Анотація до роботи:

Шевчук І.Л. Формально-граматична і функціонально-семантична стратифікація імперативних конструкцій в українській мові XVI – XVIII ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню формально-граматичного та функціонально-семантичного статусу імперативних конструкцій в українській мові ХVІ – ХVІІІ ст.: визначено якісні і кількісні характеристики імперативної парадигми в українській мові досліджуваного періоду; встановлено формально-граматичні параметри стратифікації імперативних конструкцій; визначено класифікаційні ознаки синтаксичних конструкцій із значенням імперативності; виділено ядерні та периферійні моделі; визначено специфіку трансформації модальних імперативних значень і способи її реалізації; з’ясовано функціонально-семантичні особливості імперативних конструкцій.

З формально-граматичного погляду імперативні конструкції аналізуються за такими рівнями: а) морфологічним (синтетичні та аналітичні форми наказового способу, інфінітивні конструкції); б) синтаксичним (порядок слів у цих конструкціях та засоби вираження другорядних членів речення); в) морфолого-синтаксичним (звертання, еліптичні та перформативні речення), г) інтонаційним (роль імперативної інтонації). Функціонально-семантичний аспект дослідження дозволяє виділити такі різновиди значень імперативних конструкцій: благання, вимога, дозвіл, заборона, заповіт, застереження, наказ, побажання, порада, пропозиція, прохання, рекомендація.