Анотація до роботи:

Величко М.В. Флора Чивчинських гір (Українські Карпати): аналіз, созологічна характеристика й охорона.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню флори Чивчинських гір – одного з найбільш віддалених і своєрідних за геологічною будовою регіонів Українських Карпат. Наведена історія ботанічних досліджень, охарактеризована рослинність за домінантною та флористичною класифікаціями.

Встановлено, що флора судинних рослин Чивчин налічує 823 види, які належать до 336 родів, 92 родин та 5 відділів. Аналіз систематичної та географічної структур засвідчив переважно середньоєвропейський характер флори з виразністю рис бореальності. Проаналізовані біоморфологічна та екологічна структури флор.

Складено зведений список ендеміків Українських Карпат, визначено перелік ендемічних таксонів дослідженого регіону, проаналізована їх систематична структура та висотний розподіл. Наведена созологічна характеристика ендеміків Чивчинських гір та запропоновано перелік ендеміків, яким слід надати природоохоронного статусу.

Представлено зведений список видів флори, занесених до созологічних переліків, який налічує 91 вид. Наведено перелік родин, найбільш насичених раритетними видами, їх розподіл за висотними поясами, категоризація за ознаками структури популяцій. У дисертації розглянуто зростання цих видів на окремих гірських масивах, в результаті чого за рівнем созологічної цінності виділені чотири групи гірських масивів. Здійснена оцінка Чивчинських гір як “ключової ботанічної території”. Наведені дані про таксони, що були описані з регіону.

Висвітлена історія формування природно-заповідного фонду в регіоні та факти необґрунтованої ліквідації низки пам’яток природи у 70-80 роках. Проведена оцінка репрезентативності природно-заповідного фонду та намічені шляхи його оптимізації.

1. Флора судинних рослин Чивчинських гір налічує 823 види, які належать до 92 родин і 336 родів. З них два види, нові для Українських Карпат, понад 50 – нові та забуті таксони.

2. За систематичною структурою досліджена флора відзначається високою різноманітністю й таксономічною насиченістю. Порівняльний аналіз показників систематичної структури засвідчив, що при середньоєвропейському в цілому її характері, в ній виразно простежуються риси бореальності.

3. За результатами аналізу географічної структури встановлена приналежність флори Чивчинських гір до середньоєвропейського типу з переважанням елементів монтанних, океанічних, темперантних та субтемперантних флор. Разом з тим в її складі значною є участь видів характерних для європейсько-азійських бореальних субконтинентальних флор.

4. На основі вивчення біоморфологічної структури флори встановлено, що в цілому спектр життєвих форм типовий для флор помірної зони та аналогічних ландшафтно-кліматичних умов і відповідає комплексу природних умов досліджуваної території.

5. Аналіз екологічної структури флори вказує на переважання у її складі мезофітів, мезотрофів, індеферентних по відношенню до хімізму субстрату видів та геліофітів, що властиво для флор Середньої Європи. Значна участь кальцієфілів, мезогігрофітів і гігрофітів відображає регіональну специфіку вертикальної поясності досліджуваної території.

6. Чивчинські гори один з найбагатших на ендеміки регіонів Українських Карпат, що свідчить про високий рівень специфічності досліджуваної флори та її автохтонний характер. Більшість ендеміків зосереджені в субальпійському та верхньому лісовому поясах, де найчастіше зустрічаються вапнякові відслонення.

7. Про високу созологічну цінність території Чивчинських гір свідчить зростання тут 6 видів з “Світового Червоного списку”, 8 – з “Європейського Червоного списку”, 4 – з “Бернської конвенції”, 62 – з “Червоної книги України” і 35 – з “Червоного списку Карпат”. До числа регіонально рідкісних віднесені 34 види. Територія Чивчин є також цінною як “locusі classicае” 18 видів, 10 різновидностей і 9 форм.

