Анотація до роботи:

Попсуйшапка К.А. Форамінальний стеноз при дегенеративних захворюваннях шийного відділу хребта (діагностика, принципи лікування).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21. – травматологія та ортопедія. - Державна установа «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України», Харків, 2007.

В дисертації авторами розроблені методики рентгенометрії у передньозадній та косих (3/4) проекціях та методики томографометрії при аксіальному скануванні. Встановлени метричні величини, що характеризують ступінь розвитку й деформації півмісяцевих відростків, особливості просторового розташування півмісяцевих відростків та дуговідросткових суглобів, особливості форми та розмірів заднього краю півмісяцевого відростка та їх провідне значення в розвиненні різних варіантів форамінального стенозу.

В дисертації на основі системного підходу: клінічних, рентгенологічних, компьютерно-томографічних, агіографічних досліджень визначен ступінь та характер структурно-функціональних змін хребцево-рухових сегментів шийного відділу хребта, що призводять до формування форамінального стенозу.

Запропонована патогенетична структурно-функціональна класифікація форамінального стенозу при дегенеративних захворюваннях шийного відділу хребта. Визначені особливості перебігу форамінального стенозу в залежності від нозологічної приналежності. На основі запропоновоної класифікації розроблені принципи лікування форамінального стенозу при дегенеративних захворюваннях шийного відділу хребта.

1. Форамінальний стеноз є одним із найчастіших і тяжких проявів дегенеративних захворювань шийного відділу хребта. В результаті аналізу клінічних проявів кожного варіанту перебігу форамінального стенозу визначені вікові групи, особливості скарг, анамнезу хвороби, наявність патогномонічних симптомів і синдромів. Для форамінального стенозу при ДЗ ШВХ характерна наявність факторів розвинення захворювання. Міжхребцевий отвір якнайкраще візуалізується на спондилограмах, виконаних у косих (3/4) проекціях, а канал спинномозкового нерва - на аксіальних зрізах комп’ютерних та магнітно-резонансних томограм.

   Виявлені варіанти будови півмісяцевого відростка (положення вертикальної осі, форма заднього краю, кут орієнтації, висота відростка, площа його основи та особливості формоутворення) визначають можливість виникнення того або іншого варіанту перебігу форамінального стенозу. Остеофіти дуговідросткових суглобів викликають звуження тільки каналу спинномозкового нерва, а не власне хребтового каналу, що визначається кутом їх орієнтації. Зниження висоти міжхребцевого диска є найбільш прогностично несприятливою ознакою в розвиненні форамінального стенозу.

   Визначено ступінь структурно-функціональних змін ХРС, що призводять до формування форамінального стенозу. Для хворих з дислокаційним форамінальним стенозом виявилося характерним моносегментарне ураження ХРС з широким діапазоном змін переднього опорного комплексу – від мінімальних змін зі збереженням висоти міжхребцевого проміжку до грубих дегенеративних порушень з крайнім ступенем інклінації хребців. Для пацієнтів з гіперпластичним форамінальним стенозом найбільш характерним виявилося мультисегментарне дегенеративне ураження ХРС зі значним зниженням висоти міжхребцевого проміжку, з гіпотрофією та деформацією півмісяцевих відростків та дуговідросткових суглобів.

   Найбільш характерним і клінічно значущим є стенозування міжхребцевого отвору у поперечному напрямі та його нижнього поверху. Стенозування серединної частини поперечного розміру та нижнього поверху каналу спинномозкового нерва виявилось найбільш характерним для гіперпластичного форамінального стенозу, а звуження його медіальної частини - для дисклокаційного стенозу. Звуження каналу спинномозкового нерва більше ніж на (більше 3 мм) його поперечного розміру призводить до тяжкої неврологічної симптоматики.

   Запропонована класифікація форамінального стенозу при ДЗ ШВХ є патогенетичною структурно-функціональною класифікацією та включає в себе чотири рівня ділення : морфологічний, патогенетичний, нозологічний і неврологічний.

   Найчастішими причинами форамінального стенозу шийного відділу хребта при дегенеративних захворюваннях були такі нозологічні одиниці – унковертебральний артроз, спондилоартроз, "жорсткий диск", "м’який диск", дегенеративна нестабільність. Форамінальний стеноз при унковертебральному артрозі досить часто сполучається зі стенозом хребтової артерії.

   Принципами лікувальної тактики хворих на форамінальний стеноз є: усунення патологічного впливу з боку змінених структур ХРС; відновлення нормальних анатомічних взаємовідносин у хребтових рухових сегментах. Хірургічне лікування (малоінвазивні та радикальні оперативні втручання) має бути методом вибору в лікуванні форамінального стенозу при дегенеративних захворюваннях хребта.

Публікації автора:

1. Корж Н.А., Попсуйшапка К.А., Барыш А.Е., Мощенко В.Л. Рентгенанатомия межпозвонкового отверстия и ее особенности при фораминальном стенозе шейного отдела позвоночника//Літопис травматології та ортопедії. – 2003. - №1-2.С. 11 -13.

