Анотація до роботи:

Шпік О.Р. Формування і розвиток регіонального ринку зерна. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Державний агроекологічний університет, Житомир, 2004.

Досліджені теоретико-методологічні основи та концептуальні аспекти формування і розвитку регіонального ринку зерна в пореформений період, здійснено оцінку структурно-динамічних тенденцій розвитку зернової галузі у Львівській області, формування попиту і пропозиції на зерно, а також обґрунтовано шляхи розвитку регіонального ринку зерна на перспективу.

Висвітлено суть, передумови та особливості формування аграрного ринку, методологічні та методичні основи формування й прогнозування ціни. Проведено оцінку стану розвитку регіонального ринку зерна та формування пропозиції і попиту, державного регулювання цінової політики ринку зерна. На основі цього обґрунтовано шляхи розвитку регіонального ринку зерна на перспективу, серед яких: визначення маркетингових каналів реалізації зерна, формування інфраструктури регіонального ринку зерна, обґрунтування цінових стратегій розвитку галузі зерновиробництва підприємств, в основу яких покладено розрахунок рівня урожайності, ціни реалізації і ступінь ризикованості, які забезпечують беззбиткове виробництво зернових, круп’яних і зернобобових культур.

1. У результаті реформування аграрного сектора економіки основними виробниками сільськогосподарської продукції у Львівській області стали особисті селянські господарства, що має надзвичайно великий вплив на процеси формування регіональних ринків сільськогосподарської продукції. Зернове господарство Львівської області у структурі валової продукції сільського господарства області (у порівнянних цінах 2000 р.) у 2000 р. складало 8,1% при питомій вазі продукції рослинництва 52,0%, а в 2002 р. – 11,0% при питомій вазі продукції рослинництва 52,7%. Питома вага посівних площ, у тому числі зернових і зернобобових культур, у сільськогосподарських підприємствах, включаючи фермерські господарства, у загальній площі посіву всіх категорій господарств має тенденцію до зменшення. Зокрема, питома вага посівних площ сільськогосподарських підприємств, включаючи фермерські господарства, у 2002 р. складала 42,6% проти 68,0% в 1998 р., в тому числі площ посіву зернових і зернобобових культур – відповідно 55,5% проти 81,6% у 1998 р. У 2002 р. в особистих селянських господарствах вироблено 60,4% зерна проти 30,1% у 1998 р. Найвища урожайність зернових і зернобобових культур у 2002 р. була в особистих селянських господарствах – 32,8 ц/га, сільськогосподарських кооперативах – відповідно 25,7 ц/га, приватних підприємствах – 19,9 ц/га, фермерських господарствах – 19,2 ц/га.

2. Ефективність розвитку зерновиробництва у сільськогосподарських підприємствах, включаючи фермерські господарства, має тенденцію до зростання. Правда, це загальна тенденція, адже собівартість виробництва 1 ц зерна збільшилась з 19,90 грн. у 1998 р. до 39,38 грн. у 2001 р., або на 97,9%, а у 2002 р. зменшилась до 31,55 грн. При цьому рівень збитковості зерновиробництва зменшився з -8,5% у 1998 р. до -5,0% у 1999 р., а у 2000 р. галузь стала прибутковою, і рівень рентабельності виробництва зерна сягнув 73,2%, а у 2001 р. знизився до 28,4%, у 2002 р. – до 16,4%. Підвищення рівня рентабельності зерновиробництва у сільськогосподарських підприємствах Львівської області відбулося за рахунок підвищення цін реалізації зерна.

3. Збільшення норм споживання хліба і хлібобулочних виробів є свідченням того, що рівень платоспроможного попиту населення не дає можливості споживати ті продукти харчування, які повинні би були бути в раціоні харчування людей, а компенсують цю нестачу хлібними продуктами. Отже, попит на сільськогосподарську продукцію формується під визначальним впливом рівня грошових доходів і витрат, що в кінцевому підсумку складає платоспроможний попит, який і визначає місткість внутрішнього ринку.

4. Ринок загалом слід розглядати як економічну систему виробників і споживачів, які вільно взаємодіють й обмінюються між собою на основі повної і достовірної інформації, що в результаті призводить до вирівнювання і зниження витрат. Описана нами схема функціонування ринку дає можливість розкрити дію ринкового механізму як складної системи господарювання, покликаної вирішувати задачі обміну і розподілу суспільного виробництва через виконання ним таких функцій, як суспільний розподіл праці, інформаційна, регулювання галузевої структури, економічний відбір.

5. Актуальним питанням залишається налагодження взаємодії усіх складових ринку, мається на увазі відпрацювання „правил гри” між виробниками сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та особисті селянські господарства), сферою переробки (переробні підприємства) і торговельною мережею (оптова і роздрібно-гуртова торгівля). Реалізувати механізм таких взаємовідносин, на нашу думку, можна через створення інтегрованої структури – асоціації, яка б об’єднана в одне ціле виробництво, переробку і комерцію. У такій інтегрованій структурі, завдяки державному регулюванню мінімально допустимої ціни для товаровиробника, максимальної для переробного (заготівельного) підприємства, а також максимальної для торговельного підприємства (залежно від платоспроможного попиту населення) було б можливим відпрацювати механізм ефективного функціонування аграрного ринку.

