Результати аналітичної роботи, які було відображено у процесі вирішення основних завдань дисертаційного дослідження, дали можливість сформулювати наступні висновки: 1. Дослідження історико-філософського контексту формування гендерних стереотипів є актуальним і значимим в аспекті трансформації українського суспільства на засадах паритетної демократії. Акцентуація уваги на особливостях філософської легітимації гендерних стереотипів у контексті західноєвропейської філософії та культури в цілому дала можливість по-новому розглянути процес становлення й розвитку філософської рефлексії. 2. Сутність наукової інтерпретації феномена «гендерний стереотип» відображає соціальну характеристику гендерних відносин і ґрунтується на функціонуванні таких соціальних конструктів, як маскулінне і фемінінне. Гендерні стереотипи - цє схематичні уявлення про чоловіків і жінок, їхнє місце у суспільстві, про належну соціальну поведінку тощо. Уявлення, які сформувалися в культурі про чоловічі й жіночі якості й особливості, відрізняються особливою стійкістю до змін. Засвоюючись у дитячому віці, стереотипні уявлення живуть у свідомості кожної людини, але рідко бувають до кінця усвідомлюваними й відрефлектованими. 3. З огляду на непродуктивність традиційного есенціалістського підходу, в основі якого лежить розуміння маскулінності і фемінінності як природних категорій, що поєднують сукупність біологічних, фізичних і поведінкових особливостей, ціннісних пріоритетів, властивих кожному чоловіку або жінці від народження, автор наполягає на обґрунтованості введення методології соціального конструювання як основи філософських досліджень з гендерної проблематики. У контексті соціально-конструктивістської парадигми гендерні стереотипи, як і гендер у цілому, розглядаються у якості соціально сконструйованих відносин, сформованих з урахуванням статевої диференціації і статевої нерівності, укорінених в особливостях організації соціумів, а не природній зумовленості статевого. Ґрунтуючись на думці, що висловила С.де Бовуар, і яка вже стала класичною у сфері гендеру, - «жінкою не народжуються, нею стають», - соціально-конструктивістський підхід затверджує ідею про соціальний характер статі. 4. Формування гендерних стереотипів - це тривалий культурний процес, у результаті якого виробляються статусні характеристики маскулінного і фемінінного як способу легітимації деякої біологічної зумовленості чоловіка й жінки. З погляду конструктивістського підходу наполягати на думці, що анатомічні відмінності визначають соціальність чоловіка як ведучого й жінки як залежної вторинної в культурі, - значить повертатися в епоху патріархальних відносин, епоху безроздільного панування есенціалістського підходу. У той же час у рамках конструктивістського підходу встановлений факт особливої стійкості сформованих у традиційних культурах гендерних стереотипів і сталість у відтворюваності цих стереотипів в уявленнях носіїв різних культур. Стійкість гендерних стереотипів визначається тими функціями, які вони виконують у суспільстві. Управляючи процесами обробки інформації відповідно до вже сформованих уявлень про маскулінне і фемінінне, гендерні стереотипи діють як когнітивні схеми, упорядковуючи інформацію й скорочуючи шлях до прийняття адаптованого під певні соціальні стандарти рішення. У зазначеному аспекті гендерні стереотипи є невід'ємною складовою процесу когнітивного розвитку людини, важливим критерієм гендерної категоризації соціального буття. Легітимність гендерних стереотипів заснована не стільки на їхній істинності, скільки на звичності, що дає можливість здійснювати з їхньою допомогою функцію соціального контролю. У цьому полягає здійснювана стереотипами стабілізуюча роль. 5. Стійкість стереотипних уявлень є однією з складових у механізмі спадковості культури. Суспільна свідомість, пропонуючи індивідові стереотипні уявлення як норми і правила, які засвоюються автоматично, спрощує роботу індивідуального мислення. Зафіксовані у суспільній свідомості традиції певного суспільства функціонують як постійно відтворювані стандарти мислення, поведінки, дії й споглядання. Звичайно, кожен стандарт колись був обумовлений практичною або історичною необхідністю, але згодом ця обумовленість зникає, а соціальне знання у формі стереотипів передається наступним поколінням. Воно перетворюється в шаблон, впливаючи на інтуїтивно прийняті рішення й автоматичні дії. Безумовно, стабілізуюча функція стереотипів не спростовує того очевидного факту, що вони часто гальмують поступальний рух до більш творчих норм соціального співіснування. 