Особистий внесок автора полягає в проведенні аналітичної рентгенометрії.

2. Корж Н.А., Барыш А.Е., Попсуйшапка К.А. Хирургическое лечение дегенеративных заболеваний шейного отдела позвоночника//Ортопедия,травматология и протезирование. – 2003. - №4. – С. 37 – 44.

Особистий внесок автора полягає в обстеженні та лікуванні хворих.

3. Радченко В.А., Попсуйшапка К.А., Иванисов А.Н. Опыт хирургического лечения стеноза канала позвоночной артерии при унковертебральном артрозе// Ортопедия,травматология и протезирование. – 2004.-№1.–С. 86– 89. Особистий внесок автора полягає в розробці методики контрастної ангіографії та в розробці тактики хірургічного втручання.

4. Попсуйшапка К.А. Клиническая синдромология фораминального стеноза при деструктивно-дистрофических заболеваниях шейного отдела позвоночника//Проблеми медичної науки та освіти. – 2004. - №2. – С.79 – 82.

5. Грунтовский Г.Х., Болокадзе И.Ф., Попсуйшапка К.А. Анатомо-функциональные особенности вертеброгенно обусловленной цервикальной миелопатии.Клиника, диагностика, лечение// Международный медицинский журнал. – 2004. - №3. – С.92 – 94.

Особистий внесок автора полягає в аналізі літературних даних.

6. Корж Н.А., Грунтовский Г.Х., Попсуйшапка К.А., Шманько А.П. Унковертебральный артроз (диагностика, основные принципы лечения)// Вісник ортопедії,травматології та протезування. – 2004.- №4. – С 15 – 21.

Особистий внесок автора полягає в обстеженні та лікуванні хворих, аналізі клініко-рентгенологічних результатів.

7. Корж Н.А., Попсуйшапка К.А. Рентгенологическая диагностика фораминального стеноза при деструктивно-дистрофических заболеваниях шейного отдела позвоночника // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2005. - №2.-С.5-14.

Особистий внесок автора полягає в проведенні аналітичної рентгенометрії, узагальненні результатів.

8. Продан А.И., Попсуйшапка К.А., Сиренко А.А., Исакова Н.В., Птушко С.С. Диагностическая ценность и лечебная эффективность эпидуральных и селективных периневральных лечебно-диагностических блокад// Ортопедия, травматология и протезирование. – 2005. - №3. – С. 119 – 127.

Особистий внесок автора полягає в проведенні лікувально-діагностичних блокад.

9. Тондий О.Л., Попсуйшапка К.А., Завальная Е.П. Дифференцированный подход к консервативному лечению шейного остеохондроза// Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. - №3. – С. 158 – 160.

Особистий внесок автора полягає в обстеженні та лікуванні хворих.

10. Продан А.И., Попсуйшапка К.А., Колесниченко В.А., Сиренко А.А., Исакова Н.В., Птушко С.С. Ошибки и осложения при эпидуральных лечебно-диагностических блокадах// Ортопедия, травматология и протезирование. – 2005. - №4. – С. 113 – 117.

Особистий внесок автора полягає в проведенні лікувально-діагностичних блокад.

11. Продан А.И., Сиренко А.А., Колесниченко В.А., Куценко В.А., Исакова Н.В., Попсуйшапка К.А., ПтушкоС.С. Лечебно – диагностические блокады суставов позвоночника: достижения и перспективы// Літопис травматології та ортопедії. – 2006. - №1-2.С. 120 -128.

Особистий внесок автора полягає в аналізі літературних даних.

12. Пристрій для фіксації шийного відділу хребта:Декларац. пат. 62762А Україна, А61В17\56\ Корж М.О.,Радченко В.О.,Попсуйшапка К.О.,Бариш О.Е.( Україна) - № 2003054448;Заявлено 19.05.2003.;Опубл.15.12.2003, Бюл.№ 12.

Особистий внесок автора полягає в розробці пристрою.

13. Корж Н.А., Попсуйшапка К.А. Особенности диагностики компрессионных синдромов при унковертебральном артрозе// Материалы симпозиума с международным участием «Повреждения и заболевания шейного отдела позвоночника» - Москва,2004. – С. 155 – 159.

Особистий внесок автора полягає в розробці методик діагностики, аналіз клінічних досліджень.

14. Тондий О.Л., Попсуйшапка К.А., Фурса И.С. Применение сочетанного действия электрофореза кавинтона магнитотерапии при синдроме позвоночной артерии// Материалы науч.-практ.конф. «Нові медичні технології в клінічній та курортній практиці». – Киев,2004. – С.92.

Особистий внесок автора полягає в обстеженні та лікуванні хворих.

15. Попсуйшапка К.А. Особенности диагностики компрессионных синдромов при унковертебральном артрозе// Тези доповідей ХІV з’їзді ортопедів-травматологів України. – Одеса, 2006. – С.134-135.

16. Попсуйшапка К.А. Хирургическое лечение стеноза канала позвоночной артерии при унковертебральном артрозе// Тези доповідей ХІV з’їзді ортопедів-травматологів України. – Одеса, 2006. – С.137.