Аналіз науково-педагогічної літератури і проведений експеримент дозволив дійти таких висновків: 1. З’ясовано, що громадянська свідомість особистості є складником громадянськості і визначається як сукупність суспільно значущих поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, що формують реальні відносини соціальних та національних груп, окремої людини до інших соціальних, національних груп і осіб, спрямована на забезпечення докорінних інтересів людей, досягнення загальнолюдських цілей. Установлено, що сформованість громадянської свідомості засвідчує рівень знань, емоційне ставлення, поведінкову діяльність особистості, що відповідає її структурним компонентам (когнітивному, потребово-мотиваційному, конативному). Виявлено, що громадянську свідомість характеризують правова, політична, екологічна, соціально-психологічна, економічна, міжетнічна, планетарна, філософсько-аксіологічна, морально-вольова ідентичності. Маючи особливості формування (комплексність, міждисциплінарна інтегрованість, культуровідповідність, інтеркультурність), громадянська свідомість реалізується в культурно-просвітницькій, виховній, психологічній функціях. 2. У ході дослідження доведено, по-перше, що громадянська свідомість, займаючи чільне місце в системі вимог до вчителя, в системі цінностей, у структурі його педагогічної діяльності, а також його функцій і завдань, є результатом глибокої навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів, активної взаємодії викладача та студента і може виступати як зовнішній стимул виявлення громадянської позиції особистості; по-друге, ефективність формування громадянськості в майбутніх учителів забезпечується мотиваційно-цільовою спрямованістю навчального процесу, організацією доцільної громадянсько-спрямованої взаємодії викладача й студента, створенням атмосфери інтелектуальної напруги під час навчання. 3. Експериментальна перевірка умов сприяла формуванню в майбутніх учителів позитивного ставлення до проблем громадянськості, усвідомленню ролі особистості громадянина в реформаторських процесах, необхідності оволодіння політико-правовими знаннями в сучасних умовах, формуванню вмінь здійснювати аналіз політичних ситуацій, вести дискусію, наукові пошуки, а також – морально-вольових якостей (толерантність, критичність, відповідальність, сміливість, ініціативність тощо), патріотично-громадянських почуттів (справедливість, любов до людей, культури, традицій, колективізм тощо). 4. Установлено і схарактеризовано рівні (високий, середній, низький), критерії (мотиваційно-орієнтовний, когнітивно-пізнавальний, поведінковий) сформованості громадянської свідомості в майбутніх учителів. Виявлено зміни, що відбулися в громадянській свідомості у студентів у процесі експериментальної роботи, які характеризують перехід від потенційного, ситуативного прояву основних її показників до систематично реалізованих дій, вчинків. 5. Розроблений й апробований спецкурс „Громадянське виховання: історія й сучасність” посилював процес формування громадянської свідомості в майбутніх учителів. Це дослідження не вичерпує всіх проблем. Подальших наукових пошуків вимагають обґрунтування й експериментальна перевірка засобів формування громадянської свідомості в майбутніх учителів з урахуванням специфіки фахової підготовки, науково-дослідницької роботи, виховної позаудиторної, а також педагогічної практики. Важливим у контексті розглядуваної проблеми є дослідження морально-вольового складника громадянської свідомості не тільки в майбутніх учителів, а й інженерів, військових, лікарів тощо. |