6. Дослідивши існуючі в рамках різних культурних епох домінанти, що обумовлюють соціальні ідеали, зразки, моделі маскулінності і фемінінності, автор стверджує, що соціальний ідеал мужності заснований на ідеї влади. Владній мужності традиційно протиставляється як збиткова маскулінність витиснутих зі сфери владних відносин чоловіків, так і вторинність таких суб'єктів суспільства, як жінки. Віднесення фемінінного до категорії, що наділена якістю вторинності в патріархальних суспільствах, визначається відчуженням жінок від публічної сфери владних відносин. При цьому пов’язана з відчуженням від влади соціальна вторинність окремих чоловіків не так помітна на тлі відвертої вторинності в патріархальних культурах жіночого й дитячого. 7. Гендерні стереотипи почали формуватися на ранніх етапах культурного розвитку, коли господарська діяльність людини визначалася кількістю витрачених фізичних сил; і не тільки соціальна успішність, але й саме життя дуже часто залежали від фізичної витривалості. Примітивна економіка й натуральне господарство визначили провідну роль чоловіка як фізично більш пристосованої істоти. Сьогодні подібна диференціація суспільно корисних якостей втратила свою значимість, але стереотипи, що розділяють світ господарської діяльності людини на чоловічі й жіночі професії, продовжують жити. Очевидно, що життєва реальність часто суперечить гендерно-стереотипним уявленням про соціальний внесок чоловіків і жінок у розвиток суспільств, однак стереотипи продовжують функціонувати, і це створює реальну базу для соціальних конфліктів і психологічної напруги. 8. Зміст стереотипних уявлень залежить від багатьох факторів, зокрема, від етнокультурної своєрідності й історичної стадії розвитку суспільства, ступеня його урбанізованості, релігійності тощо. Очевидно, що толерантне ставлення до відхилень від стереотипних форм поведінки зростає з переходом від традиційних суспільств, де гендерні стереотипи жорстко закріплені, і їхня сталість підтримується насамперед контролем з боку суспільної думки й інститутів влади до суспільств індустріального й постіндустріального типів. 9. Епоха існування й розквіту патріархальних культур, заснована на «владі батька» (правителя) над недієздатними або недостатньо правочинними співгромадянами, затвердила верховенство чоловіка над жінкою. Визначившись як сімейна, соціальна, політична й ідеологічна система, патріархат вплинув на формування гендерних стереотипів, у яких жінка (фемінінне) завжди підпорядковувалась чоловіку (маскулінному). У концепціях античних філософів це превалювання чоловічого і вторинність жіночого вперше набуває рис цілісного підходу, який нині називається есенціалістським. Саме філософи античності започаткували помилкову практику витлумачення статевого як природного і замовчували зв'язок із проблемою влади в суспільстві. На їх погляд, природа створила жінку як істоту підлеглу, слабку, потребуючу владного наставника. Таким чином, саме антична давньогрецька філософія вперше відобразила і закріпила патріархатні стереотипні уявлення про амбівалентність чоловічого і жіночого в культурі у теоретичній формі. 10. У середньовічному суспільстві ставлення до жінки в Західній Європі визначалося поглядами християнської церкви, що невпинно поширювала ідею нерівності жінки перед чоловіком. У той же час напоєна містичною любов'ю біблійна Пісня Пісень словами Соломона і Суламіфі демонструвала злиття чоловічого й жіночого в єдиному божественному екстазі. Новозавітне вчення, підносячи дружину й матір до божественного, завдало найсильнішого удару по дохристиянському уявленні, що єдине призначення жінок - давати потомство. Важливо також, що християнство зблизило обидві статі в інтелектуальному відношенні, створивши тип дружини - соратниці і відкривши жінці поле для суспільного служіння у вигляді мучеництва й добродійності. Загалом гендерні стереотипи у середньовічній культурі формувалися під впливом постійного переосмислення біблійної драми гріхопадіння й спокути людини, і в цьому контексті трактувалося чоловіче й жіноче. 