Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Архітектура / Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури


16. Шехаді Алі Хассан. Формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах (на прикладі Лівану): дис... канд. архітектури: 18.00.01 / Харківський держ. ун-т будівництва та архітектури. - Х., 2005.



Анотація до роботи:

Алі Хасан Шехаді. Формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах (на прикладі Лівану).

– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01- теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. Харківська національна академія міського господарства. Харків, 2005 р.

У дисертації розглядаються особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах з урахуванням комплексу впливаючих факторів. Проведено аналіз сучасного стану науки і практики з формування архітектурно-ландшафтного середовища міста.

Визначено вихідні теоретичні поняття, виявлені основні регіональні особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища міста на основних етапах її історичного розвитку.

На прикладі Лівану визначено сучасні тенденції архітектурно-ландшафтного формування міського середовища. Наводиться класифікація відкритих просторів з характеристикою основних структурних елементів. Розроблено принципи їхнього проектування. Викладено рекомендації щодо перспективного розвитку архітектурно-ландшафтного середовища міста з використанням пріоритетних засобів ландшафтного дизайну в умовах жаркого клімату для створення комфортних умов за функціональними, екологічними і естетичними показниками.

1. Узагальнення зарубіжного й вітчизняного досвіду дозволило встановити, що найважливішими факторами, які визначають структуру, зміст і умови розвитку архітектурно-ландшафтного середовища міста є: природно-кліматичні, релігійні, стратегічні (оборонні), ландшафтно-екологічні, містобудівні, соціальні, естетичні, національно-побутові, техніко-економічні.

2. Встановлено, що в арабських країнах найважливішим фактором, що зумовив специфіку формування архітектурно ландшафтного середовища міста, був природно-кліматичний, який зумовив високу щільність забудови міського середовища з переважанням замкнутої системи відкритих просторів, і релігійний, що викликав наявність культових об'єктів із системою відкритих просторів.

На підставі аналізу історико-географічних, соціальних, релігійних, містобудівних факторів показано, що регіональні особливості формування архітектурно - ландшафтного середовища міста в арабських країнах визначилися на наступних етапах історичного розвитку:

1 етап (III тис. до н. э.–V в.) – стародавній.

Деформація природного ландшафту. Формування антропогенного ландшафту під впливом Єгипетської й Ассіро-вавілонської культур. Створення рекреаційних просторів із регулярним плануванням.

2 етап (V – 1-а пол. VII вв.) - раннє середньовіччя.

Розвиток антропогенного ландшафту з переважаючою утилітарною функцією. Використовування рельєфу в стратегічних цілях. Формування системи замкнутих внутрішніх двориків у міському середовищі під впливом греко-римської цивілізації.

3 етап (XII – XVI вв.) - розвинуте середньовіччя /період арабських халіфатів і феодальної роздробленості/

Подальший розвиток антропогенного ландшафту із системою відкритих просторів біля культових об'єктів. Створення малих садів ісламу з асиміляцією культури садово-паркового будівництва завойованих народів.

4 етап (кінецьXVI–початок ХХ вв.) - пізнє середньовіччя.

Розвиток інтеграційних процесів взаємозв'язку природного й антропогенного ландшафтів. Використування особливостей природного ландшафту для розширення міських територій. Створення більш розвинутої системи відкритих просторів.

5 етап ( ХХ -XХI вв.) - період нового часу.

Формування архітектурно-ландшафтного середовища міста із системою відкритих міських просторів різного функціонального призначення для здійснення основних процесів життєдіяльності людини з урахуванням національних особливостей і впливу європейської культури.

3. На прикладі Лівану виявлена специфіка формування архітектурно-ландшафтного середовища міста на сучасному етапі. Вона залежить від таких показників:

особливості природного ландшафту (гірський, передгірний, приморсько-передгірний та ін.);

характер і структура антропогенного ландшафту (адміністративно-господарське призначення міста, чисельність населення, планувальна й транспортна інфраструктури та ін.).