8. За результатами оцінки Чивчинських гір як ключової ботанічної території встановлено, що в їхніх межах ростуть 71,4 % видів флори Українських Карпат загрожуваних в глобальному масштабі, 36,4 % – загрожуваних в європейському масштабі, 47,8 % ендеміків і 54,2 % субендеміків Українських Карпат. Найвищий рівень созологічної значимості характерний для масивів Гнєтєса-Фатія Банулуї (63 раритетних види), Сулігул-Чивчин (60 видів) і хребта Чорний Діл (61 вид).

9. У зв'язку з високою созологічною цінністю досліджуваного регіону, недостатнім рівнем розвитку мережі заповідних об’єктів, припиненням тут лісозаготівлі та випасу обгрунтована доцільністю організації двох національних парків – Черемоського і Верховинського з перспективою створення в майбутньому білатерального міждержавного україно-румунського природного резервату в рамках реалізації положень Карпатської конвенції та формування Всеєвропейської екомережі.

Публікації автора:

1. Анастасій С.Г., Величко М.В., Клепач І.А., Якимчук М.К. Поширення Cortusa mattioli L. на території Радянської Буковини // Укр. ботан. журн. – 1978. – Т.35. – №5. - С. 528-529.

2. Величко М.В., Чорней І.І., Буджак В.В. До поширення Aconitum jaсquinii Rchb. (Ranunculaceae Juss.) у Чивчинських горах (Українські Карпати) // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць Вип. 193: Біологія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 78-84.

3. Величко М.В., Чорней І.І. Ботанічна характеристика урочища Мокринів Камінь у Чивчинських горах (Українські Карпати) // Заповідна справа в Україні. – 2003. – Т.9, вип.2. – С. 16-18.

4. Величко М.В., Чорней І.І., Буджак В.В. Інвентаризаційний список судинних рослин Чивчинських гір (Українські Карпати) // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 223: Біологія. – Чернівці: Рута, 2004. – С.152-161.

5. Величко М.В., Стефаник В.И. Кариологическая характеристика некоторых высокогорных видов флоры Украинских Карпат // Мат. 6 конф. молодых ботаников Украины (Киев, февраль 1979 г.). – Киев: Наук. думка, 1979. – С. 7-9.

6. Величко М.В. Созологічна характеристика флори хребта Чорний Діл (Чивчинські гори, українські Карпати) // Молодь у вирішенні регіональних транскордонних проблем екологічної безпеки. Перспективи формування Панєвропейської Екологічної мережі: Мат. третьої міжнар. наук. конф. (Чернівці: 21-22 квітня 2004 р.). – Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – С. 151-153.

7. Чорней І.І.,Буджак В.В., Величко М.В. Ботанічна характеристика памятки природи місцевого значення “Жупани” (Буковинські Карпати) // Біорізноманітність флори: проблеми збереження і раціонального використання. Репродуктивна здатність рослин як основа їх збереження і поширення в Україні: Мат. міжнар. наук. конф. присв. 150-річчю Ботанічного саду ЛНУ ім. І.Франка і сесії ради ботанічних садів України (Львів, 27-29 квітня 2004 р.). – С. 120.

8. Величко М.В., Чорней І.І. До поширення Saxifraga luteo-viridis Schott. et Kotschy (Saxifragaceae) в Українських Карпатах // Там само. – С. 92-94.

9. Чорней И.И., Величко Н.В., Буджак В.В. Saussurea porcii Degen (Asteraceae) в Украинских Карпатах // Роль ботанических садов в сохранении и обогащении биологического разнообразия видов: Тез. докл. Международной научн. конф. посв. 100-летию Ботанического сада Калининградского гос. ун-та (г. Калининград, 14-18 сентября 2004 г.). – Калининград: Изд-во КГУ, 2004. – С.94-95.

10. Величко М.В., Чорней І.І. Систематична структура флори Чивчинських гір (Українські Карпати) // Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Мат. четвертої наук. конф. (Чернівці, 5-6 травня 2005 р.). – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – С. 48-50.