На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки: 1. У результаті теоретичного аналізу проблеми готовності військових фахівців до управлінської діяльності у психолого-педагогічній літературі з’ясовано, що вона є актуальною, недостатньо дослідженою та має прикладну спрямованість. Основними цілями формування готовності до управління процесом військового виховання у майбутніх магістрів військово-соціального управління у ВВНЗ є: вдосконалення їх загальної управлінської культури; розвиток основних видів готовності до управління процесом виховання військовослужбовців; формування психологічної компетентності щодо проблем управлінської діяльності. Вона реалізується у системі підготовки цих фахівців у Національній академії оборони України; спеціально організованої професійної (командирської) підготовки у військових частинах (з’єднаннях); підготовки у процесі здійснення практичної діяльності (самоосвіта). 2. Діагностування сучасного стану готовності офіцерів із гуманітарних питань ефективно здійснювати управлінську діяльність показує недостатню відповідність вимогам, які пред’являються сучасним військовим керівникам-лідерам. Причинами цього стану є: орієнтація професійної підготовки майбутніх магістрів ВСУ – офіцерів із гуманітарних питань оперативно-тактичного рівня – на передачу програмованих знань, навичок і вмінь; недосконалість робочих навчальних програм і тематичних планів; недостатня практична спрямованість військово-дидактичного процесу; недостатнє застосування у ньому моделювання основних функцій управлінської діяльності у майбутніх магістрів ВСУ; перевага у військово-дидактичному процесі описово-пояснювальних підходів; прийняття слухачів пасивними об’єктами учіння; практична відсутність діалогу між науково-педагогічними працівниками і слухачами; недостатня військово-практична поінформованість науково-педагогічних працівників; недостатня їх мотивація до цієї діяльності, що пов’язано із стереотипом очікування вказівок на організацію процесу виховання зверху; відсутність їх цілеспрямованої психолого-педагогічної підготовки до цього виду діяльності. 3. Готовність офіцера із гуманітарних питань до управлінської діяльності – це інтегроване системне особистісне утворення, яке складається з особистісної, професійної, психологічної та інших видів готовності та включає його переконання, погляди, мотиви, почуття, ставлення або настанову до військової дійсності та управлінської діяльності, особистісні, професійні, вольові та інтелектуальні якості, знання про об’єкт цієї діяльності та оволодіння технологією її реалізації, а також досвід практичного застосування. 4. Визначено, що педагогічні умови – це теоретичні (ціль, завдання, зміст та принципи) і методичні (дидактична технологія, форми та методи, методики) засади навчально-виховного процесу, які забезпечують оптимальне формування готовності до управління процесом військового виховання у майбутніх магістрів військово-соціального управління. 5. Обґрунтовано, що дидактична технологія формування готовності до управління процесом виховання військовослужбовців – це навчальна система найбільш раціональних методів, способів, прийомів і форм досягнення поставлених навчальних, виховних, розвивальних та інших цілей підготовки майбутніх магістрів ВСУ, наукова організація ВДП, що визначає найбільш раціональні й ефективні підходи, методи, методики й способи досягнення кінцевих освітньо-професійних цілей їх підготовки. Використання авторської технології сприяє формуванню і розвитку особистісної, професійної, психологічної та інших видів готовності майбутнього магістра ВСУ, що відображає його функціональну надійність в умовах управлінської діяльності та адекватно забезпечує виконання поставлених перед ним виховних завдань. Доведено, що результативність функціонування розробленої дидактичної технології залежить від: чіткого визначення таксономії цілей, сучасних принципів, завдань і змісту формування готовності до управлінської діяльності у слухачів; наявності ефективної технології формування готовності у слухачів до управління процесом військового виховання при вивченні ними професійно-орієнтованих дисциплін у НАОУ; організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, урахування їх індивідуально-психічних особливостей, професійного та особистісного досвіду; дидактичної обробки навчального матеріалу у вигляді квазіуправлінських завдань; застосування наскрізного навчального моделювання управлінських функцій офіцерів із гуманітарних питань. Базовим технологічним комплексом формування у слухачів психологічної готовності до здійснення управлінської діяльності на основі особистісно орієнтованого навчання є тріада “завдання – діалог – гра”; створення особистісно орієнтованої ситуації; вирішення квазіуправлінських завдань. 6. Розроблена та експериментально перевірена дидактична технологія формування готовності у слухачів факультету підготовки фахівців із гуманітарних питань Національної академії оборони України – майбутніх магістрів ВСУ – є ефективною. Критерієм доведеності ефективності запропонованої технології є статистична значущість відмінності вимірюваних ознак їх професійної підготовленості, а саме: динаміки змін результатів у рівні сформованості компонентів психологічної готовності і продуктивності діяльності слухачів ЕГ при виконанні ними квазіуправлінських завдань під впливом експериментальної технології та різниці досягнутих результатів слухачами ЕГ і КГ. Статистичне доведення гіпотези дослідження переконливо підтверджує, що управлінська підготовка майбутніх магістрів, підвищення її практичної спрямованості здійснюється шляхом моделювання основних функцій їх управлінської діяльності у військово-дидактичному процесі. Ефективним методом такої підготовки є метод аналізу конкретних ситуацій. 7. На основі отриманих результатів дослідження розроблені науково-методичні рекомендації щодо формування готовності до управління процесом військового виховання в офіцерів із гуманітарних питань оперативно-тактичного рівня підготовки. Перспективними напрямами подальшого дослідження є: теоретико-методологічне обґрунтування формування у майбутніх магістрів організаційно-управлінського спрямування різноманітних видів їхньої готовності до військово-професійної діяльності, психолого-педагогічних проблем гуманізації і гуманітаризації підготовки військового керівника-лідера; теоретико-методичне обґрунтування професійної підготовки офіцерів із гуманітарних питань у системі командирської (професійної) підготовки офіцерів у Збройних Силах України; впровадження інформаційних технологій як шляху підвищення кваліфікації та підготовленості військових керівників; визначення психологічних умов ефективного військово-соціального управління. | 