З урахуванням цих показників виділено три типи архітектурно-ландшафтного формування міського середовища із системою відкритих просторів:

місто-столиця держави із чисельністю населення більше 1 млн. чол., поліфункціональний з переважно адміністративними функціями найбільший транспортний вузол, планувальна структура компактна, радіально-напівкільцева, система відкритих озеленених просторів локальна, розосереджена;

місто-столиця мухофази з чисельністю населення від 500-1000 тис. чол., поліфункціональний з перевагою торгово-промислових функцій, великий транспортний вузол, планувальна структура розчленована, система відкритих озеленених просторів розосереджена;

міста - адміністративно-торговельні центри з чисельністю населення 20-100 тис. чол., розвинутий транспортний вузол, планувальна структура смугова, лінійна, система відкритих озеленених просторів фронтальна, взаємозалежна.

4. На прикладі Лівану визначені структура й принципи проектування архітектурно-ландшафтного середовища міста. Відкриті простори залежно від функціонального призначення можна класифікувати на наступні типи:

1 тип – комунікаційно-рекреаційні;

2 тип – рекреаційні;

3 тип – господарсько-технологічні;

4 тип – еколого-естетичні.

Для їхнього удосконалення та реконструкції необхідно дотримувати наступні принципи формування:

екологічної комфортності;

історичної наступності;

стильової й композиційної єдності відкритих просторів;

виявлення функціональної й соціокультурної основи;

естетичної доцільності.

З урахуванням перспективних тенденцій розвитку для створення гармонійного архітектурно-ландшафтного середовища в містах доцільна розробка комплексної програми його проектування з дотриманням взаємозв'язку основних засобів і категорій композиції у формуванні відкритих просторів. Їхнє формування слід розглядати на двох рівнях - макрорівні і мікрорівні. Макрорівень забезпечує цілісність взаємозв'язку і стильову єдність системи відкритих міських просторів. Мікрорівень забезпечує формування визначеного відкритого простору з використанням засобів ландшафтного дизайну. У дисертації дано рекомендації з використання пріоритетних засобів ландшафтного дизайну в умовах жаркого клімату для створення комфортного середовища відкритих просторів за функціональними, екологічними і естетичним показниками. Розроблено модель формування архітектурно-ландшафтного середовища арабського міста.

6. Запропоновано рекомендації з адміністративно-господарського управління об'єктами ландшафтної архітектури. Визначено, що прогнозована структура управління об'єктами ландшафтної архітектури в Лівані може бути триступінчатою:

  1. Координаційний центр ландшафтної архітектури Лівану (у м. Бейрут або м. Тріполі).

  2. Муніципалітети ландшафтної архітектури у великих містах.

  3. Управління ландшафтної архітектури в малих і середніх містах.

У роботі визначена сфера організаційної діяльності всіх трьох типів організаційних структур.

Публікації автора:

  1. Шехаді Алі Хасан. Витоки формування ландшафту міського середовища в арабських країнах Ближнього Сходу. //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України й Росії. Вип. – 2 – 3/1 - Харків, 2001-2002. - С - 205.

  2. Шехаді Алі Хасан. Ретроспективний аналіз формування малих садів в арабських країнах Ближнього Сходу. //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України й Росії. Вип. 6-1 -Харків 2001-2002. -

С - 149.

  1. Шехаді Алі Хасан. Засоби ландшафтного дизайну у формуванні міського середовища. //Коммунальное хозяйство городов. Научно-техн. сб. Вып. 36. – К.: Техніка, 2002. – С. 110-116.

  2. Шехаді Алі Хасан, Крижановська Н.Я. Формування ринкових механізмів функціонування й розвитку об'єктів ландшафтної архітектури в міському середовищі. //Коммунальное хозяйство городов. Научно-техн. сб. Вып. 51. – К.: Техніка, 2003. – С. 3-8.

  3. Шехаді Алі Хасан. Водні пристрої у формуванні міського середовища. //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України й Росії. Вип. № 7- Харків, 2003.- С. 118-124.

  4. Шехаді Алі Хасан. Специфіка формування архітектурно-ландшафтного середовища в містах Лівану //Коммунальное хозяйство городов. Научно- техн. сб. Вып. 55.- К.: Техніка., 2004. – С. 245-249.

  5. Шехаді Алі Хассан. Структура й принципи проектування архітектурно-ландшафтного середовища в містах Лівану. //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України й Росії. Вип. № 3-4/2003 - № 1-2/2004. - Харків.- С. 179 –181