Основні результати науково-педагогічного дослідження проблеми готовності студентів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності в початковій школі викладено у висновках: 1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-педагогічної проблеми формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності. Вирішення проблеми дозволяє усунути загальне протиріччя між сучасними вимогами підготовки майбутнього вчителя до складання і розв’язування завдань у освітній практиці початкової школи та реальним низьким рівнем його готовності до цього виду професійної діяльності через відсутність цілеспрямованої спеціальної підготовки. 2. Проведений у ході констатувального експерименту аналіз науково-педагогічних джерел і досліджень, освітньої практики у початковій школі та педагогічних університетах виявив відсутність цілеспрямованої, систематичної роботи щодо формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності. Тому педагогічна діяльність викладачів дисциплін педагогічного циклу педуніверситетів потребує корекції з метою удосконалення процесу формування готовності студентів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності. 3. Педагогічний феномен готовності педагога до цього виду діяльності ґрунтується на засадах теорії навчально-пізнавальних завдань, їх використання у професійній діяльності вчителя початкових класів. У ході дослідження було встановлено, що професійна готовність учителя до застосування завдань, починаючи від дидактичної цілі їх складання до розв’язування учнями у навчальному процесі, є системним поліаспектним феноменом і складається з п’яти взаємопов’язаних між собою компонентів: ціле-мотиваційного (дидактичного цілепокладання, мотивації використання завдань і задач у дидактичних технологіях); когнітивного (результату пізнавальної діяльності у процесі використання навчально-пізнавальних завдань); операційного (володіння вміннями та навичками зі складання та розв’язування завдань технологічного характеру); креативного (оригінальне складання і розв’язування завдань); рефлексивно-інтеграційного (пізнання, усвідомлення і аналіз учителем власної професійної діяльності із використанням навчально-пізнавальних завдань, створення на цій основі індивідуальної дидактичної системи). 4. Критеріями сформованості готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутніх вчителів початкових класів є професійна спрямованість на їх використання у навчальному процесі (реалізація дидактичного цілепокладання, уміння розв’язувати навчально-професійні завдання та задачі на використання навчально-пізнавальних завдань у навчальному процесі), уміння використовувати операції технологічного характеру зі складання і розв’язування навчально-пізнавальних завдань, уміння будувати індивідуальну дидактичну систему навчання із використанням різних завдань. 5. На основі визначених критеріїв і показників обґрунтовано рівні сформованості інтегральної готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів: початковий (інтуїтивний), достатній, високий (творчий). 6. Обґрунтовано, що необхідними організаційно-педагогічними умовами формування готовності майбутніх учителів початкової школи до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності є такі: широке та послідовне наскрізне використання викладачами вищих навчальних закладів у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів різноманітних і різнорівневих завдань; включеність студента у творчий пізнавальний процес із складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань; розробка, впровадження педагогічної технології постановки та розв’язування навчально-професійних завдань і задач з добором відповідних форм і методів навчання; розробка та впровадження навчального спецкурсу «Педагогічне керівництво складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів»; збагачення змісту професійно-педагогічної підготовки студентів знаннями про складання та розв’язування завдань (типологія, дидактичне цілепокладання, методи, алгоритми та ін.) та сучасними ідеями, концепціями, дидактичними технологіями, які їх використовують; забезпечення цілеспрямованої реалізації студентами умінь і навичок складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань не лише при вивченні теоретичних навчальних курсів, а й у процесі професійної діяльності під час педагогічної практики. 7. За результатами аналізу теоретичних засад та педагогічної практики використання завдань у початковій школі та ВНЗ була розроблена і апробована структурно-функціональна модель підготовки майбутнього вчителя початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань, ключовим елементом якої є дотримання визначених педагогічних умов формування готовності до цього виду діяльності. 8. Впровадження розробленої експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі охоплює різні форми та методи роботи викладачів всіх педагогічних дисциплін і керівників педагогічної практики. В основу експериментального навчання покладено розроблену технологію розв’язування професійно-орієнтованих завдань, навчально-професійних задач на використання завдань у навчальному процесі, педагогічних задач-ситуацій та технологію проблемного навчання. 9. Кількісний, на основі використання методів математичної статистики Манна-Уітні, Вілкоксона, Пірсона та якісний аналіз обробки отриманих результатів формувального експерименту підтвердив ефективність розробленої структурно-функціональної моделі підготовки майбутнього вчителя до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі, зокрема сформульованих організаційно-педагогічних умов формування готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності, зафіксував позитивну динаміку генези вказаної готовності. Проведене дослідження, звичайно, не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. До подальших перспективних напрямків вирішення досліджуваної проблеми слід віднести: - розвиток педагогічної майстерності вчителів початкових класів із складання і розв’язування НПЗ у системі післядипломної освіти та самоосвіти; - визначення найбільш ефективних дидактичних технологій використання навчально-пізнавальних завдань та їх оптимальної взаємодії в початковій школі. | 