У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється в науково-теоретичному обґрунтуванні шляхів ефективної реалізації державної молодіжної житлової політики в Україні в контексті сучасних демографічних тенденцій та загальносуспільних стратегічних цілей, завдань розбудови Української держави в усіх напрямах і сферах. Проведене дослідження підтверджує, що вихідна методологія правильна, поставлені завдання реалізовані, мета досягнута, покладена в основу дослідження наукова позиція автора себе в основних аспектах, складових виправдала й зазначена гіпотеза підтвердилася. На основі здійсненого дослідження зроблені такі основні висновки й запропоновані пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення: 1. Усебічний аналіз наукових джерел, присвячених темі дослідження, свідчить, що питання формування державної молодіжної житлової політики в Україні є однією з найважливіших управлінських і організаційних проблем, рівень наукової розробки якої недостатній та не відповідає сучасному розвитку наукової галузі “державне управління”. Оскільки раніше вказана тема майже не досліджувалась, хоча окремі її аспекти відображені в науковій літературі, в основу дисертаційного дослідження покладено комплексний аналіз аспектів формування державної молодіжної житлової політики в Україні в умовах трансформації ринкових відносин. 2. У роботі доведено, що державна молодіжна житлова політика на сучасному етапі має розглядатися як невід’ємна складова державної соціальної політики загалом, молодіжної політики та загальної політики держави. При цьому необхідно враховувати, що найбільш важливими загальностратегічними цілями для України на сучасному етапі є забезпечення інноваційного розвитку українського суспільства з тим, щоб українському народові і державі зайняти достойне місце в загальній політичній та економічній структурі світу. З огляду на це державна молодіжна житлова політика повинна мати як пріоритет забезпечення житлом тієї частини молоді, яка дасть змогу українському суспільству здійснити інноваційний прорив, а не стати сировинним придатком розвинутих країн і не дозволить дисимілювати українській нації серед інших націй, сприятиме становленню української нації та держави як розвинутих, таких, що займатимуть чільне місце в загальносвітових процесах. Досліджені в дисертації особливості житла як товару вказують на принципову неможливість вирішення житлової проблеми молоді одними лише ринковими механізмами, що зумовлює необхідність участі держави в забезпеченні молоді житлом. 3. Поглиблено зміст поняття “державна молодіжна житлова політика”. Воно визначається як: – по-перше, діяльність органів державної влади, посадових осіб держави, уповноважених організацій, установ щодо визначення цілей і завдань держави в галузі забезпечення молодих сімей житлом та засобів їх досягнення; – по-друге, сукупність практичних заходів і дій, що їх здійснюють органи державної влади, посадові особи, уповноважені організації та установи для реалізації функцій держави в досягненні нею цілей і завдань із забезпечення молоді відповідними житловими умовами. Об’єктом державної молодіжної житлової політики виступають різні процеси, відносини, що мають місце на певній території, в тій чи іншій сфері суспільного життя. Також є справедливим визначення об’єктом даної політики соціальних груп молоді та її спільнот як цілого та їх інтересів. Суб’єктом державної молодіжної житлової політики можуть бути різні соціальні групи молоді, соціальні інститути, а також сама держава в особі своїх уповноважених представників. 4. Головною метою державної молодіжної житлової політики визначено створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України, поліпшення стану демографічної ситуації в її регіонах та покращання життя населення України. Державна молодіжна житлова політика є складовою національної стратегії соціально-економічного розвитку України, тісно пов’язана з ринковими перетвореннями в економіці, реформаторськими змінами в її сучасному суспільстві й здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування із залученням до її реалізації широких верств населення. 5. В умовах України, враховуючи складність існуючих соціально-економічних проблем та демографічну ситуацію, найраціональнішою є, як ми доводимо, програмно-цільова організація державної молодіжної житлової політики, основу якої мають складати спеціальні державні програми з розв’язання житлових питань. При цьому основними методами діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування є правові і організаційні. Правовий метод потребує прийняття органами державної влади і місцевого самоврядування оптимальних рішень, які стимулювали б до розв’язання житлової проблеми молоді різні державні та недержавні структури. Організаційний метод потребує запровадження дійового способу практичної організації фінансування житлового будівництва. В Україні така робота ведеться передусім через спеціальний уповноважений орган – Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву при Кабінеті Міністрів України та його регіональні відділення. 6. Доведено, що в умовах перехідного періоду функціонування ринкової економіки будівництво житла має здійснюватися шляхом створення цілісної, досконалої системи іпотечного житлового кредитування з активною підтримкою держави. До цієї діяльності мають активно залучатися банки, а основним об’єктом і пріоритетним учасником державної молодіжної житлової політики має бути насамперед молода сім’я. Як важливі завдання, вирішенню яких сприятиме іпотека, крім безпосередньо вирішення житлової проблеми молоді, нами виділено: підвищення трудової і соціальної активності молоді, формування активної життєвої позиції; позитивний макроекономічний ефект; вихід соціально активної молоді з тіньового сектора економіки. 