В дисертації подане наукове рішення задачі клінічної пульмонології, що виявляється в розробці формалізованої системи оцінки ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ в рамках модуля спеціалізованої медичної інформаційної системи, яка дозволяє формувати об'єктивні висновки про результат СКЛ і здатна служити матеріалом для відповідного стандарту. 1. Сформовані базова (50 параметрів) і спрощена (37 параметрів) системи показників дослідження для оцінки ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ. Обидві системи показників дослідження здатні повною мірою відобразити динаміку основних компонентів патологічного процесу при ХОЗЛ – запалення в бронхах, функції зовнішнього дихання (бронхіальної прохідності, легеневих об'ємів, вентиляції), морфологічних змін в бронхах і легенях, інтоксикації і деяких інших проявів захворювання. 2. Для виконання коректних математичних обчислень, пов'язаних з визначенням динаміки показників дослідження і обчисленням інтегральних індексів, фактичні значення відібраних показників дослідження підлягають формалізації. Для цього запропоновані оригінальні правила перетворення фактичних значень як якісних, так і кількісних показників дослідження в стандартизовані. 3. Оцінку ефективності СКЛ доцільно здійснювати в рамках наступної системи категорій: "значне поліпшення", "поліпшення", "незначне поліпшення", "без змін", "без поліпшення" і "погіршення". 4. Більшість категорій ефективності СКЛ розрізняються між собою по кількісній динаміці майже всіх показників функції зовнішнього дихання, більшості клінічних показників, лабораторних показників, що відображають активність запального процесу, показника рухової активності, а також деяких показників стану органів кровообігу. Для розрізнення результатів лікування "без змін" і "без поліпшення" потрібно враховувати вихідний стан хворих. 5. Кожний безпосередній результат СКЛ хворих на ХОЗЛ описується власними взаємостосунками зсувів показників дослідження, що відображають патогенетичні особливості динаміки захворювання: результати "значне поліпшення" і "поліпшення" визначаються істотними зсувами показників функції зовнішнього дихання і рухової активності, а потім вже зсувами показників активності запального процесу; результат "незначне поліпшення" формується за рахунок динаміки показників активності запального процесу, а потім вже показників функції зовнішнього дихання; результат "погіршення" обумовлений зсувами (негативними з клінічної точки зору) показників дослідження, що відображають стан органів кровообігу, місцевої активності запального процесу, а потім вже стан функції зовнішнього дихання. 6. Оцінку ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ можна здійснити по алгоритму, який приписує використання базової (50 параметрів) або спрощеної (37 параметрів) системи показників дослідження і правил по перетворенню їх фактичних значень у формалізовані, визначення динаміки кожного показника у вигляді процентного приросту, обчислення індексу динаміки і вихідного індексу тяжкості, що є середніми величинами в одному випадку процентних приростів, в іншому – процентних відхилень від норми по 16 (або 12 при спрощенні) показників дослідження і, нарешті, інтерпретацію цих індексів. 7. Результат СКЛ хворих на ХОЗЛ можна встановити шляхом використання математичних моделей, заснованих на аналізі зсувів показників дослідження. Базова дискримінантна модель припускає обчислення шести лінійних дискримінантних функцій, що включають 63 значення (16 вихідних і 47 досягнутих процентних приростів) 50 показників дослідження, спрощена дискримінантна модель – шести лінійних дискримінантних функцій, що складаються з 49 значень (12 вихідних і 37 досягнутих процентних приростів) 37 показників дослідження. Точність оцінки ефективності СКЛ базовою дискримінантною моделлю складає в цілому 86.6%, а спрощеною – 81.0%. 8. Результат СКЛ можна оцінити шляхом аналізу динаміки зв'язків між показниками дослідження, поданих у вигляді математичної моделі. Для цього обчислюється індекс тяжкості поточного стану, який представляє собою фактору модель зв'язків між формалізованими значеннями 50 показників дослідження, що відображають тяжкість поточного стану хворих. При відомій величині індексу для благополучного клініко-функціонального стану, про результат СКЛ судять наскільки досягнутий стан хворого, виражений кількісно, відрізняється від благополучного стану. 9. Для автоматизованої оцінки ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ розроблено модуль у вигляді автоматизованого робочого місця лікаря, який включає перелік показників дослідження, декілька правил формалізації їх фактичних значень, систему категорій і три математичні моделі прийняття рішення про ефективність СКЛ. Використання цього модуля дозволяє в цілому підвищити об'єктивність оцінки ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ на 11.5%, а при формуванні неблагополучних результатів – на 35.9%. 10. Модуль формалізованої оцінки ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ сконструйовано з дотриманням всіх вимог до стандартизації медичних даних, технології роботи з медичною інформацією і розробки математичних моделей, що дозволяє рекомендувати його для уніфікованої (стандартизованої) оцінки ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ в рамках спеціалізованої медичної інформаційної системи. Рекомендації по науково-теоретичному і практичному використанню одержаних результатів В даному дослідженні подано науково-практичне рішення задачі оцінки ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ з метою її об’єктивізації. 1. Оцінку ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ рекомендується здійснювати в рамках базової (50 параметрів) або спрощеної (37 параметрів) системи показників. 2. Для оцінки ефективності СКЛ доцільно застосовувати наступні категорії: "значне поліпшення", "поліпшення", "незначне поліпшення", "без змін", "без поліпшення" і "погіршення". 3. Результат СКЛ хворих на ХОЗЛ можна визначати по спеціальному алгоритму, який припускає використовування вказаних систем показників дослідження, формалізацію фактичних значень, визначення вираженості і спрямованості динаміки і проведення перетворень над деякими процентними приростами показників дослідження з метою приведення знака їх динаміки до однієї спрямованості, обчислення індексу динаміки і вихідного індексу тяжкості, інтерпретацію цих індексів і прийняття рішення про результат лікування. 4. Оцінку ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ можна здійснювати шляхом використання двох дискримінантних моделей, заснованих на аналізі зсувів показників дослідження, а також, додатково, факторної моделі, що описує поточний стан хворого через обчислення індексу тяжкості поточного стану, який відображає зв'язки між показниками дослідження. Процедура оцінки ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ викладена в практичних рекомендаціях: Стандартизація оцінки ефективності санаторно-курортного лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легенів: Методичні рекомендації / Укладачі В.М. Савченко, С.С. Солдатченко, О.В. Чава, О.Ф. П’янков, Л.Ш. Дудченко, В.Г. Рева. – Ялта: КР НДІ ім. Сєченова, 2005. – 20 с. | 