Гулик Зоряна Петрівна. Формування і підвищення ефективності використання кадрово-управлінського потенціалу сільського господарства : Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Львівський держ. аграрний ун-т. — Л., 2004. — 174арк.+ дод. — Бібліогр.: арк. 163-174.
Анотація до роботи:
Гулик З.П. Формування і підвищення ефективності використання кадрово-управлінського потенціалу сільського господарства.-Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК –Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2004.
У роботі досліджено основні закономірності, теоретичні і методологічні засади формування ринку кадрово-управлінського потенціалу, забезпеченості ними сільськогосподарських підприємств та ефективності їх використання в регіоні,досліджено зайнятість і безробіття спеціалістів і керівників сільського господарства й витоки їх виникнення та існування за ринкових умов господарювання.
Проведена оцінка рівня зайнятості й безробіття працівників та спеціалістів в сільськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону та впливу рівня освіти керівників і спеціалістів на ефективність роботи аграрних формувань.
На підставі досліджень за конкретними даними місця та часу, врахування оцінки керівниками і спеціалістами власних думок про умови, мотиви праці, знання і освіту, нами особисто одержані реальні результати по цих нових аспектах проблеми.
Трудові ресурси є основою трудового потенціалу сільськогосподарського виробництва і визначають його якість і величину залежно від якості й величини наявної у них робочої сили. Крім того, на величину і якість трудового потенціалу галузі впливають зовнішні чинники – економічна і соціальна політика держави, рівень розвитку економіки, демографічні процеси. Особливості сільського господарства як галузі накладають певну специфіку на структуру, якісний рівень та використання трудових ресурсів.
Висококваліфіковані управлінські кадри в структурі трудового потенціалу сільського господарства є особливою групою трудових ресурсів галузі, існування якої викликане об’єктивною необхідністю поєднання високого рівня кваліфікації з відповідними управлінськими знаннями при виконанні певної частини робіт у галузі, пов’язаних з прийняттям рішень, забезпеченням і контролем їх виконання.
Економічний зміст поняття кадрово-управлінського потенціалу агроформування полягає у розумінні його як комплексної соціально-економічної категорії, що окреслює сукупність працівників рівня керівника, спеціаліста і кваліфікованого робітника аграрного формування, яка функціонує з метою цілеспрямованої і комплексної реалізації його цілей шляхом ефективного використання ресурсів даного підприємства та своїх організаційно-управлінських і фахових знань, умінь, навичок.
Визначальним чинником ефективного функціонування кадрово-управлінського потенціалу агроформувань є ступінь органічної єдності його особистісної, кваліфікаційно-управлінської та організаційної складових, а також наявність відповідних зовнішніх та внутрішніх умов.
Ефективність використання кадрово-управлінського потенціалу агроформування якнайзагальніше характеризується відношенням фактичного ефекту від його функціонування до максимально можливого. При певному рівні наукової абстракції в якості такого ефекту можна прийняти суму одержаного в господарстві прибутку. У даному випадку необхідність певного рівня абстрагування потрібна тому, що на суму прибутку в господарстві впливають не лише результати праці кадрово-управлінського потенціалу, а й зовнішні умови (диспаритет цін, погодні умови тощо).
Рівень забезпеченості сільського господарства кваліфікованими керівниками і спеціалістами, які складають основу кадрово-управлінського потенціалу галузі, є вкрай недостатнім. Мають місце стабільні негативні тенденції у якісному складі і кількісній величині цього потенціалу. Рівень його використання й ефективність функціонування в регіоні є низькими, що спричинено незадовільними загальними економічними умовами господарювання, поганими умовами праці, відсутністю розвинутої інфраструктури агропромислового комплексу регіону та системи й програми розвитку кадрового забезпечення галузі. Пропозиція на ринку праці відповідної категорії працівників також є вкрай низькою.
При низькому рівні забезпеченості сільського господарства кадрово-управлінським потенціалом в регіоні має місце високий рівень безробіття серед кваліфікованих спеціалістів сільськогосподарського профілю і управлінської орієнтації. Існуюча система працевлаштування практично не виконує своїх функцій в напрямі вирішення вказаної проблеми. Зайнятість у сільському господарстві для згаданої категорії працівників не має відповідної привабливості.
Зменшення зайнятості кількісного складу кадрово-управлінського потенціалу сільського господарства відбувається в регіоні вищими темпами, ніж це має місце стосовно галузі в цілому, що свідчить про зниження рівня управлінської забезпеченості сільського господарства, а це може бути підставою для серйозних патологічних змін в якісному рівні структури галузі. При цьому відбувається значне погіршення якісних параметрів всього інституту керівних кадрів та спеціалістів, у складі яких постійно зменшується питома вага тих, які мають вищу освіту.
