Анотація до роботи:

Бєляєв В.В. Формування дохідної частини місцевих бюджетів на прикладі бюджету АР Крим. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2006.

У роботі розглянуто основні джерела формування місцевих бюджетів транзитивної економіки, проаналізовано частку податку з доходів фізичних осіб, трансфертів із Державного бюджету і місцевих податків. Зважаючи на те, що відповідно до Конституції України і Конституції АР Крим формування бюджету АР Крим має істотні відмінності, то детально розглянуто джерела наповнення бюджету АР Крим як основної рекреаційної зони України і курорту міжнародного значення.

Здійснено відокремлення вкладу курортної складової у доходах бюджету АР Крим. Показано, що основна частина надходжень від курортного бізнесу надходить у Державний бюджет України, а не у бюджет АР Крим. Зміцнення бази фінансування бюджету АР Крим пропонується за рахунок розвитку рекреаційної складової економіки АР Крим, що повинно сприяти розвитку галузей економіки АР Крим, які безпосередньо пов’язані з курортним бізнесом.

У роботі містяться конкретні пропозиції щодо збільшення частки податків, які контролюються урядом АР Крим. До них, перш за все, пропонується віднести податок на нерухомість, податок із доходів фізичних осіб і екологічні збори, що розповсюджуються на нерезидентів АР Крим.

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і розроблено практичні рекомендації стосовно впровадження нових підходів до формування місцевих бюджетів, що є важливою складовою забезпечення фінансової самостійності місцевого самоврядування. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. Аналіз засвідчив, що прибуткова база бюджету АР Крим сьогодні не здатна самостійно фінансувати всі види своїх витрат. Це дає підставу для висновку, що однією з головних умов здійснення ефективної податкової реформи та підвищення рівня надходжень до місцевих бюджетів АР Крим є перетворення діючої системи ієрархії фінансових взаємостосунків між Державним, республіканським, районними, сільськими і селищними бюджетами в систему безпосередньо незалежних бюджетів із високими показниками фінансової автономії.

2. Узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо сутності поняття місцевого бюджету дає підстави для змін у фінансовій термінології поняття бюджетів самоврядування, що потрібно розглядати як спосіб активного і основного кумулятивно-інституційного та економічного впливу місцевих органів влади на соціально-економічний стан територіальної общини АР Крим. У цьому контексті запропоновано нове визначення бюджетного ризику як вірогідності недовиконання планового рівня надходжень до місцевих бюджетів. Таке тлумачення дозволяє розкрити сутність місцевих бюджетів у спектрі політичних і фінансових систем світу.

3. У процесі дослідження показано недоцільність взаємозамінності таких джерел доходів бюджетів АР Крим, як регульовані доходи і дотації замість місцевих податків і зборів, комунальних платежів і позикових засобів. Доведено, що існуючі підходи до формування місцевих бюджетів, а саме: упровадження системи платежів вирівнювання для окремої території у випадку, якщо потреби території вищі, ніж її фінансові можливості, забезпечення основних соціальних програм (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист тощо), є економічно неефективними. Розрахунок величини міжбюджетних трансфертів, який сьогодні проводиться на основі наведеної схеми, не сприяє економічному розвитку окремих регіонів України, і тому доцільно надати регіонам більше самостійності у сфері введення податків і зборів.

4. Обґрунтовані і класифіковані причини недовиконання місцевих бюджетів щодо рівнів бюджетної системи. На основі проведеного аналізу класифіковані причини виникнення бюджетних ризиків на наднаціональному, національному, міжрегіональному і місцевому рівнях. У результаті аналізу доведено, що основні чинники впливу на формування місцевих бюджетів пов'язані з міжбюджетними взаємостосунками між регіонами і центром. До них можна віднести розмитість критеріїв визначення трансфертів вирівнювання, а також платежів із місцевих бюджетів у Державний. До ризиків національного рівня потрібно так само віднести внесення змін до податкового законодавства стосовно податків, що є основними джерелами формування місцевих бюджетів.

