Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Никирса Тетяна Дмитрівна. Флора Хотинської височини (Прут-Дністровське межиріччя): аналіз, порівняльна характеристика й охорона : дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Чернівецький національний ун-т ім. Ю.Федьковича. Кафедра ботаніки та охорони природи. — Чернівці, 2007. — 446арк. — Бібліогр.: арк. 422-444.



Анотація до роботи:


Никирса Т.Д. Флора Хотинської височини (Прут-Дністровське межиріччя): аналіз, порівняльна характеристика й охорона. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена питанням інвентаризаційного, хорологічного та структурного вивчення флори Хотинської височини, її антропогенній трансформації та охороні. Наведена історія ботанічних досліджень, охарактеризована рослинність за домінантною класифікацією.

Встановлено, що флора Хотинської височини налічує 1125 видів, які належать до 499 родів, 117 родин і 5 відділів. Вивчено систематичну структуру, здійснено біоморфологічний, екологічний, еколого-ценотичний, географічний аналіз флори. Досліджено характер антропогенної трансформації флори. Запропоновано виділити флору Хотинської височини в якості окремого району в системі флористичного районування України. Проведено созологічну оцінку фіторізноманіття Хотинської височини, в результаті чого запропоновано створити нові об’єкти природно-заповідного фонду.

  1. Для флори Хотинської височини властиве видове багатство. Вона нараховує 1125 видів із 499 родів, 117 родин і 5 відділів. Уперше для регіону наводяться 144 види, більшість із яких є адвентивними. Значення показників пропорцій флори свідчать про середньоєвропейський характер флори дослідженого регіону. Формування флори в зоні взаємопереходу великих фітохорій (Центральноєвропейської та Східноєвропейської флористичних провінцій) зумовило перехідний характер флори, що знайшло відображення на родинно-видових і родо-видових таксономічних спектрах.

  2. На основі вивчення біоморфологічної структури встановлено, що спектр життєвих форм загалом типовий для флор помірної зони. Серед біологічних типів переважають гемікриптофіти (52,6%), за загальним габітусом домінують трав’янисті рослини (90,0%), за тривалістю життєвого циклу – полікарпіки (71,3%). У біоморфологічному спектрі найбільшою кількістю видів характеризуються безрозеткові (48,0%), стрижневокореневі (49,9%), кореневищні види (38,7%) та види без підземних пагонів (33,5%).

  3. Аналіз екологічної структури флори свідчить про переважання в її складі геліофітів (44,9%), мезофітів (37,4%) і мезотрофів (35,8%), що характерно для Середньоєвропейських флор. Унаслідок вивчення еколого-фітоценотичної структури встановлено, що найбільше видове багатство притаманне ценофлорам, які відповідають зональним типам рослинності, тобто лісовим (27,1%) і лучним (37,0%), а також угрупованням антропогенно порушених екотопів (39,4%).

  4. Унаслідок географічного аналізу встановлено, що у складі флори переважають види з широким зональним розподілом, зокрема види з меридіонально-температним (23,6%), меридіонально-бореальним (18,0%), субмеридіонально-температним (17,2%) і субмеридіонально-бореальним (11,8%) типами ареалів; тяжінням до регіонів з підвищеною океанічністю клімату (58,4%), європейськими (28,9%) та європейсько-західноазійськими (24,3%) ареалами. Вузьких ендемів регіону не виявлено.

  5. Як наслідок збагачення адвентивними видами, відбулися зміни структури флори Хотинської височини, що призвело до зміни структурних показників флори. Мало місце збагачення флори терофітами, а також видами, які характеризуються безрозетковою системою надземних пагонів, стрижневою кореневою системою і позбавлені підземних пагонів. Змінилося співвідношення екоморф, сформувалась багата на адвентивні види ценофлора порушених екотопів. Флора збагатилася видами азійської й американської груп регіональних ареатипів.

  1. Порівняльний аналіз родо-видових таксономічних спектрів свідчить про те, що Хотинська височина – своєрідний за складом флористичний район Волино-Поділля із наявними генетичними зв’язками із флорою Прикарпаття. Поширення погранично-ареальних видів, більшість із яких знаходиться на східній межі ареалу, а також результати конвергентного районування на основі таксономічних спектрів свідчать про суттєву відмінність флори Хотинської височини від східної частини Прут-Дністровського межиріччя, які наразі об’єднані в єдиний район у системі флористичного районування України.

  2. Свідченням созологічної цінності флори регіону є наявність у її складі видів, що занесені до Червоного списку МСОП (1 вид), Європейського Червоного списку (1 вид), Додаток 1 до Бернської конвенції (5 видів), до Червоної книги України (44 види) та 52 регіонально рідкісних видів рослин.