6. Перспективними каналами реалізації зерна будуть: сільськогосподарський товаровиробник заставні закупівлі подальший продаж, переробка, експорт; сільськогосподарський товаровиробник біржова торгівля, гуртові ринки (ярмарки, оптові центри) вторинний гурт, роздріб, переробка, експорт.

Однією з суттєвих можливостей покращання ситуації є добровільне об’єднання сільськогосподарських товаровиробників у формальні чи юридичні організації, що можна здійснити на двох рівнях: на виробничому – у виробничі групи; на рівні дистрибуції виробленої продукції – у маркетингові групи.

7. Дослідження механізму втручання держави в процеси ціноутворення дало можливість визначити такі його форми: обмеження рівня цін; податкові платежі; державні дотації. Вказані форми втручання держави в процес ціноутворення втілюються за допомогою різноманітних заходів, які умовно можна об’єднати у дві групи: прямі і непрямі (опосередковані). В умовах формування ринкової економіки доцільно здійснювати пряме державне регулювання цін через встановлення фіксованих цін на основні види товарів і послуг з одночасним дотуванням їхніх виробників, використовуючи при цьому заставні закупки і заставні ціни на зерно. Вважаємо, що ефективніше здійснювати державне регулювання ринку зерна при паралельному використанні заставних цін і заставних закупівель зерна та інтервенційних фондів держави.

8. Основою покращення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції та становища її виробників є формування ефективної ринкової інфраструктури, проведення антимонопольних заходів і державна підтримка вітчизняного продовольчого ринку. Біржова торгівля покликана виконувати дві важливі функції: бути генератором ринкових цін як цін попиту і пропозиції; забезпечити сільськогосподарських товаровиробників оборотними коштами за рахунок біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами. Як один із засобів регулювання та забезпечення стабільності ринку і цін, попередження кризових ситуацій на ринках є товарна інтервенція як масовий продаж товарів з підготовлених попередньо резервів. Здійснювати інтервенційну торговельну політику в Україні може ДАК “Хліб України” за умови перетворення в торгово-кредитну компанію (ТКК) “Хліб України”.

9. Розробка цінових стратегій розвитку зерновиробництва підприємства базується на обґрунтуванні укрупнених нормативів виробничих витрат, які є основою визначення нормативної собівартості. Розроблені в дисертаційній роботі нормативна собівартість, ціни підтримки (заставні) та еквівалентні ціни дають можливість менеджеру розробляти цінові стратегії розвитку зерновиробництва підприємства, вибирати оптимальні для конкретних умов діяльності діапазони розвитку галузі за рівнем урожайності і ціни, що забезпечують беззбиткове виробництво зернових, круп’яних і зернобобових культур і враховувати при цьому ступінь ризикованості виробництва за цими чинниками. Використання нормативів виробничих витрат на вирощування зернових, круп’яних і зернобобових культур дасть можливість запровадити витратно-ціновий аналіз з використанням комп’ютерних технологій у сільськогосподарських підприємствах, організувати контроль і управління витратами й собівартістю продукції підприємства в цілому та його структурних підрозділів, що забезпечить ефективний розвиток і відповідний рівень конкурентноспроможності зернової галузі на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Публікації автора:

1. Шпік О.Р. Механізм формування попиту і пропозиції на регіональному ринку зерна Львівської області // Економіка АПК. - 2003.- №12.- С. 111 -117.

2. Шпік О.Р. Методологічні та методичні основи формування і прогнозування ціни на ринку зерна // Агроінком. - 2004. - №5-6. - С. 49-55.

3. Шпік О.Р. Оцінка стану зерновиробництва і формування ринку зерна // Вісник ЛДАУ Економіка АПК.- 2001. - №8. - С.540-544.

4. Шпік О.Р. Стан розвитку та шляхи реалізації зерна у Львівській області // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. – 2002. - № 9.- С.402- 407.

5. Шпік О.Р. Державне регулювання цінової політики ринку зерна// Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. - 2003. - №10 (2).- С.83-87.

6. Шпік О.Р. Оцінка цінового механізму на зерновому ринку // Ринкова трансформація економіки АПК: Колективна монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. Ч. 4. Стабілізація доходів сільських товаровиробників. - К.: ІАЕ, 2002. - С.333-335.

7. Шпік О.Р. Зерновиробництво Львівщини в пореформений період // Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 24-25 жовтня 2003 р. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - С. 320-322.

8. Колодійчук В., Колодійчук А., Шпік О. Організаційно-економічне забезпечення біржової торгівлі зерном // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. -2000. - №7(1). - С.54-58., з них здобувача с.57-58 (розглянуто питання форвардної технології біржової торгівлі, ф'ючерсні контракти і хеджування).

9. Черевко Г.В., Гарасим П.М., Колодійчук .., Козак Т.Р., Шпік О.Р., Гарасим А.П., Колодійчук .. Економіка зернопродуктового підкомплексу АПК. - Львів: Українські технології, 2000. - 196 с., з них здобувача с. 51-65; 136-151 (розглянуто механізм формування пропозиції на регіональному ринку зерна, системи економічних взаємозв'язків між підприємствами сфери виробництва і переробки зерна).

Анотації