5. Зазначено, що наявні методи планування і прогнозування податкових надходжень не відповідають вимогам часу, які ставляться до планування місцевих бюджетів. У результаті існує значна розбіжність між плановими і фактичними надходженнями. У зв’язку з цим пропонується впровадження в діяльність податкової адміністрації сучасних методів аналізу часових рядів із метою поліпшення якості прогнозу податкових надходжень. На основі аналізу тимчасового ходу прибуткового податку з громадян АР Крим з 1997 до 2002 року доведені переваги застосування моделі АRIMA під час прогнозування податкових надходжень на 2003 рік, у якому при використанні методів податкової адміністрації були допущені істотні помилки під час визначення величини надходжень від даного податку.

6. Унаслідок проведеного аналізу надходжень до бюджету АР Крим обґрунтовано вплив так званої „курортної складової” у податкових надходженнях до бюджету АР Крим. Під курортною складовою пропонуємо розуміти зміни в розмірах фінансових потоків за рахунок збільшення податкових надходжень у період курортного сезону. У результаті аналізу сезонності податкових надходжень виявлено внесок „курортної складової” у формування бюджету АР Крим, який приблизно дорівнює 10 % від загальної суми надходжень, причому основна її частина потрапляє не до бюджету АР Крим, а до Державного бюджету України.

7. Як показав аналіз, існуюча модель визначення міжбюджетних трансфертів не є досконалою, оскільки вона не враховує, відповідно до Бюджетного кодексу України, наявності значної кількості зустрічних фінансових потоків, які на сьогодні є неефективними.

8. Для визначення ефективності роботи місцевих органів влади пропонується використання апарату функції корисності, що містить три складові: корисність власних доходів (за винятком загальнодержавних і місцевих податків), корисність місцевих витрат та корисність державних витрат. Доведено, що місцеві органи влади повинні володіти більшою фінансовою самостійністю, яка може бути забезпечена зростанням частини місцевих податків і зборів у загальному обсязі податкових надходжень, що справляються на території регіону.

9. У результаті аналізу витрат Державного і Зведеного бюджетів України та бюджетів АР Крим виявлено, що основна частина витрат місцевих бюджетів припадає на охорону здоров’я, освіту і соціальний захист, тобто переважає соціальна, а не економічна складова в діяльності місцевих органів влади. Для зміцнення фінансової самостійності місцевих органів влади запропоновано вдосконалення законодавства з метою надання органам місцевого самоврядування здійснювати власні проекти, що є перспективними для розвитку економіки даного регіону, та одержувати до місцевих бюджетів стабільні неподаткові доходи.

10. Для реального збільшення доходів бюджету АР Крим і виконання ним необхідних функцій пропонується проект спільного розвитку трьох базових галузей економіки АР Крим: курортного бізнесу, будівельної індустрії та агропромислового комплексу. Основний потік інвестицій у АР Крим припадає на курортний бізнес, який розташований у вузькій смузі Чорноморського узбережжя. Проте в процесі дослідження доведено, що розвиток курортного бізнесу (за сучасного стану наявності застарілих основних фондів), що використовуються, є неперспективний. Запропоновано за рахунок розширення податкової бази (введення податку на нерухомість і податку на землю із зарахуванням їх до бюджету АР Крим) інвестувати органам місцевого самоврядування в туристичний бізнес. Доведено, що такі вкладення позитивно впливатимуть на фінансовий стан бюджетів регіону.

11. Аналіз формульного підходу до розрахунку міжбюджетних трансфертів показав його дестимулюючий характер як щодо регіонів-донорів, так і регіонів-реципієнтів, причому щодо останніх він проявляється ще більшою мірою. Потрібно внести зміни до відповідних положень Бюджетного кодексу України для усунення споживацьких очікувань органів місцевої влади на фінансову допомогу з боку Держави за рахунок таких заходів.

По-перше, необхідно запровадити такі місцеві податки, які є суттєвим джерелом надходжень у зарубіжних країнах, а саме: податок на нерухомість; податок на землю, обмеживши його допустимі ставки; податок на контракти, який може бути введений лише в тому випадку, якщо фірма-платник податків змінює свою юридичну адресу, а також місцеві податки на спадок і договори-дарування.

По-друге, ввести до складу місцевих ті загальнодержавні податки, що перерозподіляються через центральний бюджет на користь місцевих (наприклад, податок на доходи фізичних осіб). Ставки цих податків встановлюються державою і не можуть бути змінені за рішенням на місцях. Місцеві органи влади можуть лише стягувати частку платежів у вигляді надбавки до загальнодержавних податків. При цьому буде досягнута значна економія на адміністрування даного податку.

