Потриваєв Анатолій Іванович. Формування і раціональне використання фінансових ресурсів аграрних підприємств : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2008.
Анотація до роботи:
Потриваєв А.І. Формування і раціональне використання фінансових ресурсів аграрних підприємств. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Південний філіал „Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, Сімферополь, 2008.
Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню і подальшому розвитку теоретичних, методичних та практичних засад формування і раціонального використання фінансових ресурсів аграрних підприємств.
Розглянуто економічну сутність і зміст фінансово-кредитного механізму підприємств АПК, виявлені особливості його розвитку в умовах ринкових відносин, охарактеризовано фінансово-економічну стабільність сільськогосподарських підприємств та їх економічні ризики.
Проаналізовано сучасний стан фінансування і кредитування підприємств АПК Миколаївської області. За результатами дослідження запропоновано основні засади державного регулювання фінансово-кредитних відносин в агропромисловому комплексі, рекомендовано основні напрямки удосконаленого фінансування аграрних підприємств, визначено методичні підходи з удосконалення кредитного механізму для сільськогосподарських товаровиробників.
У дисертаційному дослідженні обґрунтований комплекс теоретичних і методичних питань та практичних рекомендацій з удосконалення, формування і раціонального використання фінансових ресурсів аграрних підприємств. За результатами дослідження можна зробити такі висновки.
Агропромисловий комплекс, зокрема сільське господарство, найбільше потребує фінансової підтримки та фінансового захисту, які зумовлені не лише сезонністю виробництва, циклічністю і великим періодом кругообігу капіталу, а й тим, що в аграрній сфері виробляється 90% обсягу продовольчих ресурсів. Необхідність виділення державою коштів на підтримку сільського господарства визначається специфічними умовами його функціонування і рядом об’єктивних факторів. Метою державної фінансової підтримки розвитку цієї галузі є:
забезпечення достатніх рівнів доходності та досягнення нормативного рівня прибутковості виробничої діяльності аграрних підприємств усіх форм власності та господарювання;
поліпшення еквівалентності обміну з галузями промисловості;
покращення фінансової стійкості та фінансового стану підприємств і організацій агропромислового комплексу.
В умовах ринку механізм управління кредитними відносинами, як складова частина кредитного механізму, становить собою систему заходів регулювання усіх форм кредитних відносин з використанням організаційно-розпорядчих і економічних методів та заходів. Для кожного рівня кредитної системи ці методи специфічні. Загальні ж правила здійснення кредитних відносин визначаються кредитним механізмом.
Кредитний механізм визначає загальні правила здійснення кредитних відносин незалежно від форми їх існування. Але на відміну від нього механізм кредитування характеризує правила використання конкретних організаційних форм позичкових відносин або їх груп (комерційні, банківські тощо). Тобто, зазначені поняття не тотожні.
Визначення основних параметрів і чинників фінансової стійкості підприємств галузі відноситься до числа найважливіших проблем економіки, оскільки недостатня фінансова стійкість підприємств може призвести до їх неплатоспроможності та відсутності коштів для відтворення процесу виробництва і його розвитку, а надмірна – буде гальмувати їх розвиток наявністю надмірних резервів. Фінансову стійкість підприємства галузі необхідно розглядати як одну із форм вияву закономірностей розвитку економіки, а саме як форму вияву закону підвищення ефективності виробництва.
Аналіз витрат бюджетних статей за 2002–2005 рр. показує, що обсяги фінансування держави на розвиток сільського господарства Миколаївської області мають тенденцію зростання (з 16,4 млн. грн. в 2002 р. до 46,7 млн. грн. в 2005 р.). Найбільшу питому вагу в загальному обсязі бюджетних видатків мають такі напрямки виділення коштів: витрати на закладання і догляд за молодими садами та виноградниками до їх вступу в плодоносний вік (20,6–63,0%); здешевлення вартості кредитів комерційних банків (22,3–25,1%); підтримка виробництва продукції тваринництва (3,4–13,3%).
Для системного підходу до оцінки ефективності державного регулювання аграрного сектора суспільного виробництва і поглибленого її аналізу в дисертації використано еквівалент субсидіювання товаровиробників, який розраховується як відношення розміру сукупної внутрішньої підтримки до вартості виробленої продукції та застосовується у міжнародних порівняннях. Як показують дослідження, в Україні рівень цієї підтримки приблизно в 6 разів нижчий рівня країн – членів ЄС. Згідно з розрахунками ННЦ Інституту аграрної економіки УААН десятивідсоткова (10%) частка фінансової підтримки у вартості виробленої продукції сільського господарства є раціонально допустимою до того періоду, коли буде зафіксована верхня межа сукупної внутрішньої підтримки сільського господарства для України як члена СОТ.