Серед причин негативної міграції кадрово-управлінського потенціалу сільського господарства на першому місці є відсутність відповідної роботи на селі, на другому – загальна економічна криза, на третьому - чинник низького рівня заробітку на селі, що породжує тут безробіття, на четвертому – незадовільні умови сільської праці.
Перспективна модель подальшої ринкової трансформації економіки повинна включати концепцію активної підтримки науково-технічної інтелігенції, оскільки саме наукомісткі технології та нові види продукції визначають можливості економічного прориву України на міжнародний рівень, а соціальна стабільність в Україні неможлива без науково-технічної інтелігенції в елітному інтелектуальному прошарку нації.
Для поліпшення демографічної ситуації у сільській місцевості і ліквідації загрози патологічних змін у структурі сільського населення як основного джерела формування кадрово-управлінського потенціалу галузі потрібна державна програма підвищення його народжуваності і комплекс заходів з її реалізації з відповідним фінансово-матеріальним забезпеченням.
Систему підготовки й перепідготовки кадрів в регіоні і надалі здійснюватимуть шість наявних в області вищих навчальних закладів,. випускникам яких повинен бути притаманий високий рівень освіти,, інтелекту і професійності, який, за даними соціологічного опитування керівників агроформувань, на 36,4% формує рівень продуктивності праці, а спеціалістів — на 34,2%. Це на 6,6% і 4,6% перевищує чинник матеріального стимулу. Особливої уваги вимагає перепідготовка і підвищення кваліфікації фермерів, з числа яких щорічно треба комплектувати по одній групі у двох вузах, попередньо розробивши навчальні плани й професійні програми.
У перспективі зберігатимуться труднощі в системі фінансування підготовки кадрів спеціалістів аграрного сектора економіки. Тут повинно зберегтись державне фінансування, хоча в дещо менших розмірах — 51%. Фінансове забезпечення доцільно зробити багатоканальним з підвищенням ролі платного навчання — до 44–48%. Правові відносини фіксуватимуться в контрактах, угодах. Замість кошторисного фінансування повинен бути застосований принцип складання фінансового плану на рік із поквартальною розбивкою, форма якого пропонується.
Публікації автора:
Блащук Н.З, Гулик З.П. Оцінка сучасної кон’юнктури ринку робочої сили //Проблеми вдосконалення бухгалтерського обліку та фінансових взаємовідносин в різних типах сільськогосподарських підприємств: Зб. наук. Праць.-.- Львів: Львів. держ. с.-г. ін-т, 1996 р.- с.51-56.- 0,35 друк. арк., з яких автору належить 0,17 друк.арк.
Гулик З.П. Проблеми підготовки кадрів спеціальності “Облік і аудит”// Проблеми розвитку фінансової системи та обліку.Зб.нак.праць.-Львів: ДУ “Львівська політехніка”, 2000.-с.112-114.- 0,12 друк. арк.
Гулик З.П. Вплив мотивації праці на забезпеченість кадрами в аграрному секторі // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК.-2000.- № 7(1). – с.149-155.- 0,4 друк. арк.
Гулик З.П. Роль сільського населення у відтворенні трудового потенціалу агропідприємств Львівської області.// Ринкова трансформація економіки АПК: Колективна монографія у 4-х частинах (за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва) ч. І. Соціально-економічні проблеми розвитку села.- К.: ІАЕ, 2002.-с.207-211.- 0,3 друк. арк.
Гулик З.П. Проблеми кадрового забезпечення агроформувань Львівської області.// Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК.- 2002.- № 9. –с.327-331.- 0,25 друк. арк.
Гулик З.П. Ринок праці спеціалістів аграрного сектора і шляхи його покращення // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК.- 2003.-№ 10 (2). -с.516-521- 0,37 друк.арк.
Гулик З.П. Проблеми розвитку системи фінансування підготовки кадрів спеціалістів аграрного сектора економіки // Матеріали Міжнар. наук.-прак. конф. „Україна наукова 2003”.- Т.3: Педагогіка.-Дніпропетровськ;Запоріжжя, 16-20 червня 2003 р. – Дніпро-петровськ;Запоріжжя, 2003.-с.11-13.- 0,12 друк.арк.
Гулик З.П. Вдосконалення функціонування ринку праці спеціалістів аграрних формувань Львівської області.// Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук.пр. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2003 –Т.1, вип.182.-с.177-183.- 0,38 друк.арк.