1. Дослідження проблеми підготовки фахівців показують, що, будуючи сучасну вищу військову прикордонну школу, віддаючи пріоритет практичній спрямованості змісту навчання курсантів-кінологів, необхідно широко використовувати попередній досвід, (накопичений в Алма-Атинському прикордонному та інших училищах) з організації й методики навчання курсантів-кінологів із фахових, спеціальних і загальновійськових дисциплін. В його основу слід покласти прогнозування можливих напрямків розвитку методики використання здобутків педагогічної думки й сучасних засобів навчання, а також активне впровадження в навчальний процес досвіду, носіями якого є офіцери військ. 2. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури та власного досвіду з проблеми підготовки військових фахівців свідчать, що недостатньо розроблена цілісна методика формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів. Під професійною діяльністю офіцера-кінолога розуміємо здійснення керівництва кінологічною службою; уміння планувати заходи, організовувати контроль щодо підготовки та використання кінологів і службових собак в охороні кордону. Визначено зміст поняття «готовність до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів» як усвідомлення завдань, моделей, імовірного поводження, визначення оптимальних способів діяльності, оцінка власних можливостей у їхньому співвідношенні з майбутніми труднощами та необхідністю досягнення визначеного результату. 3. Урахування специфічних особливостей професійної діяльності офіцерів-кінологів (керівництво кінологічною службою, спільна діяльність кінолога та собаки) дало змогу теоретично обґрунтувати сутність компонентів досліджуваної готовності (мотиваційно-вольового, пізнавально-операційного, психофізіологічного, оцінювального), критеріїв, показників і рівнів такої готовності: репродуктивний, реконструктивний, активно-пошуковий, творчий. На репродуктивному рівні враховувались елементарні (базові) знання, уміння та навички з хімії, біології, зоології та певного набору спеціальних кінологічних понять. Для реконструктивного рівня було обрано такі ознаки: ступінь засвоєння умінь самостійно підготувати собаку; здатність застосовувати набуті теоретичні знання на практиці; вміння здійснювати порівняльний аналіз; міцність знань з основних фундаментальних дисциплін. Активно-пошуковий рівень мав такі показники: вміння якісно готувати собаку до службової діяльності; здійснювати самооцінку власної підготовки та виявляти допущені помилки, здатність оцінювати обстановку та самостійно приймати правильні рішення. Творчий рівень характеризувався показниками: наявність чітко сформованої мотивації до майбутньої професійної діяльності; сформованість знань та вмінь оперувати різними способами і прийомами підготовки собак; здійснення самоаналізу та самоконтролю; самостійність та ініціатива при виконанні поставлених завдань. 4. Теоретично обґрунтовано й експериментально доведено, що ефективність процесу формування готовності до професійної діяльності досягається завдяки реалізації таких педагогічних умов: забезпечення позитивної мотивації учіння (вдосконалення навчальних програм на основі модульного принципу, використання інтерактивних методів: ігровий, проблемний, з ускладнювальними умовами, моделювання, творчих завдань); використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (удосконалення механізмів управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних; створення методичних систем навчання; розробка комп’ютерних тестових і діагностичних методик); застосування інноваційних підходів до організації навчання майбутніх офіцерів-кінологів (діяльнісний, модульний, особистісно-орієнтований, компетентнісний); здійснення моніторингу рівня сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів-кінологів (методи спостереження, тестових ситуацій, експлікації, опитування, аналізу, тестування); практична спрямованість професійної підготовки майбутніх офіцерів-кінологів на основі взаємодії двох біологічних об’єктів «людина-собака» (забезпечується особливостями фахових і допоміжних дисциплін). 5. Розроблено та експериментально перевірено модель формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів, яка має складові, що перебувають у тісному взаємозв’язку: мета; завдання; принципи; методи і засоби; особливості навчання; педагогічні умови; етапи підготовки; компоненти готовності; критерії; рівні готовності; результат. Схарактеризовано етапи підготовки до майбутньої професійної діяльності: загальна підготовка, підготовка до професійної діяльності та військове стажування. 6. Результати формувального експерименту доводять, що в експериментальних групах на початку та після проведення експерименту більше ніж у 3,25 раза зросла кількість курсантів-кінологів, які досягли творчого рівня готовності (з 10,81 % до 35,15 % ); на активно-пошуковому рівні – у 1,87 раза (з 21,62 % до 40,54%). Водночас зменшилась кількість курсантів-кінологів, які перебувають на реконструктивному рівні, у 1,66 рази (з 27,03 % до 16,21 %), а на репродуктивному рівні – у 5 разів (з 40,54% до 8,10%). У контрольних групах достовірних змін не спостерігалось. Це дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї проблеми. Заслуговують на увагу такі напрями подальших досліджень: більш детальне вивчення взаємозв’язку майбутньої професійної діяльності з навчальною діяльністю курсантів-кінологів; розробка професіограми офіцера-кінолога; дослідження індивідуально-психологічних особливостей майбутніх офіцерів-кінологів у процесі формування готовності до професійної діяльності. |