Анотація до роботи:

Гарасим А.П. Формування і ефективність інтегрованих виробництв у молокопродуктовому підкомплексі АПК.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК.- Тернопільська академія народного господарства, м. Тернопіль, 2002.

Досліджено суть та об’єктивну необхідність агропромислової інтеграції, її види і порядок організації агропромислових формувань, представлено результати вивчення зарубіжного досвіду агропромислової інтеграції, обґрунтовано методику визначення ефективності виробництва в інтегрованих агропромислових формуваннях. Дано характеристику молокопродуктового підкомплексу АПК Львівської області, досліджено соціально-економічні аспекти і виявлено чинники ефективності інтегративних зв’язків у молокопродуктовому підкомплексі АПК регіону, проаналізовано основні параметри сировинної зони інтегрованого формування в молокопродуктовому підкомплексі АПК регіону та можливості їх оптимізації. Викладено напрями вдосконалення системи договірних відносин і взаєморозрахунків, формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві, створення аграрно-промислово-фінансових груп. Доведено, що за напрямами діяльності найхарактернішою для агропромислового комплексу України є інтеграція сільського господарства з переробною промисловістю та іншими галузями, а також інтеграція з наукою. Обгрунтовано доцільність контрактного типу агропромислової інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі АПК як найбільш прийнятного для умов України.

У дисертації викладені теоретичне узагальнення і нові погляди на розв’язання проблеми формування, розвитку та ефективності інтегрованих виробництв у молокопродуктовому підкомплексі АПК, що проявляється у розробці механізму реалізації рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування інтегрованих молокопродуктових структур на основі оптимізації параметрів їх сировинних зон, вдосконалення системи договірних відносин і взаєморозрахунків у вказаному підкомплексі, формування цінового механізму, створення аграрно-промислово-фінансових груп.

Результати досліджень дають підстави для наступних висновків.

1. Агропромисловий комплекс кожного конкретного регіону (області, району) є об’єктивним результатом цілеспрямованих процесів міжгалузевої інтеграції, суть якої полягає в поглибленні територіальних та організаційно-виробничих взаємозв’язків окремих галузей і видів діяльності, тісно пов’язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, її зберіганням, транспортуванням, переробкою та реалізацією, а також з виготовленням необхідних засобів виробництва для забезпечення безпосередньо аграрного виробництва новітніми технологіями, прийомами і методами господарювання.

2. Суть економічних взаємовідносин в умовах агропромислової інтеграції – конкретне вираження виробничих та економічних зв’язків її учасників, що виникають у процесі здійснення ними різних видів обміну результатами праці, створення матеріально-технічної бази, функціонування спільного виробництва і розподілу одержаних результатів. Усю сукупність прояву інтеграційних взаємовідносин з причин їх виникнення, змісту і мети можна об’єднати в три групи: організаційно-управлінські, виробничо-технологічні і фінансово-економічні.

3. Основним завданням інтеграційних процесів у системі регіонального АПК є забезпечення скоординованої діяльності різних господарсько-правових структур, які беруть участь в організаційно-технологічному циклі виробництва певних видів готової до споживання продукції, спрямовуючи зусилля на економічну та соціальну заінтересованість кожної з них в одержанні високого кінцевого результату, в кращій організації та стабілізації сільськогосподарського ринку.

4. Синергічний ефект в агропромисловому інтегрованому формуванні обумовлюється: істотним зменшенням втрат продукції за рахунок мінімізації розриву в часі між її одержанням і промисловою переробкою; збільшенням обсягу виробництва кінцевої продукції за рахунок утилізації відходів та поглибленого використання нестандартної (вторинної) продукції; скороченням витрат на транспортування продукції до місць переробки і на зустрічне завезення продовольчих товарів, раціональнішим розподілом одержуваних прибутків; зменшенням витрат на маркетингові послуги і зниженням податкового тиску.

5. Молокопродуктовий підкомплекс АПК представляє собою об’єктивно існуючу сукупність сільськогосподарського та промислового виробництва, а також сервісних видів діяльності, взаємопов’язаних та зорієнтованих на виробництво, переробку та реалізацію кінцевої продукції.

6. Договірна (контрактна) форма взаємовідносин між суб’єктами агропромислового комплексу повинна набути широкого застосування, оскільки вона сприяє забезпеченню взаємовигідних інтересів усіх учасників купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, посилює їх відповідальність за кінцеві результати агропромислового виробництва.

7. В умовах ринку договірні стосунки є найбільш оптимальною формою господарського механізму і виражають свободу волевиявлення партнерів, враховують реальний попит на продукцію у вигляді добровільної згоди іншої сторони укласти угоду, є фундаментом у розвитку кооперації та інтеграції.

8. Договір партнерів по АПК повинен забезпечити рівноправність сторін, що домовляються, в поєднанні з дією економічних стимулів виконання його умов, з одного боку, і невідворотністю передбачених санкцій у випадку їх порушення – з іншого.

9. Сукупні витрати сільськогосподарських виробників сировини і промислових переробних підприємств становлять собівартість готової до споживання продукції. Виручка від її реалізації за мінусом сукупних витрат становитиме суму прибутку від інтегрованого виробництва. Його розподіл, здійснений пропорційно визначеному обсягу нормативних витрат кожного учасника інтегрованого виробництва, дає змогу визначати кінцеву ціну на його продукцію.

