Анотація до роботи:

Тарнавчик І.Т. Формування гідрогелів, прищеплених до пероксидованої полімерної поверхні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.06 – хімія високомолекулярних сполук. – Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2008.

Дисертація присвячена розробці способів закріплення полімерних гідрогелів на полімерних поверхнях з використанням гетерофункціональних поліпероксидів в якості активаторів цих поверхонь. Для формування прищеплених гідрогелів одержано новий поліпероксидний макроініціатор на основі синтезованого N-[(трет-бутилперокси)метил]акриламіду та октилметакрилату. Досліджено кінетичні закономірності кополімеризації цих мономерів.

Показано, що за допомогою одержаних поліпероксидних макроініціаторів можна сформувати прищеплені шари гідрофільних полімерів, а в присутності біфункціональних зшиваючих агентів – прищеплені до поверхні гідрогелі. Розроблено спосіб одержання прищеплених гідрогелів за технологічно зручним методом по конденсаційному механізму формування полімерного каркасу геля.

Прищеплення гідрогелів до полімерної поверхні з використанням поліпероксидних макроініціаторів дозволяє не лише покращити механічні властивості гідрогелів, а й надати полімерним поверхням (виробам) не характерних їм гемосумісних властивостей.

1. Вперше синтезовано новий тип пероксидного мономеру, який містить первинно-третинний пероксидний фрагмент та пептидний зв'язок. Встановлено, що найбільш зручним методом його одержання є взаємодія N-(гідроксиметил)-акриламіду з трет-бутилгідропероксидом в середовищі диетилового етеру, в присутності каталізатору H₂SO₄, яка приводить до утворення N-[(трет-бутилперокси)метил]акриламіду (ПА).

2. Радикальною кополімеризацією пероксидного мономеру ПА з октилметакрилатом, а також з акриламідом одержані нові гетерофункціональні поліпероксиди. Визначені константи кополімеризації пероксидного мономеру ПА та параметри питомої активності Q та полярності e. Аналіз кополімеризації в умовах експерименту показав, що цей процес слід віднести до класичних систем бінарної радикальної кополімеризації.

3. Термічний розклад первинно-третинного фрагметну у складі нових гетерофункціональних поліпероксидів в присутності іонолу відбувається в результаті гомолізу пероксидного зв’язку та фрагментації радикалів з утворенням 2-метил-2-пропанолу та пропанону. Запропонована схема термічного розкладу. Визначені константи швидкості та енергія активації термічного розкладу. Термічний розклад за відсутністю іонолу відбувається з певною долею індукованого розкладу.

4. Встановлено, що модифікація планарної поверхні поліпропілену новими поліпероксидами дозволяє регулювати реакційну здатність поверхні, а також водневу та дисперсійну складову вільної поверхневої енергії полімерної поверхні. А розроблені активатори полімерних поверхонь мають найвищу з досліджуваних модифікаторів ефективність прищеплення у водному середовищі.

5. Вперше одержані гідрогелі, прищеплені до пероксидованої поверхні поліпропілену, шляхом формування тривимірного полімерного каркасу за радикальним та конденсаційним механізмам з одночасним прищепленням до полімерної поверхні.

6. Вперше розроблено метод одержання пористих гідрогелів, в тому числі прищеплених до поверхні, з регульованими фізико-механічними властивостями через формування тривимірного каркасу гідрогелю з одночасним наповненням частинками дисперсного SiO₂ з модифікованою поліакриламідом поверхнею, і подальшим вилученням частинок наповнювача з полімерного каркасу.