Проведене в дисертації дослідження формування ефективного механізму взаємодії перехідних економік з транснаціональними корпораціями дозволило виробити ряд висновків та положень теоретико-методологічного та практичного характеру. 1. Провідну роль у глобальних міжнародних економічних процесах відіграють ТНК, які є однією з найбільш розвинутих форм організації світового бізнесу та транснаціоналізації національних економік. Найбільш повною мірою аналіз основних концепцій і теоретико-методологічних підходів до визначення ТНК та процесу їх діяльності можливий при розгляді їх, по-перше, як соціально-економічної категорії, що відображає тенденцію сучасної економічної теорії, по-друге, як організаційно-економічне утворення, що є елементом світового господарства, його суб’єктом і об’єктом. 2. У сучасному економічному середовищі має місце чітка тенденція щодо посилення значущості ТНК у світовому господарстві, що проявляється в їх географічному розширенні та глибині проникнення на світові ринки. Збільшується кількість країн, що беруть участь в експансії ТНК (в якості донорів і в якості реципієнтів), чисельно зростає кількість самих ТНК і їх філій. Збільшуються обсяги зарубіжних активів і масштаби діяльності за межами країни базування, різко виражений експансійний характер функціонування проявляється у вивозі капіталу. 3. Своєю діяльністю ТНК закріплюють перерозподіл світового продукту на користь у першу чергу розвинутих країн за дуже низьких показників споживання в найбільших країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Водночас завдяки ТНК у цих країнах, що розвиваються та країни з перехідною економікою, певним чином забезпечується зайнятість населення та надходження прямих іноземних інвестицій, відбувається науково-технічний прогрес. 4. Сучасні могутні ТНК організовують свою роботу шляхом переважно горизонтальної диверсифікації, здійснюючи виробництво і надання послуг в одній або декількох галузях світової економіки. З цією метою часто створюються крупні транснаціональні конгломерати, з’являються глобальні ТНК, які відрізняються від звичайних тим, що здійснюють діяльність у рамках загальносвітової глобальної стратегії. 5. Нарощуються, ускладнюються і трансформуються форми взаємодії як у середині ТНК так і між ТНК, а також іншими суб’єктами міжнародних економічних відносин. Ці форми обумовлюють нові тенденції у світовому господарстві і міжнародних економічних відносинах. До таких тенденцій, зокрема, відноситься збільшення числа функцій ТНК і поглиблення їх змісту. 6. У процесі взаємодії ТНК з перехідними економіками, основна частка прямих іноземних інвестицій надходить від траснаціональних корпорацій розвинутих країн і вкладається переважно в сировинні та інфраструктурні галузі, які забезпечують прискорене обертання капіталу, найбільший прибуток і найменший ризик. Однак, це майже не стосується базових галузей економіки, тому прямі іноземні інвестиції суттєво не впливають на економічне зростання цих країн. 7. Чим далі країни з перехідною економікою будуть йти шляхом ринкових перетворень, для їх транснаціоналізації будуть створюватися як найкращі умови, а звідси можливо передбачити більш активну діяльність у них зарубіжних ТНК. У зв’язку з цим потрібно мати науково-обґрунтовану інвестиційну програму для країни в цілому, а також повне уявлення про наслідки діяльності на національному економічному просторі конкретних ТНК. 8. Однією із основних форм експансії ТНК у країни з перехідною економікою є створення спільних підприємств, а для України – переважно в організаційно-правовій формі – у вигляді закритих акціонерних товариств. При цьому контрольні пакети акцій, як правило, належать ТНК. При створенні таких СП інтереси засновників не завжди співпадають із державними. Тому необхідно прийняти концепцію державного регулювання діяльності ТНК, у тому числі в рамках програми інвестиційної політики, яка б ураховувала пріоритети розвитку вітчизняної економіки та дозволила б скоординувати ці інтереси на користь національних. 9. Характерною тенденцією в діяльності ТНК у сучасних умовах є активний пошук місць розміщення ПІІ з більш низькими втратами, і в першу чергу, у зв’язку з низьким рівнем заробітної плати і розширення зарубіжних ринків. Дешева робоча сила як один із факторів отримання значних прибутків та можливість захоплення ринків національних економік є одним із головних мотиваційних чинників, які приваблюють ТНК в Україні та інших країнах з перехідною економікою. 10. Здійснюючи свою діяльність на території країн з перехідною економікою, ТНК неоднозначно впливають на динаміку їхнього економічного зростання. Незважаючи на те, що економічна допомога не ставиться за мету ТНК, але об’єктивно вони сприяють розвитку промисловості, змінюють структуру народного господарства і тим самим частково модернізують участь цих держав у міжнародних економічних відносинах і МРТ. Негативні наслідки взаємодії ТНК і країн з перехідною економікою виявляються у стриманні із-за могутності ТНК розвитку місцевих суб’єктів господарювання, встановленні монопольних цін, змоги впливати на політику уряду приймаючої країни тощо. 11. Нейтралізувати вказані негативні наслідки діяльності ТНК країни з перехідною економікою зможуть лише при виваженому поєднанні реформаторських заходів щодо лібералізації економіки і державного регулювання господарської діяльності. В першу чергу це стосується сфери прямого іноземного інвестування, розробки оптимального балансу прав і обов’язків учасників тих чи інших багатосторонніх інвестиційних угод, зокрема в Україні при приватизації стратегічно важливих об’єктів за участю ТНК, стимулювати розвиток на базі ФПГ вітчизняних ТНК. 12. Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну досить незначні і складають декілька десятитисячних часток відсотка від загальносвітових та декілька тисячних – від ПІІ, що надійшли до країн Центральної та Східної Європи з перехідною економікою. Тому водночас із заходами щодо державного регулювання діяльності ТНК на території України необхідна державна програма з формування інвсетиційно-привабливого клімату в країні. | 