Анотація до роботи:

Бондарева Л.В. Флора та рослинність Гераклейського півострова. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Никітській ботанічний сад – Національний науковий центр УААН, Ялта, 2008.

Дисертація присвячена вивченню складу і структури спонтанної флори і природної рослинності Гераклейського півострова. Флора Гераклейського півострова включає 786 видів вищих судинних рослин з 399 родів, 85 родин, 6 класів і 4 відділів. Аналіз систематичної, ареалогічної, біоморфологічної та екологічної структур дозволив виявити регіональні особливості флори. Природна рослинність Гераклейського півострова узагальнюється 11 класами, 11 порядками, 13 союзами, 16 асоціаціями. Вперше описано 4 асоціації, 4 субасоціації, 8 варіантів асоціацій. Дана созологічна оцінка флори і рослинності. Виявлено 68 рідкісних видів і 5 раритетних синтаксонів; запропоновані заходи щодо охорони рослинного покрову.

1. Вперше дана комплексна оцінка стану рослинного покриву Гераклейського півострова на підставі вивчення спонтанної флори і в результаті класифікації природної рослинності; розроблені регіональні заходи його охорони. Склад і структура флори і рослинності Гераклейського півострова обумовлюються особливостями його фізико-географічних характеристик.

2. Флора Гераклейського півострови включає 786 видів (767 аборигенних і 19 адвентивних), які відносяться до 399 родів, 85 родин, 6 класів і 4 відділів і носить середземноморський характер, що підтверджується даними систематичного і ареалогічного аналізу. У систематичному спектрі флори Гераклейського півострова, на відміну від флори Криму, високе положення займає Chenopodiaceae, в хорологічному – знижується частка таксонів з ареалами Голарктичного і Євразіатського степового типу, але збільшується частка видів (73,3%) з ареалами, пов'язаними з Середземномор'ям. На долю кримських ендеміків припадає 4,7% флори Гераклейського півострова.

3. Біоморфологічний спектр флори Гераклейського півострова близький до спектру флори Криму. З трав'яних рослин переважають полікарпічні трави; серед монокарпіків найбільше озимих однолітників. У групі лігніфікованих форм за кількістю видів домінують напівчагарнички. Ритм річного розвитку флори близький до середземноморського типу.

4. У екологічному спектрі флори Гераклейського півострова спостерігається зниження частки мезофітів (у 1,5 рази) і сциофітів (у 2 рази) у порівнянні з флорою Криму. У спектрі по відношенню до засолення грунту, також як і у флорі Криму, переважають глікофіти; сумарна частка галофітів і факультативних галофітів невелика (8,02%).

5. Природна рослинність Гераклейського півострова віднесена до 11 класів, 11 порядків, 13 союзів, 16 асоціацій, 4 субасоціацій, 8 варіантів асоціацій, які характеризують: лісові і рідколісові угруповання (Quercetea pubescentis-petraea); степові і напівчагарничкові фітоценози (Festuco-Brometea); рослинність морського узбережжя (Crithmo-Limonietea, Cakiletea maritimae) і засолених грунтів (Asteretea tripolii, Juncetea maritimi, Festuco-Puccinellietea, Thero-Salicornietea); водну і повітряно-водну рослинність прісноводних і слабо мінералізованих джерел, а також вершин бухт (Bolboschoenetea maritimi, Phragmitо-Magnocaricetea, Isoeto-Nanojuncetea). Вперше описані 4 асоціації, 4 субасоціації і 8 варіантів.

6. Виявлено 68 рідкісних видів, з яких 44 занесені в існуючі Червоні списки, а 40 запропоновано для Червоної книги Криму. Відмічені види з мінімальним числом місцезростань на території Криму, України і Східної Європи (Bupleurum odontites, Cladium martii, Geropogon hybridus, Plantago coronopus, Scirpus hippolyti, Schoenus nigricans). Фітоценози 5 синтаксонів мають першу, найвищу, природоохоронну категорію і II-III класи природоохоронного значення, що припускають введення режиму заповідання.

7. Природоохоронна мережа Гераклейського півострова (менше 0,5% території) не відображає флористичного і ценотичного значення регіону. Розроблені науково-обгрунтовані пропозиції щодо оптимізації природоохоронної мережі регіону Севастополя: запропоновано включити до складу природно-заповідного фонду шість нових об'єктів з різним охоронним статусом і пріоритетністю створення.

Публікації автора:

1. Бондарева Л.В. Некоторые особенности флоры Гераклейского полуострова // Бюл. Никит. ботан. сада. – 2002. – Вып. 84. – С. 12-15.