По-третє, розширити перелік місцевих податків і зборів, у першу чергу за рахунок податків, що встановлюються у вигляді платні за надані послуги (наприклад, за користування електроенергією, газом, каналізацією, водопроводом, послугами зв’язку, зборів за видовища). Вони необхідні для створення горизонтальної конкуренції між органами місцевого самоврядування.

По-четверте, для АР Крим особливо актуальним є подальше запровадження місцевих екологічних податків, що повинні бути покладені на нерезидентів АР Крим як компенсація неминучого екологічного збитку природному середовищу внаслідок забруднення у курортний сезон. Це зумовлює використання природоохоронних заходів у системі господарювання. Надходження від цих податків пропонуємо використовувати для підтримки та поліпшення стану пляжної зони і прибережних ділянок, створення більш якісних очисних споруд для стічних вод і тощо.

По-п’яте, підвищити зацікавленість місцевих органів влади у справлянні загальнодержавних податків і зборів. З цією метою необхідно виділити для місцевих бюджетів фіксовану частку від величини зібраних податків за умови виконання планових показників (а не перевиконання, як це закладено в чинному Бюджетному кодексі).

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Бєляєв В.В. Ефективність реформування податку з доходів фізичних осіб та формування бюджету АР Крим // Економіст. – 2006. – № 10. – С. 57–63.

2. Бєляєв В.В. Можливі втрати місцевих бюджетів при переході до плоскої шкали оподаткування доходів громадян // Наукові праці НДФІ. – 2002. – № 2. – С. 113–118.

3. Бєляєв В.В. Основні теоретичні положення формування місцевих бюджетів та їхня практична реалізація в умовах трансформаційної економіки // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2005. – № 1. – С. 74–81.

4. Скрипник А., Беляев В. Ожидаемые последствия перехода к плоской шкале налогообложения доходов граждан Украины // Економіст. – 2003. – № 10. – С. 40–43 (особисто автором запропоновано методику розрахунку ефективної ставки оподаткування).

5. Скрипник А.В., Беляев В.В. Риски планирования местных бюджетов на примере АР Крым // Моделирование управления в рыночной экономике. Спецвыпуск: Сборник научных трудов / Под ред. Ю.Г. Лысенко / ДонНУ, Донецк. – 2003. – Т. 2. – С. 236–248 (особисто автором запропоновано класифікацію ризиків і наведено приклади реалізації).

В інших виданнях:

1. Бєляєв В.В., Скрипник А.В. Основні ризики планування бюджету на регіональному рівні // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми (18–19.12.2003). – Ірпінь. – С. 82–84 (особисто автором проведено розрахунки ризику на прикладі формування бюджету АР Крим).

2. Скрипник А.В., Бєляєв В.В. Риски планирования бюджетов на региональном уровне на примере АР Крым // Тези доповідей VIII Всеукраїнської науково-методичної конференції “Проблеми економічної кібернетики” (6–8.10.03). – Алушта. – С. 151–153 (особисто автором проведено розрахунки ризику на прикладі формування бюджету АР Крим).

3. Скрипник А.В., Бєляєв В.В. Трансферти субсидії та питання оптимальності розподілу коштів між державними та місцевими бюджетами на прикладі формування бюджету АР Крим // Фінанси і контроль. – 2004. – № 2. – С. 15–21 (особисто автором запропоновано модель підтримки місцевим населенням місцевих органів влади).

4. Скрипник А.В., Бєляєв В.В., Нечаєв В.Є. Можливі наслідки прийняття нового Закону „Про податок з доходів фізичних осіб”// Тези конференції „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (18–19.12.2003). Ірпінь. – С. 98–101 (особисто автором запропоновано методику оцінки втрат місцевих бюджетів).

5. Сунцова О., Беляев В.В. Риски формирования бюджетов на региональном уровне // Modelling and analysis of safety and risk in complex systems. International scientific school. Juny 22–25, 2004, Saint-Petersburg, Russia. – pp. 313–317 (особисто автором запропоновано класифікацію ризиків формування бюджету на місцевому рівні).

6. Бєляєв В.В. Реформування прибуткового податку з громадян у контексті поповнювання місцевих бюджетів на прикладі АР Крим // Модели управления в рыночной экономике: Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции / ДонНУ. – Донецк, 2003. – Кн. 2. – С. 47–53.