Анотація до роботи:

Проценко В.О. Формування і розвиток корпоративних структур в аграрному виробництві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2006.

В дисертації досліджуються теоретико-методологічні основи формування та розвитку корпоративних структур в аграрному виробництві, соціально-економічна сутність корпоративного виробництва, організаційно-правові форми корпоративних утворень та особливості їх формування.

Розроблено методичні підходи та здійснено оцінку виробничої діяльності корпоративних структур в умовах ринкової економіки, доведено вплив корпоративних формувань на ефективність аграрного виробництва, опрацьовано пропозиції щодо перспектив трансформації агроформувань в корпоративні структури, обгрунтовано оптимізацію економічних відносин партнерів, доведено соціально-економічні переваги корпоративних утворень в аграрному секторі економіки.

1. В аграрному секторі економіки країни все більш помітними стають позитивні зрушення сформовані базові засади багатоукладної економіки, утверджуються нові економічні відносини, відбуваються суттєві зміни у реструктуризації сільськогосподарських підприємств, посилюється вплив приватної власності, розширюється корпоративний процес в аграрній економіці, засновниками якого є переважно сільськогосподарські підприємства. Юридичні і економічні основи створення та функціонування корпоративних агроформувань грунтуються на принципах кооперації, які є стержнем господарської діяльності цих утворень.

2. Дослідженням доведено, що поки що не створені єдині методологічні засади регулювання економічних відносин сільськогосподарських товаровиробників з переробними підприємствами, постачальниками сільськогосподарської техніки, інших ресурсів та послуг в корпоративних формуваннях. Існують розбіжності у поглядах на ряд важливих принципових положень щодо виробничої структури корпоративних об’єднань, оцінки сировини, розподілу прибутків, підходів формування аграрного капіталу, співробітництва з домашніми господарствами населення тощо.

3. На основі проведених досліджень визначені основні напрями та порядок формування і використання земельних і матеріальних ресурсів у корпоративних об’єднаннях типу “Агропромисловий концерн “Колос”. Це, насамперед, оренда земельних часток (паїв) у членів товариства та інших громадян, придбання земельних часток (паїв) і ділянок на умовах довічної ренти або довічного утримання у членів об’єднання або інших громадян; внесення права користування земельними частками (паями) в установчий капітал акціонерного товариства; купівля земельних часток (паїв); внесення земельних часток (паїв) в установчий капітал акціонерного товариства; придбання земельних ділянок і часток (паїв) іншими дозволеними законом способами.

4. Для розвитку інтегрованих форм агропромислового виробництва доцільно створювати корпоративні формування, в яких переробні підприємства – інтегратори спільної діяльності здійснюють співпрацю на взаємовигідних умовах, зафіксованих в контрактах з сільськогосподарськими підприємствами. Кооперативні переробні підприємства, створені безпосередньо сільськогосподарськими товаровиробниками на базі діючих або викуплених ними потужностей можуть входити в корпоративні об’єднання. Слід підтримувати малі і середні форми вузькоспеціалізованої переробки, які діють в рамках сільськогосподарських підприємств для виготовлення окремих товарів, виробництво яких є невигідним на великих переробних підприємствах.

5. На рівні державного управління потрібно включити до арсеналу дій широко відомі за кордоном інструменти державного управління аграрною економікою як цільові науково-виробничі програми. Слід також збільшити державний попит на продукцію галузей АПК та відновити державну закупівлю окремих видів готової продукції. Задіяти процес перерозподілу власності через механізми банкрутства, з’єднання та поглинання.

6. За допомогою держави необхідно розвинути ринкову інфраструктуру, яка б включала мережу оптових ринків сільськогосподарської продукції, місцеві кредитні товариства, регіональні і районні торгові дома, контрактові і страхові компанії, виставки, аукціони. У сільській місцевості доцільно мати закупівельно-збутові, транспортні, первинної переробки продукції, зберіганню та сертифікації її товарних партій, фінансово-розрахункові та інформаційні служби. При цьому потрібно узгоджувати ціни виробника з оптовою і роздрібною ціною.

Публікації автора:

1. Проценко В.О. Організаційно-економічні аспекти розвитку системи матеріально-технічного забезпечення // Економіка АПК. – 1999. - №11. – С.43-49.

2. Проценко В.О. Мотивація праці в корпоративних господарських структурах // Економіка АПК. – 2001. - №2. – С.114-116.

3. Проценко В.О. Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємців як засіб захисту селян // Економіка АПК. – 2001. - №12. – С.18-20.

4. Проценко В.О. Організація корпоративних форм господарювання як фактор зростання економічної ефективності сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. – 2003. - №10. – С.11-17.

5. Проценко В.О. Основні методологічні засади розвитку корпоративного виробництва // Економіка АПК. – 2005. - №8. – С.33-35.

6. Проценко В.О. Стратегія розвитку сільськогосподарського виробництва в корпоративних структурах // Соціально-економічна модель постреформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С.143-147.

7. Проценко В.О. Розвиток корпоративних форм господарювання в агропромисловому комплексі України // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 356-361.