2. Бондарева Л.В. Состав и структура флор охраняемых территорий Гераклейского полуострова (Крым) // Вісті біосфер. заповідніка “Асканія Нова”. – 2002. – Т. 4. – С. 45-49.

3. Бондарева Л.В., Мильчакова Н.А. Флора общезоологического заказника “Бухта Казачья” (Крым, Черное море) // Заповідна справа в Україні. – 2002. – Т. 8, №2. – С. 36-47.

Здобувачем виконані флористичні дослідження, збір й обробка даних, аналіз літературних джерел, охарактеризована флора вищих рослин заказника.

4. Бондарева Л.В. Редкие и охраняемые виды высших сосудистых растений Гераклейского полуострова (Крым) // Укр. ботан. журн. – 2004. – Т. 61, №2. – С. 106-114.

5. Бондарева Л.В. Растительные сообщества прибрежных территорий Гераклейского полуострова: классификация и вопросы охраны // Тр. Никит. ботан. сада. – 2004. – Т. 123. – С. 239-244.

6. Корженевский В.В., Багрикова Н.А., Рыфф Л.Э., Бондарева Л.В. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды и проблемы их охраны в Севастополе (Крым) // Тр. Никит. ботан. сада. – 2004. – Т. 123. – С. 196-211.

Здобувачем особисто проведені польові дослідження, оброблені гербарні збори й надані матеріали про місцеперебування таксонів.

7. Бондарева Л.В. Природоохранная сеть Гераклейского полуострова: современное состояние и перспективы развития // Экосистемы Крыма их оптимизация и охрана: Темат. сб. науч. тр. – Симферополь, 2005. – Вып. 15. – С. 129-138.

8. Бондарева Л.В. Растительность Гераклейского полуострова (Крым) // Тезисы VII молодежной конф. ботаников в Санкт-Петербурге (15-19 мая 2000 г.). – СПб., 2000. – С. 179.

9. Бондарева Л.В. Некоторые особенности флоры Гераклейского полуострова // Актуальные вопросы современной биологии: Материалы I республ. конф. молодых ученых Крыма (г. Симферополь, 18 мая 2000 г.). – Симферополь: Таврия, 2000. – С. 21-22.

10. Багрикова Н.А., Бондарева Л.В., Корженевский В.В. Редкие и исчезающие виды растений заповедных объектов г. Севастополя // Заповедники Крыма. Биоразнообразие на приоритетных территориях: 5 лет после Гурзуфа: Материалы II научн. конф. 25-26 апреля 2002 г., г. Симферополь, Крым. – Симферополь, 2002. – С. 15-18.

Дисертантом виконані польові дослідження й обробка гербарних матеріалів.

11. Бондарева Л.В. Охраняемые и редкие растения Гераклейского полуострова (Крым) // Актуальные проблемы ботаники и экологии: Материалы конф. молодых ученых-ботаников Украины (г. Одесса, 26-29 сентября 2003 г.). – Одесса, 2003. – С. 113-114.

12. Бондарева Л.В. Растительность засоленных почв Гераклейского полуострова (Крым) // Актуальні проблеми ботаніки та екології: Матеріали конф. молодих вчених-ботаніків (м. Канів, 7-10 вересня 2004 р.). – К., 2004. – Вип. 9. – С. 94-96

13. Бондарева Л.В. Научное обоснование создания ботанического заказника “Караньский” (Гераклейский полуостров) // Заповедники Крыма: заповедное дело, биоразнообразие, экообразование: Материалы III науч. конф., 22 апр. 2005 г., Симферополь, Крым. – Симферополь: КРА “Экология и мир”, 2005. – Ч. I. География. Заповедное дело. Ботаника. Лесоведение. – С. 145-150.

14. Бондарева Л.В. Раритетные сообщества Cladium martii (Roem. & Schult) K.Richt. в Крыму // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття: Матеріали конф. молодих вчених-ботаніків (Нац. Дендрол. парк “Софіївка” НАНУ, м. Умань, 6-9 вересня 2005 р.). – К., 2005. – С. 80.

15. Бондарева Л.В. Синтаксономия лесных и редколесных сообществ Гераклейского полуострова (Украина, Крым) // Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології: Матеріали міжнародної конф. молодих учених-ботаніків (27-30 вересня 2006 р., м. Київ). – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 71-72.

16. Bondareva L. Distribution of Plantago coronopus L. in Ukraine // Proceedings of the III International young scientists conference “Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.” dedicated to 100 anniversary from birth of famous Ukrainian lichenologist Maria Makarevych (Odesa, 15-18 May 2007). – Odesa: Pechatniy dom, 2007. – P. 13-14.