11. Епоха Відродження вустами своїх мислителів сформувала основні ідеї гуманізму, заснованого на християнській етиці. Чоловіче і жіноче розглядалося з позицій моральності як природного закону людського існування. В цілому продовжував превалювати ессенціалістський підхід, і гуманісти, відводячи чоловіку сферу публічного, а жінці - сферу приватного і постійну залежність від чоловіка, зупиняються на думці, що так заведено самою природою і так побажав Господь Бог. Панкультурний характер стереотипів виявлявся в приписуваних жінкам незалежно від того, до якого суспільства вони належали, трьох основних рис, що вважаються суто жіночими: сентиментальності, покірності й марновірства. У той же час винятково чоловічими вважалися владність, схильність до ризику, незалежність і сила. 12. Епоха Модерну, що сформувала велике гасло «Воля, рівність і братерство», дала новий поштовх для розвитку есенціалістських уявлень, збагачених ідеями так званого «братнього» патріархату, тобто братерства чоловіків як основи соціального контракту. Чоловіку було надано права громадянина, у той час як жінки й інші члени суспільства витіснялися зі сфери юридично захищеного соціального стану. Навіть найбільші філософи епохи, представники німецької класики Кант, Фіхте, Гегель, романтики Шлегель і Новаліс та інші, багато розмірковуючи про волю, не перебороли есенціалізму, асоціюючи чоловіка із соціальністю, а жінку – зі статтю, розглядаючи соціальну нерівність як засновану на біологічній відмінності між чоловіками і жінками. Домінанта маскулінності привела їх до висновку, що раціональне освоєння світу – це характерна риса маскулінного в культурі, на противагу ірраціональності жінки, заснованій на її природній чутливості. Чоловік і жінка, стверджували філософи, повинні керуватися різним розумінням своїх соціальних ролей і припустимих правил поведінки. Філософськи обґрунтовуючи статеву нерівність, мислителі Модерну відобразили гендерні стереотипи, що сформувалися у ранньоіндустріальну епоху. 13. Епоха «класичного капіталізму» поглибила стереотипне розуміння вторинності жіночого. Публічна сфера конституювалася як сфера волі й цивільних прав, так само залишаючись пріоритетною для чоловіків, а приватна - долею жінок. Причому якщо соціальна зайнятість чоловіка завжди приносила йому певний зиск, то приватна (домашня) сфера, де панувала жінка, не маючи соціальної значимості, не оплачувалася. Витіснення жінок із соціальних практик було настільки радикальним, що гендерні стереотипи явно демонстрували, у чиїх руках перебувала влада. Соціогендерний характер влади, закріплений у стереотипних уявленнях, оголився у всій своїй очевидності. 14. Логіко-теоретичний аналіз соціокультурних основ формування гендерних стереотипів з необхідністю опирається на емпіричний культурно-історичний матеріал, а також на результати його теоретичної рефлексії, що знайшли своє яскраве втілення в англійській жіночій прозі ХVIII-ХIХ ст. Саме ця проза підготувала ґрунт для виникнення такого важливого в плані осмислення гендерних стереотипів культурного феномену, як фемінізм. Саме культурне явище фемінізму визначається як боротьба за рівність статей, що стала основою руху жінок за емансипацію. Нині можна знайти різні форми цього феномену: марксистський, соціалістичний, гіноцентричний, психоаналітичний, екзистенціальний, екологічний, постмодерністський, анархічний, культурний, лесбійський, кольоровий, радикальний, ліберальний, інтелектуальний, гуманістичний тощо. Фемінізм як комплекс соціально-філософських, соціологічних, психологічних, культурологічних теорій, що аналізують становище жінки в суспільстві і об'єднані принциповим неприйняттям дискримінації за ознакою статі, влився в більш широкий контекст гендерного руху. Автором встановлено, що маскулінне як поняття вперше починає серйозно досліджуватися саме в теоріях фемінізму, які трактують маскулінність як комплекс установок, поведінкових характеристик, можливостей і очікувань, що визначають соціальну практику чоловіків як соціальної групи. 