Розвиток малого підприємництва в Україні та її регіонах, незважаючи на його значну соціальну й економічну ефективність, суттєво відстає від можливостей і потреб економіки. А між тим, як засвідчує досвід індустріально розвинутих країн світу, активна підтримка малого бізнесу може стати вагомим фактором економічного зростання. І хоча за останній період часу з боку уряду здійснювались певні кроки, спрямовані на підтримку підприємницької ініціативи, Україна значно відстає від більшості країн з трансформаційною економікою як за кількісними, так і за якісними параметрами розвитку малого бізнесу. Дослідження цієї проблеми дало можливість сформулювати низку важливих висновків і пропозицій щодо напрямів формування і розвитку економічного середовища функціонування малого підприємництва на селі: 1. Специфіка аграрного сектора економіки полягає в тому, що сільськогосподарські підприємці мають обмежену можливість контролювати власне виробництво. Погодні умови не підпорядковані сільгоспвиробникам. Паводки, засухи, заморозки можуть привести до низьких врожаїв. Нестабільність аграрного виробництва в сукупності з нееластичним попитом є причиною нестабільності цін на продукцію сільгоспвиробників і їх доходів. Ця обставина суттєво впливає на ефективність малого бізнесу на селі і вимагає постійної уваги до нього з боку державних органів влади. 2. Ефективне функціонування малого підприємництва значною мірою залежить від розвинутості основних інститутів ринку – приватної власності на ресурси, головним з яких в сільському господарстві є земля, свободи підприємництва і вибору, мотивації трудової діяльності з урахуванням особистого інтересу, конкуренції – як корінної властивості ринку, системи ціноутворення, що є координуючим механізмом ринкової організації виробництва і впливає на поведінку підприємців, обмежене втручання держави в господарську діяльність. В сукупності відмічені інститути ринку формують макроекономічне середовище функціонування підприємництва. 3. Під економічним середовищем функціонування малого підприємництва розуміється наявність дієвої інституціональної інфраструктури, системи соціального партнерства влади і бізнесу, ефективної взаємодії громадських об’єднань і інститутів, механізмів фінансово-кредитної підтримки, узаконених норм і правил, що регулюють поведінку господарюючих суб’єктів у процесі господарської діяльності. 4. Аналіз ефективності функціонування малого підприємництва на селі показав, що за видами підприємницької діяльності переважають індивідуально-сімейні господарства – 99,5% від загальної кількості сільгоспвиробників, які виробляють 93,1% сільськогосподарської продукції. Оптовою і роздрібною торгівлею займаються 52,5% малих підприємств, у ресторанному бізнесі – 6,9%, у сфері надання транспортних послуг зосереджено 5,1% малих підприємств. У процесі дослідження виявлено, що основною проблемою сільського підприємництва є необхідність зміни вектора його діяльності в плані підтримки виробничого бізнесу, який забезпечує випуск товарів і надання послуг. 5. Дослідження проблем адаптації етнічних груп, що проживають в сільській місцевості Закарпатської області, до нових соціально-економічних умов показало, що: а) різні етнічні групи володіють різним адаптаційним потенціалом, що в першу чергу проявляється у схильності до підприємництва. Найвища підприємницька адаптивність виявлена серед осіб румунської національності (коефіцієнт ділової активності 0,81), словаків – 0,58, поляків – 0,57. Другу групу з середнім рівнем підприємницької активності формують німці – 0,50, угорці – 0,48, росіяни – 0,46; б) етнічні групи розрізняються не тільки за схильністю до підприємництва, але і формами та методами адаптації, поставленими економічними цілями і засобами їх досягнення. Відмічені особливості вимагають проведення диференційованої соціально-економічної політики в багатонаціональних населених пунктах, в місцях компактного проживання національних меншин. Етноспецифіка схильності до підприємництва повинна знайти відображення в територіальних програмах розвитку і підтримки малого бізнесу. 6. У процесі дослідження виявлено, що пріоритетними сферами розвитку малого бізнесу на селі є туристично-рекреаційна діяльність, відродження традиційних народних промислів та ремесел, сільське господарство, розвиток індустрії сфери послуг. Концентрація інвестиційного потенціалу у цих сферах сприятиме вирішенню основних соціально-економічних завдань – збільшенню виробництва товарів і послуг, росту зайнятості, особливо сільського населення, одержанню стабільних доходів. 7. Аналіз причин, що гальмують розвиток підприємництва на селі, знижують його ефективність, показав, що основними з них є: - незавершеність і недосконалість законодавчої бази малого бізнесу, яка функціонально повинна бути спрямована на захист прав власності, інтересів підприємців і споживачів; - відсутність виваженої, довгострокової стратегії держави щодо розвитку і підтримки підприємництва; - неефективна фінансово-кредитна та податкова політика; - відсутність ефективної політики з боку органів місцевого самоврядування щодо підтримки малого підприємництва; - нерозвинутість інституціональної інфраструктури малого підприємництва на базовому рівні господарювання. 8. Одним із основних дестабілізуючих факторів розвитку малих підприємства на селі є неефективна фінансово-кредитна політика щодо їх підтримки, особливо підприємців-початківців. У зв’язку з цим необхідно в кожному районі мати спеціальні банківські установи, в компетенцію яких входило б пільгове кредитування економічно обґрунтованих бізнес-планів малих підприємств, цільове фінансування програм розвитку підприємництва в пріоритетних галузях територіальної економіки, здійснення лізингових операцій, що значною мірою зняло б напругу з матеріально-технічним забезпеченням суб’єктів малого підприємництва, які функціонують у сфері виробничого бізнесу. 9. З метою стимулювання розвитку малих підприємницьких структур, особливо в гірських населених пунктах Закарпатської області, доцільно встановити визначений часовий лаг із нульовим рівнем оподаткування для малих підприємств, які розпочинають свою діяльність. Тривалість визначення тимчасового лагу повинна бути диференційована залежно від виду діяльності, галузі економіки, обсягів виробництва, валових доходів і прибутку, кількості створених робочих місць. 10. Визначальним фактором успішної реалізації ринкових реформ на селі в сучасних умовах економічного розвитку є підвищення соціальної активності сільського населення. Реалізація цієї ключової проблеми може бути досягнута за рахунок включення широких верств населення у сферу підприємницької діяльності. В цьому контексті вкрай важливим є розширення економічної самостійності господарюючих суб’єктів, соціальних свобод, що виражається в наданні права вибору форм господарювання, адекватних інтересам, потребам і можливостям кожної людини. 11. Важливим чинником, що стримує розвиток малого підприємництва на селі, є нерозвинутість ринкової інфраструктури, націленої на обслуговування малого бізнесу. Функціональне та інституціональне формування інфраструктури малого підприємництва зумовлює потребу в розвитку трьох її підсистем: функціональної – це розробка територіальних програм розвитку малого підприємництва, формування регіональної стратегії та прогнозів, аналіз основних тенденцій в розвитку малого бізнесу; обслуговуючої – фінансово-кредитне, наукове, консультативне обслуговування, підготовка та перепідготовка підприємців; спеціальної – нормативно-правове регулювання малого підприємництва, створення регіональних фондів підтримки та асоціацій підприємців, механізмів соціального партнерства, постійний моніторинг підприємницького середовища. Наявність зазначених підсистем забезпечує цілісне економічне середовище функціонування малого бізнесу в регіоні. |