10. Сільське господарство повинно забезпечувати таку ж саму ефективність використання ресурсів, як і промислові галузі економіки, особливо ті з них, які інтегруються з агротоваровиробниками.

11. Одним з важливих шляхів покращання економічних взаємовідносин між виробниками молока та переробними підприємствами є вдосконалення цінової політики. Це сприятиме виходу з кризи молочного скотарства і забезпечить його прибуткове ведення та кращі можливості для відтворення виробництва.

12. Організаційно-функціональний механізм аграрно-промислових фінансових груп забезпечує комплексний підхід до вирішення технічного, технологічного, агросервісного, консалтингового та маркетингового забезпечення учасників агропромислової інтеграції, звільняючи товаровиробників від невластивих для їх господарської діяльності складних фінансових функцій, що значно зменшує затрати на обслуговування агропромислового виробництва.

Публікації автора:

Монографії та розділи в них:

1. Lypchuk V., Bondarchuk V., Harasym A. Farming development in Western Ukraine / Rozwj gospodarstw rolnych Ukrainy Zachodniej // Roczniki Naukowe Stowarzyszenia Ekonomistw Rolnictwa i Agrobiznesu. Tom II. - Warszawa, 2000. – S.26-29 (0,35 друк.арк.). Особистий внесок: обгрунтовано доцільність розвитку інтеграційних процесів в західних регіонах України.

2. Черевко Г.В., Гарасим П.М., Колодійчук В.А., Гарасим А.П. Економіка зернопродуктового підкомплексу АПК. Львів: Українські технології, 2000. – 198 с. (11,5 друк.арк.). Особистий внесок: проаналізовано можливості розвитку інтегративних зв’язків у зернопродуктвому підкомплексі АПК.

3. Czerewko G., Harasym P., Harasym A.. Wsppraca przygraniczna Polski i Ukrainy/ Transborder cooperation between Poland and Ukraine // Roczniki naukowe Stowarzyszenia Economistow Rolnictwa i Agrobiznesu. - Tom III. - Warszawa-Pozna-Bialystok, 2001. – S. 75-78 (0,35 друк.арк.). Особистий внесок: досліджено можливості розвитку транскордонної інтеграції в прикордонних регіонах.

Статті у наукових фахових виданнях:

4. Гарасим А.П., Козак Т.Р. Транспортне обслуговування сільськогосподарських виробників //Вісник ЛДАУ: Економіка АПК.- 1999. - №5. – С. 119-122 (0,25 друк.арк.). Особистий внесок: обгрунтовано роль транспорту в забезпеченні функціонування інтегральних структур в АПК.

5. Гарасим П.М., Черевко Г.В., Гарасим А.П. Розвиток форм господарювання в аграрній сфері економіки України // Регіональна економіка.- 1999. - №3. – С.133-138 (0,35 друк.арк.). Особистий внесок: представлено результати дослідження розвитку організаційних форм інтегрованих виробництв в аграрній сфері економіки.

6. Гарасим А.П. Роль і формування інтегрованих структур в підкомплексах агропромислового комплексу // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. – 2001. - №8. – С. 448-452 (0,30 друк.арк).

7. Гарасим А.П. Інтегровані структури у молокопродуктовому підкомплексі АПК //Науковий вісник ЛДАВМ. Том ІІІ (№4). – Львів, 2001. – С.182-184 (0,25 друк.арк).

8. Гарасим А.П. Агропромислова інтеграція в молокопродуктовому підкомплексі АПК //Регіональна економіка. – 2002. - №1. – С. 285-288 (0,30 друк. арк).

9. Гарасим А. Можливості застосування зарубіжного досвіду агропромислової інтеграції в Україні //Вісник ЛДАУ: Економіка АПК, 2002. - №9. – С. 410-414 (0,32 друк.арк).

Тези доповідей:

10. Гарасим П., Сватош М., Губені Ю., Гарасим А. Деякі теоретичні засади формування сучасної аграрної політики // Проблеми природокористування Карпатського регіону: Матеріали міжн. наук.-практ.конф. – Коломия, 2000. – С.164-172 (0,45 друк.арк.). Особистий внесок: опрацьовано аспекти регіональної політики розвитку інтеграційних процесів в АПК.

11. Гарасим А.П. Роль інтегрованих процесів у вдосконаленні управління та організації сільськогосподарського ринку // Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття: Тези доп. міжн. наук.-практ. конф. - Том ІІ. – Львів: ЛДАУ, 2001. – С.202-208 (0,35 друк.арк).

12. Черевко Г., Гарасим А. Виробнича кооперація в агропромисловому комплексі// Еколого-економічні проблеми розвитку АПК: Матеріали міжн. наук.-практ. конф., присвяченої 10-й річниці Конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку, 25-27 вересня 2002 р. – Т.2. – Львів: ЛДАУ, 2002. – С.133-137 (0,30 друк.арк.). Особистий внесок: представлено результати дослідження процесів кооперації як основи розвитку інтегративних зв’язків в АПК.