15. У постмодерній культурі й постіндустріальному суспільстві поступово вмирають старі гендерні стереотипи й формуються нові. Це стимулюється соціо-культурними процесами повільного вирівнювання прав чоловіків і жінок, руйнуванням сегрегаційних відносин за принципом статі й завзятою боротьбою жінок за руйнування «скляної стелі» у сфері соціальної самореалізації. Чоловіки й жінки, що прагнуть до побудови суспільства гендерної рівності, розуміють, що вони різні, але рівні, і позбавляти будь-кого права на повну соціальну самореалізацію, ґрунтуючись на приписах природного й анатомічного характеру, неможливо. 16. Постмодерна філософія усталила думку, що гендерні стереотипи як продукт історичного і культурного розвитку суспільства, формують гендерну ідентичність, яка переважно залежить від соціальних факторів, а не біологічної статі людини. Проблема гендерної ідентичності насамперед актуалізувалася у теорії феміністської критики, що, виділяючи в якості головної проблему жіночої ідентифікації й самоідентифікації, базується на концепції «Іншого». Феміністський епістемологічний пошук логічних обґрунтувань жіночої суб’єктивації відбувається в контексті переходу від класичної моделі раціонального суб'єкта до його децентралізованої й множинної конструкції. У сучасному гендерному дискурсі плюральна ідентичність визначається не тільки як контраст між чоловічою і жіночою ідентичностями, але й як протилежність чорної і білої, східноєвропейської і австралійської тощо. Тобто гендерна філософія не тільки обґрунтовує наявність різноманітних типів дискурсивності в сучасній культурі, але й забезпечує концептуальну легітимність їхньої соціальної репрезентації. Більше того, оскільки в гендерній філософії не відтворюється традиційна патріархатна структура ідентичності, то вона відмовляється від практик бінарного філософського мислення. 17. Нині гендерні стереотипи найбільш яскраво виявляються й активно функціонують не в сфері побуту, а в політичному і мас-медійному просторі сучасних суспільств, демонструючи свою стійкість. Більшість гендерно-орієнтованих дослідників сучасних соціумів стверджують, що, незважаючи на кардинальні соціально-політичні зміни й завоювання світового жіночого руху за останні півтора сторіччя, жінки й чоловіки дотепер сприймаються як носії протилежних якостей. У культурі і дотепер не подолано бінаризм чоловічого й жіночого, заснований на протиставленні таких якостей, як незалежність - залежність, агресивність - м'якість, брутальність - ніжність, раціональність - емоційність, серйозність - поверховість, урівноваженість - схвильованість, сила - слабкість, жорстокість - доброта, ініціативність - боязкість тощо. Можна стверджувати, що західноєвропейська культура усе ще ґрунтується на чоловічій домінанті в культурі. Варто усвідомити, що не існує відмінностей у способах морального мислення чоловіків і жінок. Спростовуючи практику подвійного стандарту як помилкову, суспільство нарешті повинне навчитися оцінювати своїх громадян з позицій їхньої суспільної значимості, а не статевої приналежності. Моральні вимоги, пропоновані до чоловіків і жінок, не повинні визначатися їхньою статевою приналежністю. Соціальна цінність носія моральної норми визначається ступенем його соціальної волі, заснованої на усвідомленому почутті соціальної відповідальності. 