Проведені розрахунки свідчать про фінансову стійкість і стабільність сільськогосподарських підприємств Миколаївської області, незалежність їх від зовнішніх джерел фінансування. Вони здійснюють свою виробничу діяльність майже цілком за рахунок власних ресурсів і мають реальні можливості сплатити свої поточні зобов’язання. Але фінансовий стан аграрних підприємств області гірший фінансового стану сільськогосподарських підприємств України.
Однією з актуальних проблем розвитку аграрних підприємств у період після реформи є оновлення їх основного капіталу на сучасній технічній основі та забезпечення в них розширеного відтворення. В розв’язанні цієї проблеми важливу роль може відігравати фінансовий лізинг. Але через низку об’єктивних і суб’єктивних факторів дана форма залучення сільськогосподарськими підприємствами додаткових фінансових ресурсів має обмежений характер і не відіграє поки що вагомої ролі у підвищенні рівня їх технічної оснащеності.
В дослідженнях подано алгоритм розрахунку оптимальної структури фінансових ресурсів груп сільськогосподарських підприємств з використанням економіко-математичної моделі, де обмеженнями були граничні зміни обсягів основних і оборотних засобів, а також обмеження, яке виражається рівнянням залежності суми заробітної плати та прибутку від обсягу оборотних засобів. В результаті розв’язання такої оптимізаційної задачі визначається максимально можливе значення узагальнюючого показника використання фінансових ресурсів: ресурсовіддачі, максимальне значення складових доходу, а також оптимальна величина основних і оборотних засобів підприємства. Отже, існує можливість досягти збільшення доходу підприємства шляхом перерозподілу виробничих ресурсів в ньому.
Розроблений та запропонований до використання механізм управління фінансовим потенціалом підприємства складається з фінансових методів, фінансових інструментів і організаційного забезпечення, сполученням яких, координуючи дії, можна здійснювати управління фінансовими ресурсами підприємства і регіону в цілому.
Проведене анкетування банківських установ з проблем кредитування аграрного сектора економіки Миколаївської області дозволило обґрунтувати рекомендації з удосконалення кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств банками з урахуванням видів застави, розмірів відсотків кредитів і механізмів їх повернення.
Як результат, за останні два роки більшість комерційних банків значно розширили обсяги кредитування аграріям, особливо „Промінвестбанк”, „Аваль”, „Приватбанк”, „Мегабанк” і Морський транспортний банк. Практика їх роботи з сільськогосподарськими підприємствами показує довіру, дисциплінованість і гарантії через різні види застави, страхування, мінімізацію ризиків і т. ін.
Запропонований механізм застави права оренди землі аграрних товаровиробників в початковому періоді становлення земельного ринку буде служити важливою передумовою його подальшого стабільного функціонування. Здійснені на прикладі типових аграрних підприємств Миколаївської області розрахунки наглядно демонструють можливість одержання максимальної суми кредиту для різних за розмірами підприємств, яка гарантує фінансову підтримку їх програм виробництва продукції та повернення кредиту.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
Потриваєв А.І. Про методику нарахування амортизації на основні засоби виробництва // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 1998. – № 3. – С. 26–31.
Потриваєв А.І. Економічне обґрунтування відтворення основних засобів підприємств АПК // Бізнес-навігатор. – Херсон. – 2006. – № 9. – С. 38–41.
Потриваєв А.І. Про порівняльну економічну ефективність капітальних вкладень в технічне переозброєння виробництва // Бізнес-навігатор. – Херсон. – 2006. – № 10. – С. 67–73.
Потриваєв А.І. Наукові основи фінансування та кредитування сільськогосподарських підприємств // Бізнес-навігатор. – Херсон. – 2006. – № 10. – С. 101–106.
Потриваєв А.І. Удосконалення управління фінансовим потенціалом підприємства // Бізнес-навігатор. – Херсон. – 2007. – № 11. – С. 39–42.
Потриваєв А.І. Кореляційно-регресивний аналіз факторів формування фінансових ресурсів агропідприємств // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 51. – Херсон: Айлант. – 2007. – С. 381–385.
Потриваєв А.І. Методичні аспекти механізму застави права оренди землі // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 55. – Херсон: Айлант. – 2007. – С. 243–248.
У інших виданнях:
Караман М.М., Потриваєв А.І. Про паювання землі в колективних сільськогосподарських підприємствах // Соціально-економічні та технологічні проблеми АПК Причорномор’я і шляхи їх вирішення: Тези доповідей обласної науково-теоретичної конференції. – Миколаїв. – 1993. С. 16–17.
