодез»: 1,62 - 2,10. Показана доцільність введення показника «Характеристична вязкість» в АНД на ПВП з
М.м. 8000 ± 2000 та нових меж показника «Відносна вязкість» в АНД на «Неогемодез» («Гемодез-Н»). 8. Розроблена методика визначення характеристичної вязкості по одному вимірюванню для експресного проведення тесту «Середнє значення молекулярної маси ПВП» при контролі якості субстанцій ПВП з М.м. 8000 ± 2000 і М.м. 12600 ± 2700 та препарату «Неогемодез» («Гемодез-Н»). |