18. Дослідження сутності, соціальної ролі й історичних перспектив формування гендерних стереотипів привели автора до реалізації поставленої в роботі мети і доведення думки про те, що дихотомія статей не може бути зведена до визначальної ролі біологічних характеристик чоловіка й жінки. Аналіз генезису західноєвропейської культури загалом і філософської думки зокрема з погляду розвитку гендерної проблематики виявив основні фактори, способи й параметри існування гендерних стереотипів, що випливають із відносин влади й ґрунтуються на них. Досліджено специфіку відображення гендерних стереотипів у філософії античності, середньовіччя, Ренесансу, модерну і постмодерну. Виявлено специфіку гендерних стереотипів як системи ціннісних орієнтацій постмодерного західного суспільства, розкриті механізми їхнього формування й характер впливу на розвиток суспільства, динаміка формування й функціонування в контексті сучасних загальноцивілізаційних трансформацій. Основні положення дисертації висвітлені у монографії: Власова Т.И. Формирование гендерных стереотипов в западноевропейской философии. Монографія – К.: Ґенеза, 2006 (14,9 др. а.) Результати дисертаційної роботи викладені у 36 статтях. Статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України: Власова Т.И. Гендерные стереотипы как предмет социофилософского анализа // Вісник ДНУ. Сер.: філософія. Соціологія. Політологія. Вип. 12. – Д.: ДНУ, 2005. – С. 103 - 109 (0,5 др. а.). Власова Т.И. К проблеме женской субъективности и гендерной идентичности // Філософські дослідження: Збірник наукових праць. – Вип. 6 – Луганськ: Східоноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2005. – С. 245- 251 (0,5 др. а.). Власова Т.И. Гендерные стереотипы: некоторые аспекты осмысления феномена в постклассическом и постмодерном дискурсе // Грані. Науково - теоретичний і громадсько-політичний альманах – Д., 2005. – № 4 (42). – С. 92-97 (0,5 др. а.). Власова Т.И. Гендерные стереотипы: фрейдистский и постфрейдистский подходы к интерпретации феномена // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Збірник наукових праць. – Д.: РВВ ДНУ, 2005. – С. 25-36 (0,8 др. а.). Власова Т.И. Влияние гендерных стереотипов на формирование представлений о социальном статусе женщины в романе Д. Остен «Гордость и предубеждение» // Філософія. Культура. Життя: Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 25. – Д.: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2005. – С. 174-184 (0,7 др. а.). Власова Т.И. Гендерная проблематика в контексте мизогонистских концепций О. Вейнингера // Культурологічний вісниик: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Вип. 17. – Запоріжжя: Просвіта, 2006. – С. 99-101 (0,3 др. а.). Власова Т. И. Гендерные стереотипы Возрождения в самосознании классической западноевропейской культуры // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Вип. 16. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 70-75 (0,5 др. а.). Власова Т.И. Гендерные стереотипы в философии иррационализма // Ноосфера і цивілізація. Вип. 4(7). – Донецьк: ДонНТУ, 2006. – С. 46-50 (0,4 др. а.). Власова Т.И. Гендерная проблематика в немецкой классической философии // Актуальні проблеми духовності: Зб. наукових праць. – Крівий Ріг: Видавничий дім, 2006. – С. 133-143 (0,7 др. а.). Власова Т.И. Влияние христианства на формирование гендерных стереотипов в средневековой культуре // Філософія, культура, життя: Міжвузівський збірник наукових праць. Спец. вип. – Д.: ДДФА, 2006. – С. 240-248 (0,6 др. а.). Власова Т.И. Гендерный анализ и основные принципы постмодерна // Вісник Дніпропетровського університету. Сер.: філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 13. – Д.: ДНУ, 2006. – С. 110-118 (0,6 др. а.). Власова Т.И. Антропологічні виміри культури Англії XVIII – XIX ст. Антиномія маскулинного і фемінінного // Постметодика. Антропологізм в освіті: джерела досягнення та перспективи. – № 7 (71). Полтава, 2006. – С. 13-19 (0,5 др. а.). Власова Т.И Гендерные стереотипы в культуре западноевропейского модерна // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Збірник наукових праць. – Д.: ДНУ, 2006. – С. 99-108 (0,7 др. а.). Власова Т.И Социофилософский анализ гендерной проблематики в английской женской литературе XVIII в. // Перспективи. – 1 (33). – Одесса. – 2006. – С. 36-43 (0,6 др. а.). Власова Т.И К проблеме гендерной идентичности в контексте социального стереотипизирования // Філософія. Культура. Життя. Міжвузівській збірник наукових праць. Вип. 16 – Д.: – 2006. – С. 5-10 (0,4 др. а.). Власова Т.