  3. Існуюча мережа заповідних об’єктів і територій дослідженого регіону не відповідає вимогам флористичної репрезентативності, а тому потребує реорганізації. Запропоновано для заповідання 17 об’єктів загальною площею 1094,1 га. Досліджений регіон є важливим елементом національної та регіональної екомереж, оскільки зв’язує Дністровську сполучну територію національного рівня зі структурними елементами екомережі Карпатської гірської країни.

Публікації автора:

  1. Никирса Т.Д. Перспективи реорганізації природно-заповідного фонду Хотинської височини // Науковий вісник Чернівецького університету. – Випуск 260. Біологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 152-158.

  2. Никирса Т.Д. Раритетний фітогенофонд флори Хотинської височини // Науковий вісник Чернівецького університету. – Випуск 293. Біологія. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 35-40.

  3. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Никирса Т.Д. Рід Epipactis Zinn. (Orchidaceae) у флорі Буковини – хорологічна характеристика // Науковий вісник Чернівецького університету. – Випуск 126. Біологія. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 180-192.

  4. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Никирса Т.Д. Рід Orchis L. (Orchidaceae Juss.) у флорі Буковини – хорологічна характеристика // Науковий вісник Чернівецького університету. – Випуск 145. Біологія. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 229-238.

  5. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Никирса Т.Д. Рід Platanthera Rich. (Orchidaceae) у флорі Буковини – хорологічна характеристика // Науковий вісник Чернівецького університету. – Випуск 169. Біологія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 183-193.

  6. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Никирса Т.Д. Рід Botrychium Sw. (Ophioglossaceae) у флорі Буковини – хорологічна характеристика // Науковий вісник Чернівецького університету. – Випуск 194. Біологія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 132-137.

  7. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Никирса Т.Д. Рід Cephalanthera Rich. (Orchidaceae) у флорі Буковини – хорологічна характеристика // Наукові основи збереження біотичної різноманітності / Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України. – Випуск 4. – Львів: "Ліга-Прес", 2003. – С. 111-119.

  8. Никирса Т.Д. До питання про історію вивчення флористичного різноманіття Хотинської височини // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка (Відп. ред. М.Ф. Бойко). – Херсон: Айлант, 2004. – С. 152-154.

  9. Никирса Т.Д., Чорней І.І. Созологічна характеристика флори Хотинської височини як важливого елемента національної екомережі // Біорізноманіття як ключовий елемент збалансованого розвитку: регіональний аспект: Мат.-ли Всеукр. конф. молодих вчених (30-31 жовтня 2003 р.). – Миколаїв: МДУ, 2003. – С. 139-141.

  10. Никирса Т.Д., Чорней И.И. Botrychium virgianum (L.) Sw. (Ophioglossaceae) – редкий вид флоры Хотинской возвышенности (Черновицкая область, Украина) // Мат.-лы VIII Молодежной конф. ботаников в Санкт-Петербурге (17-21 мая 2004 г.). – СПб.: СПГУТД, 2004. – С. 45.

  11. Никирса Т.Д. Вищі спорові рослини у флорі Хотинської височини // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Мат.-ли V Міжнар. наук. конф. молодих дослідників, присвяченої 70-річчю Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (Київ, 7-10 червня 2005 р.). – К., 2005. – С. 40-41.

  12. Никирса Т.Д. До питання про місце Хотинської височини у флористичному районуванні України // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття: Мат.-ли конф. молодих учених-ботаніків (Умань, Національний дендрологічний парк „Софіївка” НАН України, 6-9 вересня 2005 р.). – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 63-64.

  13. Никирса Т.Д. Монтанний елемент флори Хотинської височини // Біорізноманіття Українських Карпат: Мат.-ли наук. конф., присвяченої 50-річчю Карпатського високогірного біологічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 30 липня – 3 серпня 2005 р.). – Львів: ЗУКЦ, 2005. – С. 165-169.

  14. Никирса Т.Д. Біоморфологічна структура флори Хотинської височини (Чернівецька область, Україна) // Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології: Мат.-ли міжнар. конф. молодих учених-ботаніків (Київ, 27-30 вересня, 2006 р.). – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 57-58.

  15. Никирса Т.Д. Состояние изученности флоры Хотинской возвышенности (Черновицкая область, Украина) // Изучение флоры Восточной Европы: достижения и перспективы: Тезисы докладов междунар. конф. (Санкт-Петербург, 23-28 мая 2005 г.). – М.; СПб.: Товарищество научных изданий КМК, 2005. – С. 59-60.