7. Аналіз світового досвіду функціонування іпотеки дає змогу виділити як головні чинники успішного функціонування іпотечних схем: доступність іпотеки широкому колу позичальників, що означає на практиці низькі відсоткові ставки, тривалий термін користування кредитом, незначну частку першого внеску позичальника; наявність і розвинутість вторинного іпотечного ринку; активне використання іпотеки державою для реалізації державної житлової політики, у тому числі й молодіжної. Останнє здійснюється: шляхом субсидування частки кредиту або відсотків по кредиту з боку держави певним групам молоді; субсидування частки першого внеску позичальника; надання страхових гарантій по іпотечним кредитам, виданим певним групам позичальників у рамках державної молодіжної житлової політики. 8. Здійснено оцінку сучасного стану демографічної ситуації в Україні. Як і більшість країн Європи, за станом демографічної ситуації сучасна Україна належить до так званого “французького типу” відтворення населення, основною домінантою якого є процес депопуляції, що характеризується перевищенням смертності над народжуваністю і, як наслідок, зниженням загальної чисельності населення та його “старінням”. Виділено два основні центри депопуляції - на півночі країни та південному сході. Сучасна демографічна ситуація в державі складна, але не безнадійна. Вона може стати зворотною за умови поліпшення рівня життя її громадян, у тому числі і за умови вирішення житлових проблем молодих сімей. 9. Діяльність Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в рамках реалізації державної молодіжної житлової політики можна оцінити певною мірою позитивно, але як таку, що не відповідає вимогам сьогодення як з точки зору вирішення демографічних проблем, так і з точки зору вирішення молодіжної житлової проблеми. У результаті проведеного аналізу намічено завдання, які має вирішити дана структура для підвищення ефективності реалізації державної молодіжної житлової політики. До головних належать: розробка механізму широкомасштабного залучення позабюджетних коштів для реалізації програм у рамках державної молодіжної житлової політики; диверсифікація даних програм у регіональному розрізі, враховуючи сучасні демографічні тенденції та найбільш сприятливі об’єктивні передумови реалізації таких програм; удосконалення механізму відбору учасників державних житлових молодіжних програм на основі оптимального поєднання вирішення демографічних проблем і досягнення стратегічних метацілей загальнонаціонального розвитку. 10. Для вирішення завдання щодо широкомасштабного залучення позабюджетних коштів для фінансування реалізації державної молодіжної житлової політики автором розроблено і запропоновано механізм субсидування Фондом іпотечних кредитів для молоді. У роботі коректно обґрунтовано висновок, що субсидування розширить базу позичальників серед молоді, яких банки визначатимуть як надійних, а отже надаватимуть додаткові іпотечні кредити. Ще одним джерелом позабюджетних коштів стануть власні заощадження даної частини молоді, які вона вноситиме як початкові внески і відсоткові виплати по позикам. 11. Обґрунтовано й аналітично доведено наявність мультиплікаційного ефекту від залучення в господарський обіг власних заощаджень учасників програми субсидування за рахунок приросту податкових платежів, які при певних параметрах можуть перекривати витрати бюджету, спрямовані на субсидування. Отримано аналітичний вираз параметрів схеми субсидування, коли вона стає безвитратною для бюджету держави. 12. Уперше проведено дослідження регіонів України щодо наявності передумов для впровадження схем із державним субсидуванням іпотечних кредитів для молоді. За результатами дослідження виділено основні етапи впровадження цієї програми в регіонах, ураховуючи обмеженість фінансових ресурсів на початковому етапі, які держава може спрямувати на субсидування іпотечних кредитів. Як додаткове джерело позабюджетних коштів розроблено і запропоновано проект емісії облігацій Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, що створює засади розвитку вторинного ринку заставних, розширює фінансування програми субсидування за рахунок позабюджетних коштів. 13. У межах поєднання вирішення демографічних проблем та досягнення стратегічних цілей розвитку українського суспільства в роботі введено поняття соціально активної молодої сім’ї як такої, що максимально здатна забезпечити досягнення метацілей загальнонаціонального розвитку в короткостроковій та довгостроковій перспективі й сприяє пом’якшенню негативних демографічних тенденцій. Соціально-активна молода сім’я має бути пріоритетним учасником розробленої схеми субсидування та інших схем у рамках реалізації державної молодіжної житлової політики. Розроблено методику визначення рівня соціальної активності молодої сім’ї за сукупністю параметрів, які групуються таким чином: параметри, що визначають репродуктивний рівень сім’ї; параметри, що визначають освітній рівень сім’ї; параметри, що визначають стійкість сім’ї. 14. Розроблена схема державного субсидування вирішує основні завдання, окреслені в рамках підвищення ефективності реалізації державної молодіжної житлової політики, але не претендує на виключність. Вона має реалізуватися паралельно з уже існуючими державними та регіональними програмами довгострокового кредитування й не виключати появи нових програм реалізації державної молодіжної житлової політики в майбутньому, враховуючи динаміку економічних, політичних та суспільних процесів як в Україні, так і в усьому світі. |