На основі теоретичних положень і результатів дослідно-експериментальної роботи зроблено такі висновки: 1. В умовах переходу до ринкової економіки, впровадження сучасної освітньої парадигми та приєднання України до Болонського процесу особливого значення набуває проблема формування економічної культури студентів у вищих навчальних закладах. Разом з тим, недостатньо розробленими залишаються технології формування економічної як складової професійної культури у навчально-виховному процесі підготовки фахівців економічних спеціальностей промислово-економічного коледжу. Визначено, що економічна культура студентів детермінує конкретно-історичні форми співвідношення понять «економіка й особистість», можливості їхньої модифікації та диференціації, є складовою професійної підготовки та одночасно умовою ефективної професійно-економічної діяльності самовдосконалення майбутніх фахівців, що визначають рівень і форми прояву індивідуальності особистості в професійному навчанні. Конкретизовано сутність і зміст економічної культури студентів економічних спеціальностей промислово-економічного коледжу як інтегративне особистісне новоутворення, представлене єдністю аксіологічного, технологічного, творчого й особистісного компонентів, що забезпечує продуктивну професійну діяльність в економічній сфері. Визначена логіка взаємозв’язку і взаємозалежності, а також склад кожного з чотирьох компонентів культури, що свідчить про системний і цілісний характер досліджуваного явища та створює умови для подальшого розвитку особистості студентів, їхньої економічної культури. 2. Обґрунтована й апробована в ході дослідно-експериментальної роботи модель процесу формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу являє собою структурно-функціональну конструкцію логічного зв’язку, у якій фігурують змінні взаємопов’язані та взаємозумовлені між собою компоненти. Вони визначають сутність процесу формування економічної культури студентів як результат взаємодії професійної, економічної й особистісної складових, виражених цінностями-цілями, цінностями-знаннями, цінностями-якостями, цінностями-відношеннями і цінностями-засобами (компоненти, критерії ЕК; фактори впливу; принципи, методи, прийоми і засоби ЦПП). 3. Виявлено критерії, показники та рівні сформованості економічної культури студентів коледжу. Доведено, що економічна культура студентів визначається системою критеріїв, що передбачають: розуміння цілей, завдань професійної діяльності; спеціальну теоретичну підготовку; практичну готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності; сформованість професійних якостей. Визначено відповідні показники (ціле-мотиваційний, змістовий, практично-орієнтований, професійно-орієнтований) з уточненими їх характеристиками (розвиток професійної комунікативності, цільове волевиявлення, самостійність та нестандартність у прийнятті рішень; усвідомлення мети наступної професійної діяльності, задоволеність вибором спеціальності, самоконтроль та самоаналіз; сформованість загальноекономічних знань та знань з дисциплін професійного спрямування, вміння застосовувати економічні знання для вирішення конкретних виробничих завдань; ставлення до професійної діяльності, ступінь оволодіння практичними вміннями та навичками, активність у позааудиторних формах навчальної діяльності) та рівні економічної культури (репродуктивний, конструктивний, евристичний і контамінний). 4. Розроблено й експериментально перевірено технологію формування економічної культури студентів економічних спеціальностей, яка розглядається як інтегративний професійно-освітній процес, спрямований на досягнення запланованих результатів на основі діагностики поточного стану і моніторингу загальних і спеціальних навчальних умінь і навичок студентів у ЦПП. Особистісно орієнтована технологія формування економічної культури студентів коледжу представлена послідовністю етапів: визначення цілей економічної підготовки з урахуванням вікових особливостей і базової підготовки студентів; створення і вирішення проблемних виробничих, навчальних ситуацій, які вимагають економічної самоосвіти, розвиваючого економічного мислення; організація різних видів економічної діяльності; забезпечення позааудиторної професійно-спрямованої діяльності з метою формування стійкої мотивації до засвоєння професійних знань, умінь і навичок; створення емоційного фону в оволодінні студентами економічною культурою; моніторинг навчальної діяльності студентів. У ході дослідження з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду було виявлено й експериментально перевірено педагогічні умови, які впливають на ефективність формування економічної культури студентів коледжу: створення у студентів коледжу позитивної мотивації у процесі досягнення певного рівня економічної культури; професійно-орієнтована інноваційна спрямованість освітнього процесу у коледжі; організація особистісно орієнтованої взаємодії (викладач – студент); залучення студентів економічних спеціальностей коледжу до науково-дослідної роботи в процесі формування економічної культури; організація різних видів економічної діяльності, спрямованої на формування економічного мислення й економічно значущих якостей особистості фахівців; професійна спрямованість у процесі організації і проходження виробничої практики, в позааудиторній, індивідуальній роботі студентів з урахуванням специфіки економічної діяльності. Для реалізації визначених педагогічних умов нами були використані такі методи та форми навчання: проблемні лекції, проблемні семінари та семінари-дискусії, ділові ігри, «круглі столи», наукові конференції, аналіз конкретних ситуацій, практичні заняття з використання інформаційних професійних систем, завдання для самостійної роботи з посиленням мотиваційних аспектів та завдання на активізацію міждисциплінарних зв’язків, використання опорних схем-конспектів, спеціальні позакласні заходи. Забезпечення окреслених педагогічних умов сприяло більш чіткому усвідомленню цілей, завдань професійної підготовки, формуванню стійкої мотиваційної сфери студентів, поглибленню загальноекономічних та професійних знань, підвищенню сформованості рівня умінь та навичок, важливих професійних якостей, що позитивно впливає на формування компонентів ЕК та доведено результатами проведеного кількісного аналізу констатувального та формувального етапів експерименту. Обґрунтована думка про нерівномірність процесу формування економічної культури в різних групах: результати в експериментальних групах, де вносилися зміни шляхом посилення культурологічних аспектів у зміст, методи, засоби ЦПП порівняно з результатами в контрольних групах, є значно кращими. Виконане дослідження підтвердило висунуту гіпотезу про необхідність створення спеціальної технології формування економічної культури студентів у їх професійній підготовці. 5. Здійснене дослідження дозволило сформулювати такі рекомендації Міністерству освіти і науки України, вищим навчальним закладам І-ІІ рівнів акредитації, викладачам фахових дисциплін: передбачити і впровадити модель, технологію та педагогічні умови формування економічної культури студентів; використовувати для молодших спеціалістів економічних спеціальностей розроблений автором дисертаційного дослідження варіант навчальної програми з дисципліни «Менеджмент», методичні вказівки з проведення занять та позакласних заходів з проблеми формування економічної культури студентів, приклади складання схем-конспектів, методику розрахунку рівня навченості студентів. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування економічної культури майбутніх фахівців економічних спеціальностей. До напрямків, що потребують подальшого дослідження, віднесено: необхідність конкретизації та наповнення змісту всіх структурних елементів ЕК, вивчення механізму впливу економічної культури на особистісну самореалізацію фахівця в професійній діяльності, порівняльний аналіз формування економічної культури студентів у підготовці спеціалістів та магістрів. |
