Формування економічних умов ефективного ринку насіння соняшнику і продуктів його переробки має різнорівневий характер і включає:
високу культуру землеробства й інтенсивне ведення галузі, зокрема дотримання основних принципів внутрішньогосподарської організації виробництва, розміщення посівів соняшнику у сільськогосподарських підприємствах із сприятливими грунтово-кліматичними умовами, оптимальну концентрацію посівів для раціонального використання землі, високопродуктивного застосування техніки; економічне регулювання, що передбачає втручання держави в обмінні процеси ринковими методами як мотиваційного чинника зростання економічних показників і формування власних фінансових результатів для забезпечення інтенсифікації ведення галузі. Сільськогосподарське виробництво характеризується нижчою ефективністю порівняно з іншими секторами економіки, відрізняється консервативністю і нееластичністю попиту та пропозиції на вироблену продукцію, неадекватністю реакції на умови й вимоги ринку, низьким рівнем конкурентоспроможності. Вкладений капітал тут менш прибутковий.
Основними фінансовими проблемами АПК залишаються фінансова нестабільність і збитковість більшості галузей сільськогосподарського вироництва. Все це примушує сільськогосподарські підприємства виробляти ту продукцію, що потребує найменших матеріально-технічних ресурсів, має вищий попит і прибутковість, якою є насіння соняшнику. Соняшник в Україні – провідна олійна культура, що забезпечує майже 95 % загального виробництва рослинної олії. Останніми роками (2000–2004) в усіх категоріях господарств площа посівів соняшнику збільшилась на 34,1 %, валове виробництво насіння соняшнику – на 23,4 %, при цьому врожайність знизилась на 32,6 відсотків.
Отже, галузь розвивається екстенсивним шляхом, що спричинено відсутністю належних умов для її ведення внаслідок обмеження використання прогресивних технологій у виробництві та реалізації насіння соняшнику, обмеження економічних умов ефективного розвитку галузі. Ефективний розвиток олієжирового підкомплексу та підвищення його конкурентоспроможності можливий в результаті досягнення високої якості насіння соняшнику, підвищення рівня врожайності культури, за умови переведення галузі на інтенсивний шлях розвитку, докорінного зміцнення ресурсної бази та забезпечення застосування прогресивної технології, поліпшення культури землеробства й проведення повного циклу технологічних операцій у визначені строки. Ціни реалізації насіння соняшнику, олії та шроту залежать великою мірою від строків реалізації та каналів збуту. В 2004–2005 рр. у період основного продажу олійної продукції (вересень–грудень 2004 р.) ціна на насіння соняшнику становила 1555 грн – за 1 тонну, тоді як у подальший період (січень–серпень 2005 р.), коли на ринку насіння соняшнику перепродують посередники, ціна зростає до 1700–1800 грн. Ціна коливається також за каналами реалізації насіння соняшнику. У 2005 р. найвищою вона була при реалізації насіння соняшнику комерційним структурам, а найнижчою – при продажу населенню в рахунок оплати праці. Україна має достатньо виробничих потужностей для переробки на олію всього обсягу виробленого соняшникового насіння. Введення митних ставок на його експорт дозволило вітчизняним переробним підприємствам активно вступити в конкуренцію з експортерами сировини. Збільшилося виробництво соняшникової олії, а також маргаринової продукції й майонезу. Внаслідок дії мита також відбулася певна переорієнтація трейдерів з експорту насіння соняшнику на експорт олії та шроту. Функціонування ринку призвело до скасування закупівлі насіння соняшнику заготівельними організаціями за державними контрактами, хоча понад 70% урожаю переробляється на спеціалізованих олійно-жирових комбінатах. На переробку насіння соняшнику надходить в основному від посередників (трейдерів) і лише частина – від безпосередніх товаровиробників. За таких умов реалізації сільськогосподарські товаровиробники усуваються від активного впливу на кон’юнктуру ринку олії. Проведені розрахунки показали, що посівні площі під соняшником на перспективу будуть становити по областях, тис. га: Дніпропетровська – 220; Донецька – 184; Запорізька – 215; Кіровоградська– 191; Луганська – 160; Миколаївська – 195; Одеська – 210; Херсонська – 195. Відповідно виробництво насіння соняшнику збільшиться в результаті підвищення врожайності. Це відповідає агрономічним нормам і науково обгрунтованим розмірам відведення полів під посіви соняшнику. Однією з важливих економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику і продуктів його переробки є ґрунтовне освоєння та дотримання принципів і вимог зовнішньоекономічної торгівлі, вдосконалення системи реалізації насіння соняшнику та продуктів його переробки як продукції, що займає суттєве місце у надходженні валюти в Україну, завдяки високій кон’юнктурі на ринку аграрно-продовольчої продуції та має тенденцію до підвищення.
З набуттям членства у СОТ Україна може мати деякі економічні переваги при реалізації олії: поліпшення умов доступу українських виробників та експортерів на основні міжнародні ринки; збільшення іноземних інвестицій в економіку держави; зменшення тарифних і нетарифних обмежень на експорт до ЄС олійної продукції; створення ефективної системи захисту національного товаровиробника від недобросовісного імпорту тощо. |