И Методология социального конструирования – основа социофилософского анализа гендерных стереотипов в западноевропейской культуре // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах – Д., 2006. – № 6 (ч. 1) – С. 73-77 (0,4 др. а.). Власова Т.И. Актуальные проблемы гендерных исследований // Вісник Дніпропетровського університету. Сер.: філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 14 – Д.: ДНУ, 2006. – С. 54-62 (0,6 др. а.). Власова Т.И Методология социального конструирования – основа социофилософского анализа гендерных стереотипов в западноевропейской культуре // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах – Д., 2006. – № 7 (ч. 2) – С. 73-77 (0,4 др. а.). Власова Т.И. Гендер и проблемы образования в современном обществе // Вісник Дніпропетровського університету. Сер.: філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 15 – Д.: ДНУ, 2007. – С. 150-156 (0,5 др. а.). Власова Т.И. Проблема гендерного равенства в Украине и современные теории справедливости // Філософські дослідження: Збірник наукових праць. – Вип. 8 – Луганськ: Східоноукраїнський нац. унів. ім. В. Даля, 2007. – С. 23- 29 (0,5 др. а.). Власова Т.И. Основні напрямки розвитку постмодерного гендерного дискурсу // Вісник Львівської національної академії мистецтв. – Вип. 18 – Львів, 2007. – С. 30 - 41 (0,7 др. а.). Власова Т.И. Роль разума и знания в формировании женской субъективности // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах – Д., 2007. – № 4 (54) – С. 82-85 (0,6 др. а.).
Статті та тези в інших виданнях за темою дисертаційного дослідження: Власова Т.И. Женщины-писатели Англии в культурологической перспективе // Від бароко до постмодернізму: Зб. наук. праць. Вип. 7. – Д.: ДНУ, 2004. – С.176-178 (0,3 др. а.). Власова Т.И. Мужское и женское в контексте андрогинной концепции Н.Бердяева // Срібний вік: проблема особистості: Матеріали Міжнародної наукової конференції 2005р. – Дрогобич, 2005. – С.81-93 (0,7 др. а.). Власова Т.И. Влияние английской женской прозы XVIII в.на формирование представления об образовании женщины в Западной Европе // Гуманізм та освіта: Збірник матеріалів VIII Міжнародної науково-практичної конференції. – Вінниця, 2006. – С.272-274 (0,3 др. а.). Власова Т.И. Проблемы брака в романе Дж.Остен „Гордость и предубеждение” // Тези доповідей 65 Міжнародної науково-практичної конференції. Проблеми та перспективи розвитку залізничного транспорту: Д., 2005. – С.371-373. Власова Т.И. Некоторые проблемы функционирования стереотипов и язык гендера // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Проблеми економіки транспорту: – Д., 2006. – С.15-16. Власова Т.И. Гендерные роли и стереотипы поведения в современном постиндустриальном обществе // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Проблеми та перспективи розвитку залізничного транспорту: – Д., 2006. – С.404-405. Власова Т.И. К проблеме формирования стереотипов в высшей школе // Тези міжвузівської науково-практичної конференції „Актуальные проблемы обучения иностранных студентов». – Д., 2006. – С.21-22. Власова Т.И. Отражение экономического статуса женщины в английской литературе конца XVIII – начала Х1Х вв. // Тези IV Міжнародної наукової конференції „Проблеми економіки транспорту”. – Д., 2006. – С.189-190. Власова Т.И Гендерный подход к коммуникативным стилям // Тези доповіді міжвузівської науково-практичної конференції „Проблеми системного підходу до вивчення термінологічної лексики у спеціалізованому вищому навчальному закладі». – Д.: ДДУВС, 2007. – С.25-26. Власова Т.И Социокультурное значение понятий „стереотип” и „имидж”// Тези міжвузівської науково-практичної конференції „Актуальные проблемы обучения иностранных студентов». – Д.: ДМА, 2007. – С.13-15. Власова Т.И. Экономическая концепция марксизма в гендерной философии // Тези доповіді V Міжнародної наукової конференції „Проблеми економіки транспорту”. – Д., 2007. – С.203-204. Власова Т.И. Гендер и образование в современном украинском социуме // Тези 67 Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми та перспективи розвитку залізничного транспорту”. – Д., 2007. – С.17-18.
|
